Постанова

від 05.02.2015 по справі 5017/3701/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2015 року Справа № 5017/3701/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Військового прокурора Білгород-Дністровського гарнізону на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справігосподарського суду Одеської області за позовомзаступника Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів в воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до 1) Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області; 2) приватного підприємства "Фетіца" провизнання недійсними договорів оренди землі та зобов'язання повернути земельні ділянки за участю представників:

прокуратури: Коркішко В.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. №027484 від 15.07.2014),

позивача 1: не з'явився,

позивача 2: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2014 у справі №5017/3701/2012 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним договір оренди б/н від 18.03.2009, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП "Фетіца", зареєстрований у Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 07.05.2009 за №040953400005; визнано недійсним договір оренди б/н від 18.03.2009, укладений між Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області та ПП "Фетіца", зареєстрований у Тарутинському районному відділі Одеської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 07.05.2009 за №040953400006; витребувано від ПП "Фетіца" та зобов'язано останнього повернути Міністерству оборони України зі складанням акту приймання-передачі земельні ділянки загальною площею 223 га, передані Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області за договорами оренди від 18.03.2009.

Рішення мотивовано тим, що розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007, на підставі якого були укладені спірні договори оренди, було визнано недійсним та скасовано рішенням господарського суду Одеської області від 30.07.2013, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013, у справі №916/876/13.

В ході апеляційного перегляду даної справи, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 провадження у справі №5017/3701/2012 зупинено до вирішення господарської справи № 916/876/13, яка на момент винесення вказаної ухвали перебувала на розгляді в суді касаційної інстанції.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Військовий прокурор Білгород-Дністровського гарнізону звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням та неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2014 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №916/876/13 за позовом Білгород-Дністровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Білгород-Дністровської квартирно-експлуатаційної частини району до Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ "Тіса", ПАТ "Імені Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-ЮГ", ВАТ ім. Калініна, ПП "Фетіца", ПП "Роман" про визнання недійсним розпорядження.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Предметом позову у господарській справі №916/876/13 є визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення ТОВ "Тіса", ВАТ "ім. Чапаєва", ФГ "Таврія-К", ФГ "Колос-2006", ТОВ "Мазур-Юг", ВАТ "Калініна", ПП "Фетіца", ПП "Роман" земельних ділянок на умовах оренди із земель запасу Веселодолинської сільської ради", на підставі якого були укладені спірні договори оренди землі від 18.03.2009, недійсність яких є предметом позовних вимог у справі № 5017/3701/2012.

Отже для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, з урахуванням чого, оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними. Розгляд справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, зумовлює з'ясовування питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Звідси висновок суду апеляційної інстанції, що оскарження в судовому порядку розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007, на підставі якого укладено спірні договори оренди землі, зумовлює зупинення провадження у справі №5017/3701/2012 до вирішення господарської справи №916/876/13, колегія визнає правильним, оскільки правомірність прийняття Тарутинською районною державною адміністрацією зазначеного розпорядження перебуває в залежності від наявності підстав для визнання спірних договорів оренди землі недійсними.

Тривалість розгляду справи №916/876/13 на час апеляційного перегляду справи № 5017/3701/2012 підтверджується ухвалою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 у справі №916/876/13 про прийняття до провадження касаційної скарги ПП "Фетіца" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 та призначення її до розгляду на 10.12.2014.

Твердження скаржника щодо чинності на момент прийняття оскаржуваної ухвали у справі № 5017/3701/2012 постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2013 та рішення господарського суду Одеської області від 30.07.2013 у справі №916/876/13 про визнання недійсним та скасування розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації №398/А-2007 від 28.12.2007, та як наслідок порушення судом апеляційної інстанції положень ст.ст. 99, 101, 112 ГПК України та неврахування останнім обставин, які за законом можуть бути кваліфіковані виключно як нововиявлені при перегляді рішення місцевого суду, що зумовлює неправильне застосування судом ст.79 ГПК України, колегія визнає помилковими.

Так колегія враховує рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі N 1-12/2012 (п. 3.2), в якому Суд зазначив, що право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз.3 п-п 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12. 2007 N 11-рп/2007).

Звідси сам факт набрання судового рішення у справі №916/876/13 законної сили з винесенням Одеським апеляційним господарським судом 02.12.2013 відповідної постанови не свідчить про закінчення розгляду зазначеної справи, який згідно наявних у справі № 5017/3701/2012 доказів на момент винесення оскаржуваної ухвали тривав у суді касаційної інстанції, що з урахуванням пов'язаності цих двох справ дає підстави для застосування положень ст. 79 ГПК України, за змістом якої суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі, і не можуть бути підставою для її зміни чи скасування, оскільки вона відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 у справі № 5017/3701/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

В.І. Шаргало