Ухвала

від 02.02.2015 по справі 201/15330/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1909/15 Справа № 201/15330/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Трещов В. В. Доповідач - Черненкова Л.А.

Категорія 50

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Черненкової Л.А.

суддів - Пономарь З.М., Петешенкової М.Ю.

при секретарі - Яловій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А:

28 листопада 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що діти знаходяться на її утриманні, відповідач є їх батьком, але не приймає участі в їх матеріальному забезпеченні. Сама позивач працює, але коштів, які вона отримує недостатньо для утримання дітей. Відповідач на утриманні непрацездатних членів сім'ї, родичів та інших неповнолітніх дітей не має. Просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 4000 гривень щомісячно на утримання обох дітей, до досягнення ними повноліття.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2014 року ухвалено: позов задовольнити частково; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 28 листопада 2014 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/6 частини від усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 28 листопада 2014 року до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі місячного платежу; стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 243 гривень 60 копійок судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне обґрунтоване та прийняте з урахуванням норм чинного законодавства.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження, наявними в матеріалах справи. Діти знаходяться на утриманні матері, що визнано сторонами справи. Відповідач має задовільний стан здоров`я, має постійну роботу, стабільний дохід, заробітна плата його дозволяє йому утримувати двох дітей.

Задовольняючи частково позовні вимоги, районний суд виходив з того, що при визначенні розміру та порядку стягнення аліментів суд відповідно до ст.182 СК України, враховує матеріальне положення відповідача, який має постійне місце роботи: працює водієм-експедитором ТОВ «Компанія Реммарк», що підтверджується довідкою про доходи з місця роботи, яка міститься в матеріалах справи. Оскільки відповідач має постійне місце роботи і, відповідно, сталий дохід, з нього необхідно стягнути аліменти в частці від доходу у відповідності до вимог ст.183 СК України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 180 СК України, - батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 статті 181 СК України, - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За вимогами статті 182 СК України, - при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей; непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного Кодексу України, - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до вимог ч.1 статті 184 СК України (визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі) - якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, судова колегія не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин ч.1 статті 184 СК України, тобто стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на двох неповнолітніх дітей, як просила позивач в позовній заяві та в апеляційній скарзі, оскільки доказами у справі встановлено, що відповідач працює і має постійну роботу і заробітну плату. Доказів того, що відповідач має інші доходи, є недоведеними, хоча це не впливає на визначення розміру аліментів в частці від усіх видів доходу, як визначив суд першої інстанції. Доказів нерегулярного, мінливого доходу, одержання частини доходу в натурі, а також наявності інших обставин, що мають істотне значення, позивач суду не надала. Суд не має права ухвалювати рішення на припущеннях та голослівних поясненнях сторін.

Згідно ч.3 ст. 10, ст.ст. 57-60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази повинні бути належними і допустимими. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, що не є підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Згідно з вимогами статті 212 ЦПК України, - суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідач має більший дохід ніж зазначений в довідці про доходи, а тому може сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 грн. є необґрунтованими та недоведеними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази мінливого, нерегулярного доходу відповідача, чи отримання доходу в натурі, чи за наявності інших обставин, що мають істотне значення, які є підставою для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Право визначення розміру аліментів з урахуванням обставин справи надано законом суду.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного розподілу судових витрат, оскільки судовий збір стягнуто судом не на користь позивача, а на користь держави, судова колегія вважає неспроможними для скасування або зміни рішення суду тому, що позивач звільнена від сплати судового збору за цією категорією справи за її позовом про стягнення аліментів.

У відповідності з ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Судом першої інстанції правильно застосована вказана норма процесуального права.

Той факт, що позивач сплатила судовий збір за цією справою, хоча вона не повинна була його сплачувати, надає їй право на повернення помилково сплаченого судового збору у відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 25 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя Л.А. Черненкова

Судді М.Ю. Петешенкова

З.М. Пономарь