Постанова

від 04.02.2015 по справі 906/1270/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 906/1270/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Приватного підприємства "Компанія Екодім" на рішення господарського суду Житомирської області від 01.12.14 року у справі № 906/1270/14 (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир"

до Приватного підприємства "Компанія Екодім"

про стягнення 7416,77 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення, виселення відповідача із займаного приміщення

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.) від 01 грудня 2014 року у справі №906/1270/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ-Житомир» (надалі - позивач) до Приватного підприємства «Компанія Екодім» (надалі - відповідач) про стягнення 7429,27 грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення та виселення відповідача із займаного приміщення задоволено частково, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог /а.с. 84, 121-123/. Стягнуто з Приватного підприємства "Компанія Екодім" (10025, м.Житомир, вул.Корольова, 46, кв.51, код ЄДРПОУ 36681970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" (10025, м.Житомир, вул.Вітрука, 9Б, код ЄДРПОУ 35238424) - 6940,77 грн., з яких: 6859,38 грн. - основний борг, 81,39 грн. - 3% річних, а також 1827,00 грн. сплаченого судового збору. Припинено провадження у справі в частині стягнення 476,00 грн. основного боргу. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" (10025, м.Житомир, вул.Вітрука, 9Б, код ЄДРПОУ 35238424) з Державного бюджету України - 2436,00грн. надмірно сплаченого судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що орендоване приміщення повернуто лише 06.11.2014 року, що підтверджується актом приймання-передачі /а.с.81/. Однак, орендна плата відповідачем сплачувалась до травня 2014 року. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 6859,38 грн. - боргу по орендній платі та 81,39 грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Приватне підприємство «Компанія «Екодім» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 01.12.2014 року по справі №906/1270/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповноту дослідження обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зокрема, апелянт зазначає, що судом не дано оцінку діям позивача, які виразилися в опечатуванні ним 08.05.2014 року дверей орендованого відповідачем приміщення /а.с.67/, що в свою чергу позбавило відповідача можливості використовувати орендоване приміщення відповідно до умов Договору №П-17 від 13.12.2013 року; пунктом 3.1.2. вказаного договору оренди визначено, що Орендодавець зобов'язується забезпечити можливість використання орендованого приміщення, однак, він позбавив Орендаря такої можливості, опечатавши вхідні двері цього приміщення; документального підтвердження того, що позивач поштою надсилав відповідачу претензії про сплату заборгованості по орендних платежах та про розірвання договору оренди в матеріалах господарської справи відсутні; користування майном відповідачем не відбувалось з 08.05.2014 року у зв'язку з його блокуванням (опечатуванням дверей) позивачем, а отже і послідуюче нарахування позивачем орендної плати є необґрунтованим.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31 грудня 2014 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 04 лютого 2015 року /а.с. 127/.

Від позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛДІ-Житомир» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с. 139-142/. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що папірець з печаткою ТОВ «ОЛДІ-Житомир», який було сфотографовано апелянтом, було залишено на дверях у зв'язку з відсутністю відповідача разом з запискою про необхідність звернутись до орендодавця для підписання актів приймання-передачі послуг та отримання рахунків на оплату послуг оренди. Зазначений папірець не є ні пломбою, ні блокуванням дверей. Якби відповідач дійсно мав намір розірвати Договір, припинити відносини оренди, передавши приміщення, з боку останнього мали б місце спроби повернути приміщення орендодавцю, було б надіслано належним чином оформлене повідомлення про розірвання з посиланням на дати розірвання, вимоги прийняти об'єкт оренди та підписати акти приймання-передачі. Натомість відповідач, достовірно знаючи умови договору оренди, ніяких дій з метою повернення приміщення не вчиняв, продовжував ним безоплатно користуватись та намагається уникнути погашення заборгованості за весь час фактичного користування приміщенням.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином /а.с. 137-138/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, відповідно до пункту 4 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 31 грудня 2014 року явка представників сторін визначалася на їх розсуд.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.12.2013 pоку між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" (орендодавець) та Приватним підприємством "Компанія "Екодім" (орендар) було укладено Договір оренди частини нерухомого майна №П-17 /а.с.13-14/, за умовами якого орендодавець зобов'язується надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування частину об'єкта нерухомого майна (далі "приміщення"), що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Вітрука, 9, загальний розмір приміщення складає 22,22 кв.м (пункти 1.1, 1.2 договору).

Приміщення передається орендарю для розміщення офісу (пункт 1.3 договору).

Згідно пункту 2.1 договору у строкове платне користування приміщенням орендар вступає з моменту підписання представниками сторін акту приймання-передачі, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Повернення приміщення з оренди здійснюється представниками сторін відповідно до акту приймання-передачі протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту закінчення дії договору (пункт 2.2 договору).

Орендна плата за місяць складає 1444,30 грн. (в т.ч.ПДВ). Розмір орендної плати може регулюватись орендодавцем відповідно до економічної ситуації на ринку та рівня інфляції, при цьому Орендодавець повинен повідомити орендаря в письмовій формі про зміну орендної плати за 30 (тридцять) днів до дати щомісячного платежу (пункт 4.1 договору).

Крім того, в лютому 2014 року між тими ж сторонами було підписано Додаткову угоду до договору /а.с.16/, що є невід'ємною його частиною, якою доповнено основний договір пунктами 4.5, 4.6, де передбачено компенсацію орендарем витрат за послуги користування електроенергією, питною водою, водовідведенням, телефонним зв'язком та іншими послугами згідно діючих тарифів, в об'ємі фактично використаних орендарем послуг.

З пункту 4.6 Додаткової угоди вбачається, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків його господарської діяльності в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 5 числа кожного наступного за розрахунковим місяця на підставі рахунку за повний обсяг обумовлених Договором та Додатковою угодою платежів і за умови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт по наданню оренди та послуг за розрахунковий місяць.

Згідно пункту 4.2 договору від 13.12.2014 року розрахунок за цим договором між сторонами провадиться у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку орендаря на рахунок орендодавця, що вказані в даному договорі.

Орендна плата за перший та останній місяць користування приміщенням в розмірі 100% сплачується авансом на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання між сторонами акту приймання - передачі (пункт 4.3 договору).

Починаючи з другого місяця користування приміщенням, орендна плата сплачується орендарем авансом на поточний рахунок орендодавця не пізніше 5-го числа поточного місяця.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами його умов (пункт 6.1 договору).

Згідно пункту 6.2 договору термін оренди приміщення: з моменту підписання акту приймання - передачі до 31 грудня 2014 року.

Пунктом 6.4 договору оренди визначено, що даний договір може бути розірваний кожною із сторін в односторонньому порядку. При цьому сторона - ініціатор такого розірвання письмово повідомляє про це іншу сторону за 30 (тридцять) днів до дати такого розірвання. Якщо стороною - ініціатором виступає орендар, то сплачена наперед орендна плата не повертається.

У випадку несплати орендної плати на протязі 1 (одного) місяця орендодавець вправі достроково розірвати цей договір (пункт 6.5 договору).

Датою закінчення дії договору виступає завершення терміну оренди. Датою розірвання договору виступає дата передачі орендованого приміщення за Актом приймання-передачі (пункт 6.6 договору).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач на виконання умов договору надав відповідачеві в строкове платне користування частину приміщення офісу розміром 22,22 кв.м за адресою: м.Житомир, вул.Вітрука, 9, що підтверджується Актом приймання-передачі від 13.12.2013 року /а.с.15/.

З наявних в матеріалах справи документів колегією суддів вбачається, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору позивачем за період з грудня 2013 року по вересень 2014 року нараховано відповідачу орендну плату, яка згідно розрахунку позивача, доданого до матеріалів справи, становить 14080,40 грн. /а.с.98-99/.

На оплату орендної плати та комунальних витрат позивачем виставлялись апелянту відповідні рахунки та акти надання послуг /а.с.22-26, 101-107/.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних послуг згідно Договору оренди частини нерухомого майна товариства №П-17 від 13.12.2013 виконав частково, в результаті чого на час звернення до суду першої інстанції у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7335,38 грн.

ТОВ «ОЛДІ - Житомир» неодноразово направлялись ПП «Компанія «Екодім» претензії з вимогою сплати заборгованості, які залишались без відповіді та реагування /а.с.19-21/.

За даними позивача, 30.10.2014 на адресу відповідача було направлено листа з проханням з'явитись 06.11.2014 о 10:00 годині до орендованого приміщення для складання Акту приймання-передачі.

06.11.2014 року між ТОВ "ОЛДІ-Житомир" та Приватним підприємством "Компанія "Екодім" на виконання договору №П-17 від 13.12.2014 року було підписано Акт приймання-передачі про те, що орендар здав, а орендодавець прийняв приміщення, що розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 9 в розмірі 22,22 кв.м відповідно до умов договору /а.с.81/.

Проте, заборгованість по орендній платі залишилась непогашеною. Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем частково сплачено орендну плату в сумі 476,00 грн., що підтверджується квитанцією від 11.11.2014 року /а.с.94/.

Апелянт, заперечуючи проти позову, вказував на те, що підприємство з червня 2014 року приміщенням не користувалося, тому зобов'язання стосовно сплати орендної плати за травень - серпень відсутні.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно приписів статей 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Договір є обов'язковим для виконання. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Пунктом 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами частини 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України розірвання договору є підставою припинення зобов'язання.

Так, при укладанні договору оренди сторони погодили, що орендар має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку, повідомивши іншу сторону за тридцять днів до дати такого розірвання (пункт 6.4); у випадку несплати орендної плати на протязі 1 (одного) місяця орендодавець вправі достроково розірвати цей договір (пункт 6.5 договору); датою розірвання договору виступає дата передачі орендованого приміщення за актом приймання-передачі (пункт 6.6 договору); повернення приміщення з оренди здійснюється представниками сторін відповідно до акту приймання - передачі (пункт 2.2 договору).

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2014 року відповідач направив позивачеві листа про розірвання договору оренди, посилаючись на вчинення з боку позивача перешкод в користуванні орендованим приміщенням /а.с.67/.

Як визначає стаття 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідачем не надані судам належні докази на підтвердження вчинення перешкод в користуванні орендованим приміщенням з боку позивача. Долучена до відзиву на позовну заяву фототаблиця /а.с.68/ не є таким доказом. Також не надані скаржником докази звернення до позивача з метою складання акту приймання-передачі орендованого приміщення в зв'язку з розірванням договору оренди.

Відповідно до пункту 3 статті 285 Господарського кодексу України та умов договору оренди відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час користування майном.

В силу вимог частини 2 статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що орендоване приміщення повернуто тільки 06.11.2014 року, що підтверджується актом приймання-передачі /а.с.81/. Однак, орендна плата відповідачем сплачувалась до травня 2014 року. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 6859,38грн. - боргу по орендній платі та 81,39грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Господарським судом Житомирської області правомірно припинено провадження у справі в частині стягнення орендної плати в сумі 476,00грн. на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України в зв'язку зі сплатою.

Посилання ПП «Компанія «Екодім» в апеляційній скарзі на те, що судом не дано оцінку діям Позивача, які виразилися в опечатуванні ним 08.05.2014 року дверей орендованого відповідачем приміщення /а.с.67/, що в свою чергу позбавило відповідача можливості використовувати орендоване приміщення відповідно до умов Договору №П-17 від 13.12.2013 року не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки доказів на порушення ТОВ «ОЛДІ - Житомир» пункту 3.1.2. договору шляхом блокування доступу до приміщення матеріали справи не містять. Крім того, у справі відсутні також докази звернення орендаря до орендодавця з приводу порушення умов договору.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 01.12.14 р. у справі №906/1270/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Екодім" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 906/1270/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.