Рішення

від 22.12.2014 по справі 175/2612/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/7684/14 Справа № 175/2612/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шабанов А. М. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 2

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

22 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Макарова М.О.

при секретарі: Поляковій Н.О. ,

яка розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного Товариства "ДРІМ", ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про зобов'язання вчинити певні дії та визнання за ним права власності.

В позові просив суд зобов'язати Приватне акціонерне товариство "Дрім" виконати Договір про спільну діяльність від 16 березня 2010 року, визнати за ним право власності на приміщення для торгівлі кімнатними рослинами, що складаються з торгівельного павільону літ. "А-1" загальною площею 27,3 м2, тераси "літ. а-1" площею 10,1 м2, навісів "літ. Б" площею 440,40 м2, "літ. В" площею 30,20 м2, "літ. Г" площею 302,40 м2, споруд (ворота, огороді, хвіртки, вимощення), що розташовані у Дніпропетровській області, Дніпропетровському районі, АДРЕСА_1 та витребувати вказані приміщення з незаконного володіння ОСОБА_2.

Приватне Акціонерне Товариство "ДРІМ" позов не визнало.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено. Приватне акціонерне товариство "Дрім" зобов'язано до виконання Договору про спільну діяльність, визнано право власності за позивачем на спірний об'єкт з витребування його з володіння у ОСОБА_2

Додатковими рішеннями від 15 вересня 2014 року та 06 жовтня 2014 року, вирішено питання судових витрат між сторонами та на користь держави.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та про цесуального права, просить скасувати рішення й постановити нове, яким відмовити в задоволенні вимог.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

При задоволенні позову суд посилався на те, що у березні 2010 року між позивачем та керівництвом ПрАТ "Дрім" відбулась усна домовленість про те, що у ПрАТ "Дрім" є земельна ділянка в межах Новоолександрівської сільської ради, що знаходиться в оренді, площею 0, 20 га, а позивач має намір щодо відкриття торгової точки для продажу кімнатних рослин, ПрАТ "Дрім" запропонував позивачу орендовану ділянку для будівництва приміщення, яке буде слугувати в подальшому магазином для продажу квітів.

16 березня 2010 року строни уклали Договір про спільну діяльність за умовами якого, позивач, для ведення спільного бізнесу, взяв на себе зобов'язання щодо будівництва приміщення за власні кошти та власними зусиллями, а ПрАТ "Дрім" надав позивачу земельну ділянку, що розташована в Дніпропетровському районі, АДРЕСА_1. ПрАТ "Дрім" зобов'язався по закінченню будівництва та готовності об'єкту до експлуатації - надати позивачу в суборенду земельну ділянку, на якій розташована будівля та укласти зі ним Договір лізингу, відповідно до якого ПрАТ "Дрім" набуде у власність об'єкт будівництва - приміщення для торгівлі квітами.

З березня 2010 року по березень 2011 року позивач за власні кошти збудував приміщення для торгівлі квітами, що складалося з торгівельного павільону, тераси, навісів та споруд (ворота, огорожа, хвіртка, вимощення). Для цього ним було залучено підрядну організацію - TOB "Будцентр". Будівництво відбувалось з дотриманням норм та державних стандартів.

В березні 2011 року коли позивач був готовий здавати об'єкт будівництва до експлуатації, до нього звернулося керівництво ПрАТ "Дрім" з проханням призупинити дію умов Договору про спільну діяльність у зв'язку з скрутним фінансовим становищем на підприємстві, та запропонувало підписати Додаткову угоду про призупинення дії Договору до грудня 2013 року.

Позивач також зазначав, що з метою покращення матеріального стану підприємства на період призупинення дії Договору про спільну діяльність, 16 серпня 2011 року ПрАТ "Дрім" уклав Договір суборенди землі частини земельної ділянки площею 0,18 га з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 терміном на три роки до 30 травня 2014 року, однак з квітня 2012 року суборендар (ОСОБА_2.) не вносила орендну плату за користування, за вимогою ПрАТ "Дрім" в липні 2012 року земельна ділянка нею була звільнена. В січні 2014 року позивач звернувся до ПрАТ "Дрім" про поновлення дії Договору про спільну діяльність, ПрАТ "Дрім" повідомив, що не відмовляється від прийнятих договірних зобов'язань, підтвердив те, що земельну ділянку звільнено від суборендаря, але формально договір суборенди землі закінчує свою дію - 30 травня 2014 року, після його припинення ПрАТ "Дрім" готовий укладати новий договір суборенди з позивачем та договір лізингу. При спробі зареєструвати Декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, позивач дізнався, що в період користування ОСОБА_2 земельною ділянкою, остання якимось чином набула та зареєструвала право власності на спірний об'єкт. Підставою звернення до суду є те, що ПрАТ "Дрім" вчиняються дії по невиконанню умов Договору про спільну діяльність, а ОСОБА_2 не визнається належне йому право власності на збудоване приміщення.

Правовими підставами для задоволення вимог суд зазначив ст. 1130 ЦК України, яка регулює відносини про спільну діяльність сторін, необхідності виконання умов договору та право власника на підставі ст. 387 ЦК України на витребування свого майна від особи, яка незаконно заволоділа ним.

Однак з такими висновками погодитися неможливо.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ст. 331 ЦК України регулює правові підстави набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Ст.12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин , зокрема, надання земельних ділянок в користування.

Ст. 12 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає компетенцію сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у сфері містобудування, яка передбачає, зокрема, визначення територій для містобудівних потреб та передачі( надання) земельних ділянок у власність чи користування громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення за яким суд, виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом.

Обґрунтованим є рішення, що ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, що підтверджені тими доказами, які були досліджені в суді.

В скарзі апелянт ОСОБА_2 зазначає, що не була присутня в судовому засіданні, де вирішувались її права і була позбавлена можливості надати суду докази стосовно набуття права власності. Правомірність укладання договору субаренди з ПрАТ "Дрім" визнано рішеннями: господарського суду суду Дніпропетровської області від 23 липня 2012 року, Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 вересня 2012 року, Вищого господарського суду України від 27 листопада 2012 року. В Державному реєстрі прав на нерухоме майно від 16 вересня 2013 року за нею зареєстровано право на спірний об'єкт нерухомості.

Справа розглянута без участі відповідача ОСОБА_2 обставини правомірності відведення їй земельної ділянки та набуття права власності судом не перевірялись.

Ч. 4 ст. 10 ЦПК України зобов'язує суд сприяти: всебічному і повному з'ясуванню щодо обставин спору; роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про вчинення або не вчинення процесуальних дій, здійсненню їх прав у випадках встановлених цим Кодексом.

Суд в протиріч вказаних вимог не роз'яснив позивачу право на залучення до участі в справі місцеву раду чи її виконавчого органу відповідно до ст.33 ЦПК України для з'ясування питань стосовно відведення земельної ділянки для будівництва, прийняття споруд в експлуатацію.

Згідно з п.1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неповно з'ясовано обставини , що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Суд допустив такі порушення -неповно встановлено фактичні обставин по справі та правовідносини сторін.

З урахуванням викладеного, постановлене рішення є передчасним і підлягає скасуванню з постановленням нового- відмові в позові. Скасуванню підлягають і додаткові рішення, як складові частини основного.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2014 року та додаткові рішення від 15 вересня 2014 року та 06 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного Акціонерного Товариства "ДРІМ", ОСОБА_2, про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності- скасувати, в позовних вимогах- відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Болтунова Л.М.

Макаров М.О.