Рішення

від 27.01.2015 по справі 922/5398/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р.Справа № 922/5398/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем", м. Київ до Хімічного казенного об'єднання ім. Г.І. Петровського, м. Петровське про стягнення 66061,86 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сухенко А.П., дов. № 07/1235 від 22.10.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 66061,86 грн. заборгованості за договором про надання послуг зі зберігання виробів спецтехніки № 500/1.1-12 від 21 грудня 2012 року.

Повідомленням господарського суду Харківської області від 26 січня 2015 року у зв'язку з відпусткою судді Хотенець П.В. було повідомлено про перенесення судового засідання у справі № 922/5398/14 з 26 січня 2015 року на 27 січня 2015 року на 11 годину 40 хвилин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21 грудня 2012 року між Державним підприємством "Машинобудівна фірма "Артем" (позивач, зберігач) та Хімічним казенним об'єднанням ім. Г.І. Петровського (відповідач, поклажодавець) було укладено договір № 500/1.1-12 про надання послуг зі зберігання виробів спецтехніки, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги зі зберігання виробів спецтехніки заставною вартістю 7920000,00 грн., які передаються йому згідно з Додатком № 1 до цього договору відповідачем, і повернути майно відповідачу в цілісності та схоронності після закінчення терміну зберігання та оплати послуг зберігання, про що складаються відповідні акти прийому-передачі майна.

Вартість послуг зі зберігання майна та порядок розрахунків передбачений сторонами у розділі 4 договору № 500/1.1-12 про надання послуг зі зберігання виробів спецтехніки від 21.12.2012 року.

Відповідно до п. 4.5 спірного договору, загальна вартість послуг за договором становить суму вартості послуг за весь строк зберігання майна, вартості розвантажувальних і завантажувальних робіт, а також вартості перевантаження майна по території філії

Вартість послуг за зберігання майна розраховується позивачем за фактичний строк зберігання (кількість діб) відповідно до письмового повідомлення відповідача про термін закінчення строку зберігання. (п. 4.1 договору).

Згідно з п. 4.5 договору, після письмового повідомлення відповідача про строк закінчення зберігання майна сторонами оформлюється акт наданих послуг.

Пунктом 4.7 договору сторони узгодили, що плата за послуги зі зберігання майна перераховується відповідачем позивачу наступного дня після підписання акту наданих послуг на підставі фактури позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 500/1.1-12 про надання послуг зі зберігання виробів спецтехніки від 21.12.2012 року позивачем було надано позивачу послуги зі зберігання виробів спецтехніки, які визначені сторонами у специфікації, що є додатком до вищезгаданого договору.

Наявні в матеріалах справи акти наданих послуг № 609 від 31.01.2013 р. та № 609/02 від 14.02.2013 р. (а.с. 10-11), підписані обома сторонами та скріплені печатками даних юридичних осіб, свідчать, що загальна вартість наданих позивачем послуг зі зберігання виробів, а також виконання вантажно-розвантажувальних робіт за спірним договором становить 125832,17 грн.

На адресу відповідача позивачем було виставлено рахунки на оплату послуг № 1877 від 14.01.2013 р. та № 1897 від 12.02.2013 р., по яким відповідачем не було здійснено оплату.

Керуючись Розпорядженням Державного концерну "Укроборонпром" № 43/р від 16.09.2013 р., позивач у листі № 04-1/39 від 20.01.2014 р. направив запит на адресу ДК "Укроборонпром" стосовно надання згоди на подання позову до суду щодо примусового стягнення боргу з відповідача.

ДК "Укроборонпром" у листі № UOP-12.0-1903 від 21.02.2014 р. запропонував відповідачу скласти графік погашення заборгованості, погодивши його з позивачем.

Листом № 507/юр від 27.02.2014 р. відповідач надіслав на адресу позивача графік погашення заборгованості у сумі 125832,17 грн., за яким у червні 2014 р. наступив термін сплати першого траншу 20972,02 грн.

Позивач стверджує, що на момент подання позову жодних виплат по погашенню заборгованості відповідачем не було здійснено, що і стало підставою звернення з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Договором (відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України) є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 500/1.1-12 про надання послуг зі зберігання виробів спецтехніки від 21.12.2012 року в частині оплати наданих послуг у розмірі 125832,17 грн.

Позивач, в свою чергу, звертаючись з відповідним позовом заявив вимогу про стягнення з відповідача основного боргу лише у розмірі 62916,06 грн. за період червень-серпень 2014 року, встановлений графіком погашення заборгованості (а.с. 17).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи, що відповідач не здійснив погашення заборгованості у строк передбачений графіком погашення заборгованості, укладеним між сторонами, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих ДП "Машинобудівна фірма "Артем" послуг у розмірі 62916,06 грн.

Доказів в спростування відповідних обставин в матеріалах справи немає.

Окрім того, наявний в матеріалах справи акт звірки розрахунків від 01.07.2014 р., підписаний обома сторонами та скріплений печатками, свідчить про визнання відповідачем спірної заборгованості.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 62916,06 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами Договору, а саме пунктом 7.2.2, сторони передбачили, що у випадку затримки платежів відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від нездійсненого платежу за кожен день затримки. Загальна сума пені не повинна перевищувати 5% від відповідного платежу.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по своєчасній оплаті наданих послуг у строк передбачений графіком погашення заборгованості, та враховуючи встановлену у договорі відповідальність за невиконання договірних зобов'язань у вигляді неустойки, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення суму штрафу у загальному розмірі у розмірі 3145,80 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами розгляду справи, керуючись статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору за подачу позову в розмірі 1827,00 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України;

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Хімічного казенного об'єднання імені Г.І. Петровського (94540, Луганська область, м. Красний Луч, м. Петровське, вул. Леніна, буд. 1; ідентифікаційний код 14312683) на користь Державного підприємства "Машинобудівна фірма "Артем" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10; р/р 26003702971905 в ЖОД ПАТ "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 380805; ідентифікаційний код 14309882) 66061,86 грн. боргу; 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.02.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець

/справа № 922/5398/14/