Рішення

від 02.02.2015 по справі 911/5683/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри,16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 911/5683/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода», Київська обл., м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металпромпостач», Київська обл., м. Бориспіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 3888,64 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельник О.Г., довіреність № 23 від 05.01.2015 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода»» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металпромпостач» (далі - відповідач) про стягнення 3888,64 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідачем було безпідставно отримано кошти у сумі 3447,01 грн., оскільки Позивач помилково оплатив рахунок-фактуру № ТД-0007990 від 12.07.2013 р., який був виставлений Відповідачем Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківводоканал», а також тим, що між Позивачем та Відповідачем відсутні будь-які правовідносини.

У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти у сумі 3888,64 грн., які складаються з 3447,01 грн., які були помилково сплачені та 441,63 грн. процентів за користування грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.01.2015 р. порушено провадження у справі № 911/5683/14 та призначено її до розгляду на 02.02.2015 р., залучено до участі у справі КП БМР «Білоцерківводоканал» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

02.02.2015 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Третьої особи від 30.01.2015 р. б/№ (вх. № 2182/15) про розгляд справи без участі представника Третьої особи та залучення письмових пояснень по суті спору.

02.02.2015 р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання Позивача від 28.01.2015 р. б/№ (вх. № 2183/15) про залучення додаткових доказів.

02.02.2015 р. у судове засідання з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представник Третьої особи у судове засідання не з'явився. Відповідач також у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Беручи до уваги, що поштове відправлення, адресоване Відповідачу у даній справі - ухвала суду про порушення провадження у цій справі, було направлене за належною адресою згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, і не було повернуто відділенням поштового зв'язку, суд на підставі п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» дійшов висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» було помилково сплачено грошові кошти в розмірі 3447,01 грн. на розрахунковий рахунок № 260000641000 в ПАТ «Банк «Український Капітал» Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металпромпостач», що підтверджується платіжним дорученням № 76-СБ від 22.07.2013 р. на суму 3447,01 грн.

У вказаному платіжному дорученні призначенням платежу визначено: за лист, трубу згідно з рахунком-фактурою № ТД-0007990 від 12.07.2013 р. Відповідно до зазначеного рахунку-фактури одержувачем та платником є КП БМР «Білоцерківводоканал».

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як зазначає Позивач, між ТОВ «Білоцерківвода» та ТОВ «Торговий дім «Металпромпостач» будь-яких договорів чи інших правочинів, що були б підставою сплати коштів, укладено не було.

Згідно письмових пояснень Третьої особи, між Третьою особою та Відповідачем була усна домовленість щодо купівлі-продажу металопродукції, проте в подальшому було вирішено договір не укладати.

Водночас, ТОВ «Торговий дім «Металпромпостач», як постачальником, було виставлено КП БМР «Білоцерківводоканал», як одержувачу та платнику, рахунок-фактуру № ТД-0007990 від 12.07.2013 р. на загальну суму 3447,01 грн., в т.ч. ПДВ 574,50 грн., за лист 3х2000х600 н/ж та трубу 25х0,5 н/ж.

Третьою особою зазначений рахунок оплачено не було, проте як вказано вище, рахунок помилково було оплачено Позивачем. В свою чергу, Відповідач визначений у рахунку-фактурі товар не поставляв і поставляти в майбутньому не буде.

Як зазначає Третя особа у письмових поясненнях, ТОВ «Білоцерківвода» та КП БМР «Білоцерківводоканал» фактично знаходяться за однією адресою: м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 14, що і стало причиною помилкового отримання рахунку-фактури Позивачем та призвело до його помилкової оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою від 18.06.2014 р. № 1-04/09-1604 про повернення грошових коштів у сумі 3447,01 грн., проте Відповідачем вказана вимога залишена без реагування.

Згідно п. 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р., кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Пунктом 6 Указу Президента України № 227/95 від 16.03.1995 р. «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Доказів повернення Відповідачем Позивачу вказаних безпідставно отриманих коштів станом на дату судового розгляду суду не надано.

Таким чином, станом на 02.02.2015 року за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем з повернення безпідставно набутих коштів у сумі 3447,01 грн.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що Відповідач без достатньої правової підстави набув належне Позивачу майно у вигляді грошей у сумі 3447,01 грн., в зв'язку з чим Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу кошти у сумі 3447,01 грн., внаслідок чого вимога Позивача про стягнення з Відповідача безпідставно набутого майна у вигляді коштів у сумі 3447,01 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язання щодо повернення безпідставно отриманих коштів, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 441,63 грн. процентів за користування чужими коштами.

Частиною 2 статті 1214 ЦК України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивачем визначено період нарахування процентів з 28.07.2013 р. (у відповідності з п. 6 вищевказаного Указу Президента) по 26.12.2014 р. (дата звернення з позовом до суду) та розмір процентів визначено на рівні облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, із застосуванням аналогії закону (ч. 1 ст. 8 ЦК України) на підставі ст. 1048 ЦК України.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок процентів за користування грошовими коштами, судом встановлено, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, отже позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 441,63 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Металпромпостач» (08306, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Котовського, 81; код ЄДРПОУ 38265513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківвода» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гординського, 24; код ЄДРПОУ 38010130) 3447 (три тисячі чотириста сорок сім) грн. 01 коп. безпідставно отриманих коштів, 441 (чотириста сорок одну) грн. 63 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 05.02.2015 р.

Суддя С.Ю. Наріжний