Рішення

від 02.02.2015 по справі 910/25731/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015Справа №910/25731/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП АРТЕЛЬ" доРеспубліканського вищого училища фізичної культури простягнення 13095,60 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача Ліснича М.С., довіреність б/н від 18.12.2014; від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВП АРТЕЛЬ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Республіканського вищого училища фізичної культури про стягнення 13095,60 грн., з яких 12194,23 грн. - основний борг та 901,37 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору про закупівлю товарів за державні кошти №25-2/04 від 25.04.2014 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання по оплаті поставленого товару, належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що зумовило нарахування пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 порушено провадження у справі №910/25731/14 та призначено до розгляду.

12.01.2015 позивач, через відділ діловодства суду, подав письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що поставки здійснювались у відповідності до п. 5.1 договору на підставі усних заявок відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 02.02.2015.

02.02.2015 позивач подав заяву про часткову відмову від позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача 901,37 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2015 підтримав позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 02.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2014 між Республіканським вищим училищем фізичної культури Міністерства освіти і науки України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВП АРТЕЛЬ" (продавець) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти №25-2/04, відповідно до умов якого продавець зобов'язується у 2014 році поставити та передати у власність замовникові "Овочі листкові" (код за ДК 016:2010-01.13.1) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток №1), що додається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити товар (п. 1.1 договору).

Згідно з п.п. 2.2, 2.3 договору товар, вказаний в специфікації цього договору, поставляється замовнику партією, яка визначається специфікацією, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, марками, типами, розмірами та додаткові до комплекту вироби.

Сума цього договору становить 29974,40 грн. в тому числі ПДВ 4995,73 грн. (п. 3.1 договору).

Сторонами було укладено специфікацію, яка є додатком №1 до договору №25-2/04 від 25.04.2014, на поставку капусти білокачанної в кількості 700 кг на суму 13860,00 грн., зелені (кріп, петрушка) в кількості 100 кг на суму 6530,00 грн. та листя зеленого салату в кількості 147 кг на суму 9584,40 грн.

Пунктами 4.3, 4.4 договору сторони визначили, що оплата за товар здійснюється впродовж 15 календарних днів з дати підписання рахунку та за умови, що ціна товару, що вказана в рахунку, який надається продавцем замовнику, відповідає специфікації цього договору.

За умовами п.п. 5.1, 5.5 договору продавець зобов'язується поставити (передати) товар замовнику впродовж двох робочих днів, з моменту отримання від замовника заявки (усної чи письмової) і товар вважається поставленим замовнику з моменту підписання замовником видаткової накладної на відповідну партію товару.

Строк дії цього договору починає свій перебіг з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором (п.п. 10.1, 10.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач здійснив відповідачу поставку узгодженого товару на загальну суму 12194,23 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №131 від 21.05.2014 на суму 3185,71 грн., №112 від 06.05.2014 на суму 1415,46 грн., №109 від 06.05.2014 на суму 326,46 грн., №106 від 06.05.2014 на суму 2376,00 грн., №102 від 30.04.2014 на суму 1227,60 грн. та №101 від 30.04.2014 на суму 3663,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень (зворотного матеріали справи не містять).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

Відповідач же, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату поставленого товару належним чином не здійснив, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 12194,23 грн., яка і заявлена до стягнення.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 12194,23 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 901,37 грн., то позивач в процесі розгляду справи, а саме в заяві від 02.02.2015, користуючись правом наданим йому ст. 22 ГПК України, відмовився від них, про що додатково повідомив і в судовому засіданні.

Приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, а відтак відмова Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП АРТЕЛЬ" від позову в частині заявленої до стягнення пені не суперечить діючому законодавству України та не порушує чиї-небудь права і інтереси.

За таких обставин, оскільки дана відмова від позову в частині стягнення пені не порушує чиїх-небудь прав і законних інтересів, правові наслідки відмови від позову позивачу роз'яснені в судовому засіданні, вона приймається судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у сумі 901,37 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, з покладенням на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судового збору в цій частині на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 901,37 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Республіканського вищого училища фізичної культури (02156, м. Київ, вул. Матеюка, 4, ідентифікаційний код 02125315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВП АРТЕЛЬ" (03137, м. Київ, вул. Генерала Потапова, 1/5, оф. 56; ідентифікаційний код 37098607) 12194 (дванадцять тисяч сто дев'яносто чотири) грн. 93 коп. - основного боргу та 1701 (одну тисячу сімсот одну) грн. 35 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.02.2015.

Суддя Т.В.Васильченко