Рішення

від 02.02.2015 по справі 911/5523/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 911/5523/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна»

до Державного комунального підприємства «Ремонтно-Будівельне Управління»

про стягнення 10921,13 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Кравченко О.М., довір. б/н від 12.01.2015 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» (далі - ТОВ «Норвік Україна», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного комунального підприємства «Ремонтно-Будівельне Управління» (далі - ДКП «Ремонтно-Будівельне Управління», відповідач) про стягнення 10921,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань відповідно до договору поворотної фінансової допомоги № 5/10-13 від 05.11.2013 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 10000,00 грн. основного боргу, 735,37 грн. інфляційних втрат, 185,75 грн. 3% річних, а також судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Крім того, позивач просив суд з метою забезпечення позову накласти в межах ціни позову арешт на банківські рахунки відповідача. Вказане клопотання в подальшому не було підтримано представником позивача.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 19.01.2015 р. та 02.02.2015 р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 19.01.2015 р. та 02.02.2015 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02.02.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

05.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» (позикодавець) та Державним комунальним підприємством «Ремонтно-Будівельне Управління» (позичальник) було укладено договір поворотної фінансової допомоги № 5/10-13, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець надає, а позичальник приймає та зобов'язується повернути поворотну фінансову допомогу згідно умов договору.

Згідно з п. 1.2 договору поворотна фінансова допомога надається в обсязі 10000,00 грн. для поповнення обігових коштів позичальника.

У відповідності з п. 3.3 договору поворотна фінансова допомога повинна бути повернута на рахунок позикодавця в строк до 06.05.2014 р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.

ТОВ «Норвік Україна» на виконання умов договору поворотної фінансової допомоги № 5/10-13 від 05.11.2013 р. було перераховано відповідачу 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 318 від 06.11.2013 р.

Відповідач у визначений п. 3.3 договору строк (до 06.05.2014 р.) не повернув поворотну фінансову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Оскільки відповідач не повернув позивачу зазначені вище грошові кошти, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Вимогами частини першої статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір про поворотну фінансову допомогу за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за яким регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позов, доказів повернення поворотної фінансової допомоги позивачу за договором № 5/10-13 від 05.11.2013 р. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача поворотної фінансової допомоги за договором № 5/10-13 від 05.11.2013 р. у сумі 10000,00 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання зобов'язаний сплатити суму з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Керуючись зазначеною вище нормою, позивач правомірно нарахував до стягнення з відповідача за період з 07.05.2014 р. до 18.12.2014 р. 735,37 грн. інфляційних втрат та 185,75 грн. 3% річних, у зв'язку з чим вимоги про їх стягнення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Ремонтно-Будівельне Управління» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Київська, 26, код 19410752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Норвік Україна» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97, код 33996450) - 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. поворотної фінансової допомоги, 735 (сімсот тридцять п'ять) грн. 37 коп. інфляційних втрат, 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 75 коп. 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 06.02.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна