Рішення

від 06.02.2015 по справі 904/9555/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.15р. Справа № 904/9555/14

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕБЛЕВА КОМПАНІЯ УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ

про розірвання договору на розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку та зобов'язання повернути грошові кошти в сумі 134874грн.24коп.

Представники:

Від позивача: Тюренкова Ю.С., дов. №б/н від 21.11.2014р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія України» м. Дніпропетровськ звернулось до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ з позовом про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р. та зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в сумі 134874грн.24коп. шляхом перерахування їх на поточний (розрахунковий) рахунок 2600830408401 у ПАТ «Кредит Дніпро», МФО 305749, код банку 14352406.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку шляхом невиконання розрахункових операцій позивача, порушення прав клієнта на безперешкодне розпорядження своїми коштами; заяву №121 від 09.10.2014р. про розірвання договору №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р.; листи №3863 від 06.10.2014р. та №4405 від 27.10.2014р.; норми статей Цивільного кодексу України, Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р.

На адресу відповідача були надані платіжні доручення №6620 від 01.08.2014р. на суму 50252грн., №6623 від 04.08.2014р. на суму 30440грн., №6634 від 26.08.2014р. на суму 5000грн., №6639 від 05.09.2014р. на суму 34000грн.

Відповідач не перерахував вищевказані кошти з рахунку позивача, що обумовило звернення позивача до банку з заявою №121 від 09.10.2014р. про розірвання договору та перерахування залишку коштів на рахунку в розмірі 134874грн.24коп. на поточний рахунок в іншому банку.

В листах №3863 від 06.10.2014р. та №4405 від 27.10.2014р. відповідач повідомив про запровадження тимчасової адміністрації, відмову від розірвання договору та перерахування коштів.

Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія Україна» м. Дніпропетровськ звернулось до суду з відповідним позовом.

У відзиві, наданому до суду, відповідач не погодився із заявленими вимогами в повному обсязі, посилаючись на: запровадження з 17.09.2014р. тимчасової адміністрації, під час якої не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; з огляду на приписи статей 509, 510 Цивільного кодексу України, позивач є саме кредитором банку; на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №6 від 16.01.2015р. в ПАТ «АКТАБАНК» розпочато процедуру ліквідації; з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії банку та призначення уповноваженої особи Фонду позивач має право заявити до 20.02.2015р. свої вимоги до банку.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія України» (далі - клієнт) та Публічним акціонерним товариством «Актабанк» (далі - банк) був підписаний договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р. (далі - договір), згідно якого банк відкриває клієнту поточний(-і) рахунок(-и) у національній та/або іноземній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнта (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 2.2 договору банк здійснює обслуговування рахунку(-ів) клієнта і надає йому інші послуги відповідно до ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, вимог чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

В пункті 2.3.2 договору сторони встановили, що банк відмовляє клієнту у наданні послуг (проведенні операцій) та/або відмовляє у виконанні наданих клієнтом розрахункових та/або касових документів за цим договором у випадках:

- якщо на рахунку клієнта недостатньо коштів для виконання поданого клієнтом розрахункового, касового документу або заяви про купівлю або продаж іноземної валюти та одночасної сплати банку разової комісії за надання/виконання такої операції/послуги;

- якщо запитувані клієнтом послуги/операції не передбачені тарифами банку або у банку відсутні технічні можливості щодо їх надання/проведення;

- в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно пункту 3.1.5 договору банку надано право відмовляти у здійсненні/забезпеченні розрахункових та/або касових операцій клієнта у випадках. Передбачених цим договором, та/або при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом законодавства України, банківських правил оформлення платіжних інструментів та/або у випадку виникнення сумнів у дійсності розрахунково-касових документів та законності проведення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», неможливості здійснення ідентифікації клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України та у зв'язку з невиконанням зобов'язань клієнта. Встановлених пунктом 3.4.7 цього договору.

Пунктом 2.5 договору визначено, що розрахункові та касові документи клієнта приймаються протягом операційного дня. Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження згідно умов договору. Розрахункові документи, які надійшли після розрахункового часу

Згідно з умовами договору банк зобов'язаний належним чином виконувати умови цього договору та вимоги чинного законодавства, вчасно виконувати розрахункові та касові операції відповідно до нормативних документів Національного банку України, законодавства України й умов даного договору.

В свою чергу, клієнт має право розпоряджатись коштами, що є на його рахунку на власний розсуд за винятком випадків обмеження права клієнта на розпорядження коштами згідно вимог чинного законодавства та/або випадків, встановлених цим договором. Клієнт має право вимагати своєчасного й повного здійснення розрахунків та інших послуг банка відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були передані, а банком отримані наступні платіжні доручення №6620 від 01.08.2014р. на суму 50252грн., №6623 від 04.08.2014р. на суму 30440грн., №6634 від 26.08.2014р. на суму 5000грн., №6639 від 05.09.2014р. на суму 34000грн.

Вказані платіжні доручення, подані в межах залишку коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія України» м. Дніпропетровськ, не були виконані відповідачем.

Наведене обумовило звернення позивача до банку з заявою №121 від 09.10.2014р. про розірвання договору та перерахування залишку коштів на рахунку в розмірі 134874грн.24коп. на поточний рахунок в іншому банку.

В листах №3863 від 06.10.2014р. та №4405 від 27.10.2014р. відповідач повідомив про запровадження тимчасової адміністрації, відмову від розірвання договору та перерахування коштів.

Згідно з Постановою Правління Національного банку України №576 від 16.09.2014р. Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК» було віднесено до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №90 від 16.09.2014р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКТАБАНК» та з 17.09.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК».

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКТАБАНК» запроваджено строком на три місяці з 17.09.2014р. по 17.12.2014р. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб www.fg.gov.ua, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №144 від 15.12.2014р. здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «АКТАБАНК» було продовжено до 17.01.2015р.

Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» №2346-III від 05.04.2001р. (із змінами та доповненнями) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

В пункті 2.5 договору №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р. сторони інших, ніж встановлені в статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», строки виконання доручень клієнта не встановлювали.

Статтею 1089 Цивільного кодексу України встановлено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу, що тимчасова адміністрація була запроваджена в ПАТ «АКТАБАНК» з 17.09.2014р., а платіжні доручення були отримані банком до настання цієї події. Відповідачем не доведено суду наявність обставин, наведених у статті 1090 Цивільного кодексу України, які б унеможливлювали виконання ним платіжних доручень позивача.

Таким чином, відповідачем були порушені приписи договору №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р. в частині належного виконання розрахункових та касових операцій згідно платіжних доручень №6620 від 01.08.2014р. на суму 50252грн., №6623 від 04.08.2014р. на суму 30440грн., №6634 від 26.08.2014р. на суму 5000грн., №6639 від 05.09.2014р. на суму 34000грн.

Відповідно до статті 1075 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку може буди розірваний з ініціативи клієнта у будь-який час.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з нормами статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Всупереч вказаної норми банк не зміг забезпечити право позивача на безперешкодне розпорядження його коштами, що знаходяться на його поточних рахунках, відкритих в банку на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р. позивач був позбавлений права розпоряджатись своїми коштами. Це є істотним порушенням відповідно до ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р.

Відносно позовної вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в сумі 134874грн.24коп. шляхом перерахування їх на поточний (розрахунковий) рахунок 2600830408401 у ПАТ «Кредит Дніпро», МФО 305749, код банку 14352406 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 частини 6 статті 36 даного Закону передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно з п. 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Враховуючи наведене, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та юридичні особи не підпадають під визначення поняття «вкладник» у розумінні вищевказаного Закону. Відповідно, на них не поширюється виняток з обмеження встановленого пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Разом із цим, указаний Закон не дає визначення поняття «кредитор банку». Визначення терміну «кредитор банку» міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Тому суд не приймає в якості обґрунтування вимог посилання позивача на положення пункту 6 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

В свою чергу, банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність.

Приписами ст. 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема, визначено, що юридична особа набуває статусу банку і право на здійснення банківської діяльності виключно після отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків. Забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що банківська установа має право здійснювати банківську діяльність виключно на підставі ліцензії Національного банку України.

На момент вирішення спору постановою правління Національного банку України №19 від 15.01.2015р. відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ.

Перерахування грошових коштів в сумі 134874грн.24коп. на поточний (розрахунковий) рахунок 2600830408401 у ПАТ «Кредит Дніпро», МФО 305749, код банку 14352406 є частиною банківської діяльності відповідача, здійснення якої припиняється з моменту відкликання банківської ліцензії.

Враховуючи викладене, не підлягають задоволенню позовні вимоги зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в сумі 134874грн.24коп. шляхом перерахування їх на поточний (розрахунковий) рахунок 2600830408401 у ПАТ «Кредит Дніпро», МФО 305749, код банку 14352406.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012р. (із змінами та доповненнями), Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-III від 07.12.2000р. (із змінами та доповненнями), Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 4№ , 4І, 4і, 4 4 , 4 5 , 4 6 , 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія України» м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ про розірвання договору на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р.; зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти в сумі 134874грн.24коп. шляхом перерахування їх на поточний (розрахунковий) рахунок 2600830408401 у ПАТ «Кредит Дніпро», МФО 305749, код банку 14352406 - задовольнити частково.

Розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку №В17-0369/Т/305592 від 22.03.2012р., укладений між Публічним акціонерним товариством «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія України» м. Дніпропетровськ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 35863708, місцезнаходження - 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 53) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меблева компанія України» м. Дніпропетровськ (Ідентифікаційний код 30730755, місцезнаходження - 49026, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 43/21) суду витрат зі сплати судового збору в розмірі 1218грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

В судовому засіданні від 03.02.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 09.02.2015р.

Суддя Р.Г. Новікова