Рішення

від 23.01.2015 по справі 910/26131/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26131/14 23.01.15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" простягнення 516 240,87 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Трощинський В.М. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренатек" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" про стягнення основного боргу в сумі 173 364,74 грн. та пені в розмірі 342 876,13 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов Генерального договору купівлі-продажу нафтопродуктів №12/13-02СУГ від 02.12.2013 р., назва якого була змінена на підставі договору №1 від 06.12.2014 р. про внесення змін та доповнень до вказаного правочину, за умовами якого сторони домовились і вирішили змінити назву на "договір поставки №12/13-02СУГ від 02.12.2013 р." (надалі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати вартості отриманого товару

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2014 р. порушено провадження у справі №910/26131/14 та призначено її до розгляду на 17.12.2014 р.

В зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 17.12.2014 р. та враховуючи необхідність витребування від учасників судового процесу додаткових документів на підтвердження їх вимог та заперечень, ухвалою суду від 17.12.2014 р. відкладено розгляд справи на 23.01.2015 р.

Проте, в судове засідання призначене на 23.01.2015 р. представник відповідача вдруге не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином. Одночасно, з приводу неявки вказаного учасника судового процесу у засідання суду, господарський суд зазначає наступне.

Ухвали суду від 26.11.2014 р. та від 17.12.2014 р. було надіслано за адресою, яка зазначена у позовній заяві та яка підтверджується інформацією наданою Державним підприємством "Інформаційно-ресурсний центр", а саме: 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, офіс 511.

Пунктом 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З матеріалів справи слідує, що конверт з ухвалою суду від 26.11.2014 р. було повернуто на адресу господарського суду м. Києва з відміткою органу поштового зв'язку "інші причини, що не дали змогу виконати".

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи, проте наданим йому правом на участь у розгляді справи не скористалось.

Між тим, суд зазначає, що про належне повідомлення вказаного учасника судового процесу про дату та час слухання справи свідчить також поданий Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" відзив на позовну заяву від 19.12.2015 р., в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідач у вказаному вище відзиві не заперечив проти наявної у нього заборгованості за спірним Договором в сумі 173 364,74 грн. Однак, проти вимог заявлених позивачем в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" пені в розмірі 342 876,13 грн. заперечив посилаючись на положення ст. 232 Господарського кодексу України.

Відтак, незважаючи на те, що відповідач у судове засідання 23.01.2015 р. не з'явився, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а тому у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як свідчать матеріали справи, 02.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренатек" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" (Покупець) укладено Генеральний договір №12/13-02СУГ купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти (надалі - Товар), відповідно до умов цього договору та додаткових угод до нього.

Згідно з п. 3.2 вказаного вище договору кількість товару, поставленого Постачальником та прийнятого Покупцем в рамках кожної додаткової угоди, фіксується актами приймання-передачі товару. В разі, якщо кількість товару, передана додатковою угодою є меншою, ніж встановлена в додатковій угоді, то кількість товару визначається на підставі актів приймання передачі, та поставка меншої кількості не вважається порушенням умов договору з боку Постачальника.

06.12.2013 р. між контрагентами укладено Договір, відповідно до умов якого сторони вирішили п. 1.1 викласти у наступній редакції: "Постачальник зобов'язаний протягом строку дії цього договору передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар, номенклатура, одиниці вимірювання, ціна, кількість, та загальна вартість якого, визначатимуться видатковими накладними та/або актами приймання-передачі до цього договору".

Так, у п. 7.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату за товар 100% передплатою або по факту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. 13.1 укладеного між сторонами Договору, останній вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим ще на один рік, якщо не одна із сторін не заявить письмово про його припинення за один місяць до закінчення терміну його дії.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11 858 065,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: №Гр-0000195 від 05.12.2013 р. на суму 471 915,87 грн., №Гр-0000199 від 10.12.2013 р. на суму 300 000 грн., №Гр-0000203 від 18.12.2013 р. на суму 450 000 грн., №Гр-0000204 від 18.12.2013 р. на суму 693 020,69 грн., №ГР-0000213 від 23.12.2013 р. на суму 300 000 грн., №Гр-0000217 від 30.12.2013 р. на суму 63 480 грн., №Гр-0000219 від 31.12.2013 р. на суму 859 248 грн., №Гр-0000224 від 31.12.2013 р. на суму 512 118 грн., №Гр-0000223 від 31.12.2013 р. на суму 2 763 672 грн., №Гр-0000222 від 31.12.2013 р. на суму 1 200 000 грн., №Гр-0000221 від 31.12.2013 р. на суму 538 404 грн., №Гр-0000220 від 31.12.2013 р. на суму 1 531 248 грн., №Гр-00006 від 15.01.2014 р. на суму 1 197 088,86 грн., №Гр-00008 від 16.01.2014 р. на суму 430 637,88 грн., №Гр-00041 від 31.03.2014 р. на суму 85 153,04 грн., №Гр-00111 від 06.06.2014 р. на суму225 947,03 грн., №Гр-00166 від 31.07.2014 р. на суму 236 132,39 грн.

З представлених позивачем до матеріалів справи видаткових накладних слідує, що останні підписані представниками як Продавця так і Покупця і скріплені печатками господарських товариств.

Наразі, про належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренатек" зобов'язань в частині поставки відповідачу товару свідчать підписані конрагентами акти приймання-передачі нафтопродуктів: №000090 від 05.12.2013 р., №000091 від 10.12.2013 р., №000093 від18.12.2013 р., №000092 від 18.12.2013 р., №000094 від 23.12.2013 р., №000095 від 30.12.2013 р., №000096 від 31.12.20143 р., №000101 від 31.12.2013 р., №000100 від 31.12.2013 р., №000099 від 31.12.2013 р., №000098 від 31.12.2013 р., №000097 від 31.12.2013 р., №000102 від 15.01.2014 р., №000103 від 16.01.2014 р. на вказані в них суми, а також акт звірки взаєморозрахунків від 31.10.2014 р. за підписом позивача та відповідача з проставлянням печаток суб'єктів господарювання.

За таких обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що представлені позивачем документи є належними доказами отримання відповідачем товару за спірним Договором на загальну суму 11 858 065,76 грн.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось, у п. 7.1 Договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, за умовами укладеної угоди між сторонами угоди Покупець здійснює оплату за товар 100% передплатою або по факту поставки, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Отже, враховуючи визначені сторонами в Договорі порядок та строк оплати товару, приймаючи до уваги положення чинного законодавства України, а також наявні в матеріалах справи докази передання покупцю товару за спірним правочином, господарський суд встановив, що строк оплати товару за Договором настав.

Проте, в ході судового розгляду даної справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" своїх зобов'язань в частині оплати вартості отриманого товару у повному обсязі виконано не було.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 31.10.2014 р. відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався не у повному обсязі.

Наразі, за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" рахується непогашена заборгованість в сумі 173 364,74 грн.

Водночас, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" проти наявної у нього заборгованості в сумі 173 364,74 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренатек" не заперечило.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, з огляду на зміст заявлених позовних вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" заборгованості у сумі 173 364,74 грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" пені в сумі 342 876,13 грн. господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

З частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України вбачається, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов оплати вартості товару та вартості витрат на його доставку, визначених в додаткових угодах до даного договору, Постачальник має право вимагати від Покупця на користь Постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого палетку за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренатек" розрахунок пені за порушення строків оплати вартості отриманого товару, за висновками суду останній є арифметично невірним, оскільки позивач при проведенні розрахунку невірно визначив період виникнення заборгованості.

Таким чином, враховуючи умови укладеного між сторонами Договору, а також приймаючи до уваги проведені відповідачем часткові оплати вартості отриманого товару, за висновками суду правовірним є нарахування пені у розмірі 340 238,84 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, судом визнаються необґрунтованими в силу такого.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалами суду від 26.11.2014 р. та від 17.12.2014 р. від учасників судового процесу було витребувано додаткові документи на підтвердження їх вимог та заперечень.

Так, вказаними процесуальними документами, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" було зобов'язано надати докази виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань (платіжні доручення/виписки з банківського рахунку тощо) за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів №12/13-02СУГ від 02.12.2013 р. із зазначенням періоду, за який здійснюється платіж (віднесення погашення заборгованості).

Проте, відповідачем витребуваних судом документів до матеріалів справи представлено не було.

У пункті 2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. передбачено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Одночасно, судом враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" у разі непогодження з наведеним позивачем розрахунком, непозбавлено було можливості подати власний контр розрахунок з наведенням періодів та сум нарахування.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек" є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірах зазначених вище.

Одночасно, судовий збір в сумі 19,98 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Гренатек" на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір", як такий, що зайво сплачений.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД-СТАР" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 18, офіс 511; ідентифікаційний код 38928301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренатек" (07512, Київська область, смт. Баришівка, вул. Жовтнева, 98; ідентифікаційний код 38467949) основний борг у розмірі 173 364 (сто сімдесят три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 74 коп., пеню у розмірі 340 238 (триста сорок тисяч двісті тридцять вісім) грн. 84 коп. та судовий збір в сумі 10 272 (десять тисяч двісті сімдесят дві) грн. 07 коп. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гренатек" (07512, Київська область, смт. Баришівка, вул. Жовтнева, 98; ідентифікаційний код 38467949) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 19 (дев'ятнадцять) грн. 98 коп., сплачений на підставі платіжного доручення №49 від 12.11.2014 р. оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 28.01.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко