Рішення

від 04.02.2015 по справі 915/2182/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 915/2182/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" / 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6 /

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного підприємства "Комфорт" /54046, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд. 2/5, корпус 1, офіс 66/

про: стягнення 15380,60 грн.

за участю представників сторін

Від позивача: Пількевич В.В. (довіреність №14-136 від 13.05.2014р.)

Від відповідача: Лопатіна Н.О. (довіреність від 12.01.2015р.)

ПАТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до ТОВ ЖЕП «Комфорт» про стягнення з останнього за договором купівлі-продажу природного газу №12/1157-ТЕ-22 від 28.09.2012 року в сумі 15380,60 грн., яка складається з 7% штрафу у розмірі 3376,90грн, втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 6123,62грн., пені 3575,83грн та 3 % річних у розмірі 2304,25грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

28.12.2012р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 12/1157-ТЕ-22, на виконання якого позивач поставив відповідачу протягом листопада-грудня 2012р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 48241,40 грн.

Відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням умов договору, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з нього 7% штрафу у розмірі 3376,90грн, інфляційні в сумі 6123,62грн., пеню в сумі 3575,83грн та 3 % річних у розмірі 2304,25грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає. В обґрунтування заперечень зазначає, що розрахунки за спожитий природний газ ТОВ ЖЕП «Комфорт» здійснювало вчасно та в повному обсязі.

Відповідач пояснив, що між сторонами у справі було укладено два договори № 12/876-ТЕ-22 від 03.09.2012р. та № 12/1157-ТЕ-22 28.12.2012р.

Відповідач звертає увагу суду на те, що у грудні 2012 року ТОВ ЖЕП «Комфорт» отримав для підписання примірник договору № 12/1157-ТЕ-22 купівлі-продажу природного газу. У грудні 2012 року відповідач підписав вищевказаний договір, але дати підписання на договорі зазначено не було. Після підписання договір було відправлено до м. Києва для підписання його позивачем. Підписаний позивачем примірник договору відповідач отримав лише у січні 2013р.

У зв'язку з тим, що на момент постачання газу за період листопад-грудень 2012 року був чинний договір купівлі - продажу № 12/876-ТЕ-22 від 03.09.2012р., відповідач в графі «призначення платежу» зазначав саме цей договір.

У липні 2014р. відповідач отримав повідомлення від позивача щодо несплати за природний газ за листопад-грудень 2012р. Після отримання вказаного листа відповідач звернувся до позивача з листом в якому просив останнього кошти в сумі 48241,40 грн., перераховані по договору № 12/876-ТЕ-22 від 03.09.2012р. зарахувати в оплату по договору № 12/1157-ТЕ-22 від 28.09.2012р.

31.07.2014р. згідно Операції по ТОВ ЖЕП «Комфорт», завіреної головним бухгалтером НАК «Нафтогаз України» було зараховано переплату до договору № 12/876-ТЕ-22 від 03.09.2012р. в сумі 48241,40 грн. до договору № 12/1157-ТЕ-22 від 28.09.2012р., що зазначено в графі «коментарі» - перенос оплати з 68 (авансовий платіж) на 36 (покупка), згідно листа від 31.07.2014р.

З наведених вище підстав, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -

встановив:

28.09.2012р. між сторонами у справі було укладено договір № 12/1157-ТЕ-22 про закупівлю природного газу, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у листопаді-грудні 2012р. природний газ, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 -го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу,

На виконання умов договору, позивач протягом листопада - грудня 2012 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 48241,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі природного газу: від 30.11.2012р. на суму 26716,85 грн. та від 31.12.2012р. на суму 21524,55 грн. (а.с. 16, 17)

Посилаючись на те, що відповідач за отриманий природний газ розрахувався з порушенням встановлених договором строків, позивач просить стягнути з нього 7% штрафу у розмірі 3376,90грн, інфляційні в сумі 6123,62грн., пеню в сумі 3575,83грн та 3 % річних у розмірі 2304,25грн.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 629, 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З наявних в матеріалах справи виписок по банківським рахункам вбачається, що відповідач оплату за спожитий газ здійснив вчасно та в повному обсязі, а саме:

30 листопада 2012 року сторони підписали акт приймання-передачі природного газу за листопад 2012 року на суму 26716,85 грн.(а.с.16)

01.11.2012р. платіжним дорученням № 52 від01.11.2012р. відповідач перерахував на рахунок позивача авансовий внесок за постачання газу у листопаді 2012 року в сумі 7000,00 грн.

03.12.2012р. платіжним дорученням №69 від 03.12.2012р. відповідач перерахував на рахунок позивача остаточний розрахунок за постачання газу за листопад 2012р. в сумі 19716,85 грн. Всього на суму 26716,85 грн.

31.12.2012р. сторони підписали акт приймання передачі природного газу за грудень 2012р. на суму 21524,55 грн.(а.с.17).

03.12.2012р. платіжним дорученням №70 від 03.12.2012р. відповідач перерахував на рахунок позивача авансовий внесок за постачання газу у грудні 2012 року в сумі 13092,00 грн.

04.01.2013р. платіжним дорученням № 93 відповідач перерахував на рахунок позивача остаточний розрахунок за постачання газу за грудень 2012р. в сумі 8432,55 грн. Всього на суму 21524,55 грн.

Суми, зазначені в платіжних дорученнях, відповідають сумам, вказаних в актах прийому - передачі природного газу за листопад-грудень 2012р. по договору від 28.09.2012р. № 12/1157-ТЕ-22.

Суд не приймає доводи позивача стосовно порушення відповідачем строків розрахунку за отриманий природний газ з огляду на те, що у платіжних документах на оплату природного газу відповідачем зазначався вірний поточний рахунок, зазначений у договорі від 28.09.2012р. № 12/1157-ТЕ-22. Кошти на оплату природного газу за договором від 28.09.2012р. № 12/1157-ТЕ-22 на рахунок позивача надходили своєчасно та в повному обсязі, як це передбачено п.6.1. договору.

Таким чином, суд вважає, що формальне порушення відповідачем умов п.6.3. договору від 28.09.2012р. № 12/1157-ТЕ-22( зазначення невірного номеру договору поставки у платіжних документах при своєчасному та повному розрахунку за отриманий газ), не може бути підставою для нарахування штрафу, неустойки, річних та інфляції.

Нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що саме помилка відповідача призвела до звернення позивача із позовом до суду, судовий збір слід покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного підприємства "Комфорт" /54046, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Архітектора Старова, буд. 2/5, корпус 1, офіс 66, код ЄДРПОУ 38246731/ на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" /01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720/ 1827,00грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 06. 02.2015р.