Рішення

від 02.02.2015 по справі 910/27288/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015Справа №910/27288/14

За позовом Державного підприємства «Антком» з експлуатації адміністративного будинку

до Інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія» в м. Києві

про стягнення 21 315, 09 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Лишавська Л.П.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство «Антком» з експлуатації адміністративного будинку (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія» в м. Києві (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 21 315, 09 грн., з яких: 16 663, 00 грн. - основний борг, 2 502, 20 грн. - пеня, 249, 94 грн. - 3 % річних та 1 899, 95 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами про надання послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку за адресою вул. Урицького, буд. 45 № 02/2013 від 30.01.2013 р. та № 01/2014 від 30.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.12.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався в порядку п.п 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

29.01.2015 р. через загальний відділ діловодства суду представник позивача подав уточнення позовної заяви, в яких просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 20 130, 64 грн., у тому числі: 16 663, 00 грн. - основний борг 1 318, 43 грн. - пені, 1 899, 95 грн. - інфляційні втрати, 249, 26 грн. - 3 % річних.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заяву про уточнення позовних вимог.

Розглянувши подане позивачем уточнення позовних вимог, яке фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заявою такою, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України у зв'язку з чим приймає її до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 08.12.2014 р. та від 22.12.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, при цьому до суду повернулися конверти з ухвалами суду від 08.12.2014 р. та від 22.12.2014 р. з відмітками «інші причини, що не дали змоги виконати», «організація виїхала».

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.02.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2013 р. між Інститутом інтелектуальної власності Одеської національної юридичної академії в м. Києві та Державним підприємством «Антком» з експлуатації адміністративного будинку, укладено договір № 02/2013 про надання послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку за адресою вул. Урицького, буд. 45, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач забезпечує експлуатаційне обслуговування приміщень в Адмінбудинку, що займає Інститут інтелектуальної власності Одеської національної юридичної академії, за адресою: м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, розрахунковою площею 298, 74 кв.м.

Пунктами 2.2., 2.3., 2.4. договору визначено, що вартість послуг з експлуатаційного обслуговування одного кв.м. розрахункової площі приміщень в Адмінбудинку на один місяць 2013 року становить 27,89 грн., в т.ч. ПДВ 4,65 грн. Вартість послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку та прилеглої території Адмінбудинку на один місяць 2013 року становить 8 331,50 грн., в т.ч. ПДВ 1 388,58 грн. (додаток 2 до Договору). Вартість послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку та прилеглої території Адмінбудинку на період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. становить 99 978,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 663,00 грн.

Відповідно до 3.1.2. договору, позивач зобов'язаний надавати належним чином оформлені акти виконаних робіт (послуг) до 2 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 3.2.2. договору, відповідач зобов'язаний протягом п'яти банківських днів підписувати акти виконаних робіт (послуг) і здійснювати розрахунок у повному обсязі.

Умовами п. 4.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати вартості виконаних робіт (послуг) відповідачем, згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг), відповідач сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент затримки, від несплаченої суми заборгованості за кожен день затримки.

Даний договір діє з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. включно до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1. договору).

30.01.2014 р. між Інститутом інтелектуальної власності Одеської національної юридичної академії в м. Києві та Державним підприємством «Антком» з експлуатації адміністративного будинку, укладено договір № 01/2014 про надання послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку за адресою вул. Урицького, буд. 45, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач забезпечує експлуатаційне обслуговування приміщень в Адмінбудинку, що займає Інститут інтелектуальної власності Одеської національної юридичної академії, за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 45, розрахунковою площею 298,74 кв.м.

Пунктами 2.2., 2.3., 2.4. договору визначено, що вартість послуг з експлуатаційного обслуговування одного кв.м. розрахункової площі приміщень в Адмінбудинку на один місяць 2014 року становить 27, 89 грн., в т.ч. ПДВ 4,65 грн. Вартість послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку та прилеглої території Адмінбудинку на один місяць 2014 року становить 8 331, 50 грн.. в т.ч. ПДВ 1 388, 58 грн. (додаток 2 до Договору), Вартість послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку та прилеглої території Адмінбудинку на період з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. становить 16 663, 00 грн., в т.ч. ПДВ 2 777,17 грн.

Відповідно до 3.1.2. договору, позивач зобов'язаний надавати належним чином оформлені акти виконаних робіт (послуг) до 2 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п. 3.2.2. договору, відповідач зобов'язаний протягом п'яти банківських днів підписувати акти виконаних робіт (послуг) і здійснювати розрахунок у повному обсязі.

Умовами п. 4.2 договору передбачено, що у випадку затримки оплати вартості виконаних робіт (послуг) відповідачем, згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг), відповідач сплачує позивачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент затримки, від несплаченої суми заборгованості за кожен день затримки.

Даний договір діє з 01.01.2014 р. по 28.02.2014 р. включно до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договорів на загальну суму 16 663, 00 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами виконаних робіт по наданню послуг № 1/11 від 13.11.2013 р. та № 1/01 від 30.01.2014 р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 16 663, 00 грн.

08.08.2014 р. позивачем на адресу відповідача направлялась претензія, в якій позивач просить сплати заборгованість до 11.09.2014 р., яка отримана відповідачем 14.08.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 16 663, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 318, 43 грн. - пені, 1 899, 95 грн. - інфляційних втрат та 249, 26 грн. - 3 % річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладених між сторонами договорів № 02/2013 від 30.01.2013 р. та № 01/2014 від 30.01.2014 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами про надання послуг.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договорами належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по актам виконаних робіт по наданню послуг № 1/11 від 13.11.2013 р. та № 1/01 від 30.01.2014 р.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 16 663, 00 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 02/2013 про надання послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку за адресою вул. Урицького, буд. 45 від 30.01.2013 р. та договору № 01/2014 про надання послуг з експлуатаційного обслуговування приміщень в Адмінбудинку за адресою вул. Урицького, буд. 45 від 30.01.2014 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 16 663, 00 грн. основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 318, 43 грн. - пені, 1 899, 95 грн. - інфляційних втрат та 249, 26 грн. - 3 % річних.

Так, згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договорами № 02/2013 від 30.01.2013 р. та № 01/2014 від 30.01.2014 р. з нього підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 249, 26, інфляційні втрати у розмірі 1 899, 95 грн. та пеня у сумі 1 318, 43 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Антком» з експлуатації адміністративного будинку задовольнити.

2. Стягнути з Інституту інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія» в м. Києві (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, ідентифікаційний код - 37009826), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Антком» з експлуатації адміністративного будинку (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, ідентифікаційний код - 33293415) 16 663 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 00 коп. - заборгованості, 1 318 (одну тисячу триста вісімнадцять) грн. 43 коп. - пені, 1 899 (одну тисячу вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп. - інфляційних втрат, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 26 коп. - 3 % річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 05.02.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.