Постанова

від 27.01.2015 по справі 910/10884/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа№ 910/10884/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

за участю представників:

від позивача: Гаврильченко Ю.О. - дов б/н від 17.12.2014

від відповідача: Меджидов Т.Г. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана"

на рішення господарського суду міста Києва

від 01.09.2014 (суддя Сташків Р.Б.)

у справі №910/10884/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

„Украгрозапчастина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана"

про стягнення 69879,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрозапчастина" (надалі - позивач, ТОВ „Украгрозапчастина") про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана" (надалі - відповідач, ТОВ „Согдіана") 69879,28 грн., з яких 61861,07 грн. заборгованості, 1708,38 грн. 3% річних, 6309,83 грн. інфляційних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі №910/10884/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі №910/10884/14 та прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ „Согдіана" 43683,37 грн. заборгованості, 1206,38 грн. 3% річних, 4455,70 грн. інфляційних втрат.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Зокрема, апелянт зазначає, що загальна сума заборгованості ТОВ „Согдіана" перед ТОВ „Украгрозапчастина" складає 43683,37 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків, які підписані обома сторонами. Крім того, скаржник стверджує, що йому не було відомо про розгляд даної справи, у зв'язку із чим він був позбавлений можливості брати участь у розгляді справи судом першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засідання 27.01.2015 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засідання 27.01.2015 подав заяву про визнання вимог апеляційної скарги ТОВ „Согдіана", у якій просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до з ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не укладався складався, однак на підставі залучених до матеріалів справи видаткових накладних та довіреностей на отримання ТМЦ позивачем за замовленням відповідача здійснювалось постачання йому, визначених у видаткових накладних одиниць товару.

Долучені до позовної заяви видаткові накладні та довіреності на отримання ТМЦ містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представників позивача та відповідача, скріплені печатками.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень та підписання між ними видаткових накладних.

Матеріали справи не містять претензій відповідача щодо якості та комплектності поставленого позивачем товару. Разом з тим, матеріали справи також не містять доказів повної оплати відповідачем поставленого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, замовивши та отримавши товар згідно видаткових накладних, заперечень проти його якості та комплектності не висловив, проте повну оплату товару одразу після його отримання всупереч вимогам частин 1, 2 ст. 692 ЦК України не здійснив, у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги про стягнення 61861,07 грн. заборгованості згідно зі статтями 525, 526, 692 ЦК України та 193 ГК України визнаються є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, у ході розгляду апеляційної скарги представниками обох сторін було надано пояснення, що вартість поставленого та неоплаченого товару становить 43683,37 грн., що підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 21.03.2012 та на 24.05.2012, які підписані представниками та скріплені печатками обох сторін.

При цьому, колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про неможливість подати вказані акти звірки взаємних розрахунків та первинних документів на їх підтвердження до суду першої інстанції, у зв'язку із тим, що представник відповідача не брав участі при розгляді справи місцевим господарським судом. Не зважаючи на вчинення судом всіх необхідних дій щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, відповідач кореспонденції суду не отримував.

Враховуючи обставину визнання позивачем часткового погашення відповідачем (до моменту подання позовної заяви у даній справі) заборгованості за поставлений товар на наявності у відповідача заборгованості на момент подачі позову у розмірі 43683,37, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню саме на вказану суму.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства та умов договору позивач просив суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань за період з 27.06.2013 по 28.05.2014 інфляційних втрат у сумі 6309,83 грн., 1708,38 грн. 3% річних.

Враховуючи ту обставину, що позивач визнав часткове погашення відповідачем основного боргу та погодився у своїй заяві про визнання вимог апеляційної скарги із розрахунком штрафних санкцій, здійсненим відповідачем, колегія суддів приймає до уваги розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, надані відповідачем, які виконанні з урахуванням періоду прострочення, визначеного в позовній заяві, є арифметично правильними, та відповідно до яких стягненню з відповідача підлягають інфляційні в сумі 4455,70 грн. та 3% річних - 1206,38 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ „Украгрозапчастина" до ТОВ „Согдіана" підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 43683,37 грн. основного боргу, 4455,70 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1206,38 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана" підлягає задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі №910/10884/14 має бути скасоване в частині задоволення позовних вимог про стягнення 18177,70 грн. основного боргу, 502,00 грн. 3% річних та 1854,13 грн. інфляційних втрат із прийняттям у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана" задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.09.2014 у справі №910/10884/14 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 18177,70 грн. основного боргу, 502,00 грн. 3% річних та 1854,13 грн. інфляційних втрат.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

„1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана" (м. Київ, вул. Гонти, 3-А; ідентифікаційний код 25288433) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрозапчастина" (м. Харків, вул. Матросова, 1-А; ідентифікаційний код 25188223) 43683 (сорок три тисячі шістсот вісімдесят три) грн. 37 коп. заборгованості, 1206 (одну тисячу двісті шість) грн. 38 коп. 3% річних, 4455 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 70 коп. інфляційних втрат, а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити"

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрозапчастина" (м. Харків, вул. Матросова, 1-А; ідентифікаційний код 25188223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Согдіана" (м. Київ, вул. Гонти, 3-А; ідентифікаційний код 25288433) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/10884/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк