Постанова

від 22.01.2015 по справі 808/8561/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 22 січня 2015 року (09 год. 20 хв.) Справа №  808/8561/14м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, вул. Брюллова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69068 до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Літ», вул. Уральська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068   щодо: стягнення коштів за податковим боргом. 01.12.2014 о 17 год. 00 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Літ» (далі – підприємство), в якому заявник просить стягнути з рахунків підприємства у банках, обслуговуючих такого платника податків, кошти у сумі 45929,27 грн. податкового боргу х податку на додану вартість. Заявник обґрунтував вимоги тим, що підприємство станом на 01.12.2014 має податковий борг з податку на додану вартість перед бюджетом у сумі 45929,27 грн., що виник внаслідок несплати підприємством узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених самостійно у податковій звітності.   Ухвалою від 01.12.2014 року було відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначене на 04.12.2014. У судове засідання 04.12.2014 представники сторін не прибули. 04.12.2014 від заявника до суду надійшло клопотання про розгляд подання в порядку письмового провадження. Станом на 04.12.2014 виклик підприємства засобами його зв'язку, про які у суду наявна інформація, здійснити не вдалося, через що ухвалою від 04.12.2014 судовий розгляд був відкладений на 22.12.2014. У судове засідання 22.12.2014 представники сторін не прибули. 22.12.2014 від заявника до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, за задоволенні подання наполягає. Станом на 22.12.2014 виклик підприємства засобами його зв'язку, про які у суду наявна інформація, здійснити не вдалося, через що ухвалою від 22.12.2014 судовий розгляд був відкладений на 22.01.2015. 21.01.2015 від заявника до суду надійшло клопотання про розгляд подання за відсутності його представника. У судове засідання 22.01.2015 представник підприємства, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не прибув. Згідно з ч. 7 ст. 183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів. Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, ВСТАНОВИВ: Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство 25.03.2011 зареєстроване в якості юридичної особи. За результатами проведення господарської діяльності відповідачем було подано позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість №9048514680 від 20.08.2014, якою відповідачем самостійно було визначене зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року у сумі 47446,00 грн. Згідно даних облікової картки підприємства за ним станом на 31.12.2013 рахувалась переплата у розмірі 529,88 грн. Крім того, згідно даних облікової картки підприємства з податку на додану вартість 03.10.2014 підприємством була частково сплачена сума недоїмки у розмірі 1000,00 грн. За несвоєчасну сплату узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.09.2014 по 02.10.2014 підприємству була нарахована пеня, що згідно даних облікової картки підприємства та довідки про заборгованість станом на 01.12.2014 складає 13,15 грн. Отже, згідно даних облікової картки, довідки про заборгованість загальна сума заборгованості підприємства з податку на додану вартість складає 47446,00 грн. – 529,88 грн. - 1000,00 грн. + 13,15 грн. = 45929,27 грн. Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.           Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.           Згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.           В матеріалах справи наявна копія корінця податкової вимоги від 24.09.2014 №2221-25, в якій сума податкового боргу визначена в розмірі 46916,12 грн., яка направлялася на адресу підприємства. Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках. Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною. Оскільки підприємство не надало заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 24.09.2014 №2221-25 відкликаною, крім того, наданою заявником обліковою карткою підприємства підтверджується, що податковий борг з податку на додану вартість повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника від 24.09.2014 №2221-25 є чинною. За вимогами ч. 2 ст. 183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Згідно п.п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Згідно із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. Судом встановлено, що обставини, які зумовили звернення заявника до суду із цим поданням виникли з 0 год. 00 хв. 29.11.2014, оскільки це був вихідний день, то заявник звернувся з поданням до адміністративного суду 01.12.2014, тобто у межах 24 годин з моменту виникнення обставин, що зумовлювали звернення до суду. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого подання, а саме: сплив 60-дненного строку з дня направлення податкової вимоги та виникнення податкового боргу. Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. В пункті 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та визнав подання таким, що підлягає задоволенню. На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Подання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області – задовольнити. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Літ» (код ЄДРПОУ 37605430, адреса: вул. Уральська, буд. 3, м. Запоріжжя, 69068) у банках, які обслуговують цього платника податків, податковий борг з податку на додану вартість в сумі  45929,27 грн. (сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень 27 коп.) на розрахунковий рахунок - 31116029700009, код платежу - 14010100, на користь УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, код одержувача - 38025367, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя                                          Р.В. Кисіль