Рішення

від 28.01.2015 по справі 910/27756/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015Справа №910/27756/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" простягнення 15 593,42 євро Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Любченко А.В. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 15 230,00 євро та 3% річних в розмірі 363,42 євро.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору транспортного експедирування №DKM-29 від 21.03.2013 р. (надалі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати вартості наданих послуг з міжнародних змішаних перевезень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2014 р. порушено провадження у справі №910/27756/14 та призначено її до розгляду на 28.01.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 28.01.2015 р. з'явився, подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 363,42 євро. Позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості підтримує та просить їх задовольнити.

В судове засідання призначене на 28.01.2015 р. представник відповідача не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за №0103032439563 від 30.12.2014 р.

Наразі, суд зазначає, що про належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" про дату та час розгляду справи свідчить також відзив на позовну заяву від 19.01.2015 р., що надійшов до автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" 21.01.2015 р.

Так, у вказаному відзиві на позовну заяву відповідач повідомив, що визнає в повному обсязі наявний у останнього борг за вказаним вище правочином та не може сплатити його через фінансові труднощі.

В судовому засіданні 28.01.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" №04-5/608 від 31.05.2002 р. визначено, що правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Як встановлено судом, предметом розглядуваної справи є стягнення заборгованості за Договором.

Відповідно до п. 9.2 Договору всі спори, що виникли в ході виконання цього договору або пов'язані з його порушенням, розірванням чи недійсністю першопочатково підлягатимуть розгляду відповідно у Господарському суді м. Києва. При вирішенні спорів сторони будуть застосовувати матеріальне право України як при розгляді спорів, так і для тлумачення договорів.

Відтак, приймаючи до уваги положення чинного законодавства та умови спірного правочину, за висновками суду, справа №910/27756/14 може бути розглянута господарським судом міста Києва на підставі норм українського права.

Так, як слідує з матеріалів справи, 21.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" (Замовник) укладено Договір, відповідно до п. 1.1 якого Експедитор надає Замовнику послуги з міжнародних перевезень (надалі - послуги). Характер вантажів, маршрут перевезення, тип транспортного засобу, терміни та вартість експедирування обумовлюються у заявках Замовника, які є невід'ємною частиною.

Згідно з п. 5.7 Договору основною валютою даної угоди є євро. Всі розрахунки за даним договором здійснюються в євро.

На підтвердження факту надання Експедитором послуг Замовнику відповідно до умов цього договору, сторонами складається та підписується акт приймання-передачі наданих послуг, в якому вказується: перелік наданих послуг; строк, протягом якого надавались відповідні послуги; загальний розмір винагороди, що підлягає оплаті Експедитору (п. 5.8 Договору).

Відповідно до п. 10.1 укладеного між сторонами правочину, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року.

У випадку, якщо за 60 календарних днів до закінчення дії цього договору жодна із сторін письмово не заявила про його розірвання, останній вважається пролонгованим на тих самих умовах на наступний 12-місячний період (п. 10.2 Договору).

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Згідно з абзацом 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Статтею 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Так, з представлених до матеріалів справи документів вбачається, що в період дії вказаного вище Договору позивач на підставі заявок відповідача надав послуги по перевезенню вантажів і наданню супутніх послуг, на підтвердження чого суду були надані акти про надання послуг: №565 від 05.02.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №571 від 05.02.2014 р. на суму 1 150,00 євро, №588 від 11.02.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №589 від 11.02.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №581 від 12.02.2014 р. на суму 1 000,00 євро, №587 від 13.02.2014 р. на суму 1 050,00 євро, №603 від 19.02.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №607 від 25.02.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №608 від 24.02.2014 р. на суму 1 080,00 євро, №610 від 27.02.2014 р. на суму1 050,00 євро, №625 від 10.03.2014 р. на суму 1 050,00 євро, №626 від 12.03.2014 р. на суму 1 050,00 євро, №627 від 12.03.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №634 від 18.03.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №635 від 26.03.2014 р. на суму 1 150,00 євро, №636 від 31.03.2014 р. на суму 1 100,00 євро, №645 від 27.03.2014 р. на суму 1 100,00 євро, а також CMR (міжнародні товарно-транспортні накладні).

Наразі, вказані вище акти підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень та скріплені печатками господарських товариств.

Таким чином, загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг з міжнародних змішаних перевезень за договором транспортного експедирування від 21.03.2013 р. складає 18 480,00 євро.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абзацом 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Статтею 524 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що підставою, що підтверджує оплату Замовником рахунків Експедитора, є зарахування коштів на рахунок Експедитора.

Вартість послуг Експедитора визначається відповідно до додатків до цього договору або узгоджується безпосередньо в заявці Замовника на конкретне перевезення (п. 5.5 Договору).

У пункті 5.1 угоди сторони передбачили, що Замовник зобов'язаний оплатити вартість послуг Експедитора на умовах цього договору, якщо інше не вказано в заявці, на підставі рахунків останнього протягом 5 днів з дати розвантаження вантажу на складі Вантажоодержувача.

Так, на виконання умов укладеного Договору, позивач вистав відповідачу рахунки на оплату: №565 від 05.02.2014 р., №571 від 05.02.2014 р., №588 від 11.02.2014 р., №589 від 11.02.2014 р., №581 від 12.02.2014 р., №587 від 13.02.2014 р., №603 від 19.02.2014 р., №607 від 25.02.2014 р., №608 від 24.02.2014 р., №610 від 27.02.2014 р., №625 від 10.03.2014 р., №626 від 12.03.2014 р., №627 від 12.03.2014 р., №634 від 18.03.2014 р., №635 від 26.03.2014 р., №636 від 31.03.2014 р. та №645 від 27.03.2014 р.

Однак, як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" зобов'язань по оплаті наданих послуг належним чином не виконало, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 15 230,00 євро.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням приписів статті 530 Цивільного кодексу України та п. 5.1 Договору на момент розгляду справи судом строк виконання відповідного грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, настав.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що обсяг та вартість наданих позивачем послуг за вказаним вище Договором підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а також виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" послуги прийняло без будь-яких зауважень, враховуючи умови спірного правочину щодо порядку та строків розрахунків, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги в сумі 15 230,00 євро є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% у розмірі 363,42 євро.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки відмова від позову в частині стягнення з відповідача 3% у розмірі 363,42 євро не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення 3% у розмірі 363,42 євро., а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача в частині розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, п. 3.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", визначено, що за змістом п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий частини першої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Наразі, виходячи з наявних в матеріалах справи платіжних доручень №1579 від 31.10.2014 р. та №675 від 02.12.2014 р. судом встановлено, що позивачем судовий збір сплачено в більшому розмірі.

Таким чином, судовий збір в сумі 326,46 грн. підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір", як зайво сплачений.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БудКапітал СК" (04001, Словацька Республіка, м. Кошіце, вул. Ковачска, 49; ідентифікаційний код 44795408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 38308415) заборгованість за надані послуги в сумі 15 230 (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять) євро, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 02.12.2014 р. становить 286 868 (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 09 коп., а також судовий збір в розмірі 5 737 (п'ять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 36 коп. Видати наказ.

3. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" від позову в частині стягнення 3% у розмірі 363,42 євро, провадження у справі в цій частині припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Вім Босман Україна" (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 38308415) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 326 (триста двадцять шість) грн. 46 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 02.02.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко