Рішення

від 29.01.2015 по справі 922/6002/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2015 р.Справа № 922/6002/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б. І. Вєркіна Національної академії наук України, м. Харків до Науково-виробничого і комерційного приватного підприємства "Оберон", м. Харків про стягнення 99552,43 грн. за участю представників сторін:

позивача - Волочаєва О.В., дов. № 64/851 від 16.10.2014 року, Репін В.М., дов. № 64/751 від 09.09.2014р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з Науково-виробничого і комерційного приватного підприємства "Оберон" на свою користь заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 4-0 від 12.01.2012р., та договором № 4-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача, понесених ним на придбання для орендаря комунальних послуг та на утримання загальноінститутської інфраструктури від 12.01.2012р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 99552,43 грн., яка складається з 56662,58 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування податку на землю, 3742,03 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів за червень-листопад 2014 р., 37906,94 грн. заборгованості з оплати спожитих протягом місяця ресурсів та 1240,88 грн. пені за несвоєчасну сплату спожитих ресурсів за липень-листопад 2014 р. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.12.2014 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/6002/14, розгляд якої призначено на 29.01.2015 р. об 11:40 год.

23.01.2015 р. на адресу суду позивачем надано заяву про зменшення ціни позову (вх. 2421), в якій позивач, посилаючись на ст. 22 ГПК України, зменшує розмір позовних вимог у зв*язку з здійсненням часткового погашення боргу відповідачем після подання до суду позовної заяви, а саме зазначає, що відповідачем за оренду за червень 2014 р. сплачено 3000 грн., у зв'язку з чим ціна позову складає 96552,43 грн.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи приписи чинного законодавства, надана позивачем заява визнається судом заявою про зменшення розміру позовних вимог.

Право позивача на зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення по справі закріплене в частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим заява позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх. 2421) приймається судом як така, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і розгляд справи продовжує з її урахуванням.

Представники позивача у судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог, з урахування наданої до суду 23.01.2015 року заяви, у повному обсязі.

У призначене судове засідання відповідач свого повноважного представника не направив, витребувані судом документи не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений за юридичною адресою зазначеною у позовній заяві, що підтверджується відмітка про направлення ухвали на зворотному боці ухвали та повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12.01.2012 року, відповідно до розпорядження Президії Національної академії наук України № 814 від 16.12.2011р., між Фізико-технічним інститутом низьких температур ім. Б.І. Вєркіна (позивач, орендодавець) та Науково-виробничим комерційним приватним підприємством "Оберон" (відповідач, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 4.

Додатковою угодою № 1 від 26.12.2012 року, до договору оренди № 4 від 12.01.2012 р. внесені зміни шляхом викладення його з 01.01.2013 р. в новій редакції, відповідно до Типового договору оренди нерухомого та/або іншого індивідуально визначеного майна, а саме шляхом укладення договору оренди № 4-О нерухомого майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансі ФТІНТ ім. Б.І.Вєркіна НАН України.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди № 4-О, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлове приміщення, загальною площею 232 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, пр. Леніна, 47, що перебуває на балансі позивача.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 12.01.2012р.

Згідно з п. 3.1. договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995р. № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди листопад 2011- 5575,23 грн. Крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування податку за землю (за цим договором) та відшкодування комунальних платежів, витрат на утримання будинку та прилеглої території, інших витрат (за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця.

Пунктом 3.6., з урахуванням додаткової угоди № 3 від 01.08.2013 р., сторони передбачили, що орендна плата, перераховано невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 10.1. договору, договір укладено строком до 31.12.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом терміну дії договору оренди №4-О від 12.01.2012р. належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором, проте, в порушення умов спірного договору відповідач свій обов'язок по своєчасній та повній сплаті орендних платежів, не виконував, в зв'язку з чим згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати та відшкодування податку на землю за період з червня 2014 року по грудень 2014 року становить 56662,58 грн.

Також, відповідно до матеріалів справи, 26.12.2012р. між сторонами договору оренди № 4-О від 12.01.2012р. укладено договір № 4-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача, понесених ним на придбання для оренди комунальних послуг та на утримання загальноінститутської інфраструктури.

Згідно з п. 2.1.1. договору, балансоутримувач зобов'язується надавати можливість орендарю безперебійного користування комунальними послугами, вказаними у додатку до цього договору, необхідними для здійснення орендарем своєї господарчої діяльності.

Відповідно до п. 2.2.7. даного договору, орендар зобов'язаний не пізніше 23 числа поточного місяця отримувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунки та інші документи щодо спожитих протягом місяця ресурсів (комунальних, експлуатаційних, тощо) і здійснювати відповідну плату на казначейський рахунок балансоутримувача не пізніше останнього дня поточного місяця.

Пунктом 2.2.8. договору передбачено нарахування орендарю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми нарахованих платежів за кожен день прострочки, при несвоєчасному внесенні плати за придбані для орендаря комунальні послуги та на утримання загальноінститутської інфраструктури.

Даний договір укладено на строк дії основного договору до 31.12.2014р. (п. 6.1.)

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом всього терміну дії договору оренди належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, однак, відповідач порушив умови договору № 4-К стосовно сплати спожитих ресурсів (комунальних експлуатаційних, тощо), у зв'язку з чим згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати спожитих протягом місяця ресурсів за період з липня 2014 року по грудень 2014 року становить 37906,94 грн.

Наявність та розмір існуючої у відповідача перед позивачем основної заборгованості за договором оренди № 4-0 від 12.01.2012р. та договором № 4-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача, понесених ним на придбання для орендаря комунальних послуг та на утримання загальноінститутської інфраструктури від 26.12.2012 р. підтверджується актами звірки розрахунків сторін від 22.12.2014 року підписаним та скріпленими печатками обох сторін.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди № 4-0 від 12.01.2012р. стосовно своєчасної та повної сплати орендної плати та договором № 4-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача, понесених ним на придбання для орендаря комунальних послуг та на утримання загальноінститутської інфраструктури від 26.12.2012 р. стосовно своєчасної та повної оплати спожитих протягом місяця ресурсів, позивачем на адресу відповідача були направлені претензій №№ 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106 від 09.10.2014р.

На вказані вимоги, відповідач частково сплатив існуючу заборгованість за договорами №№ 4-О, 4-К, яка, за розрахунком позивача, станом на час розгляду спору (відповідно до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог) становить - 96552,43 грн., яка складається з 53662,58 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування податку на землю, 3742,03 грн. пені за несвоєчасну сплату орендних платежів за червень-листопад 2014 р., 37906,94 грн. заборгованості з оплати спожитих протягом місяця ресурсів та 1240,88 грн. пені за несвоєчасну сплату спожитих ресурсів за липень-листопад 2014 р.

Таким чином неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за спірними договорами стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно зі ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачено строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10 квітня 1992 року із наступними змінами та доповненнями, відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, згідно частини 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання за спірними договорами зі сплати орендної плати та оплати спожитих ресурсів, чим порушив вимоги ст. 525, 526, 530, 629, 759 ЦК України, з урахуванням чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати за договором оренди № оренди № 4-0 від 12.01.2012р. за період з червня по грудень 2014 року у розмірі 53662,58 грн. та заборгованість з оплати спожитих ресурсів за договором № 4-К про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача, понесених ним на придбання для орендаря комунальних послуг та на утримання загальноінститутської інфраструктури від 26.12.2012 р. у розмірі 37906,94 грн., яка підтверджується матеріалами справи. Відповідачем доказів, які б спростовували такі висновки суду не надано - докази належної та своєчасної оплати платежів за вказаними договорами в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту порушених прав позивача. Останні підлягають судовому захисту відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України шляхом присудження до виконання в натурі обов'язку відповідача зі сплати на користь позивача передбачених договором оренди грошових коштів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, суд знаходить позовні вимоги в межах суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів за червень-листопад 2014 року у розмірі 3742,03 грн. та пеню за несвоєчасну сплату спожитих ресурсів за липень-листопад 2014 року у розмірі 1240,88 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, пунктом 3.6. договору оренди № 4-О сторони передбачили, що орендна плата, перераховано невчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до 2.2.8. договору про відшкодування орендарем витрат балансоутримувача, понесених ним на придбання для оренди комунальних послуг та на утримання загальноінститутської інфраструктури №4-К передбачено нарахування орендарю пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми нарахованих платежів за кожен день прострочки, при несвоєчасному внесенні плати за придбані для орендаря комунальні послуги та на утримання загальноінститутської інфраструктури.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача загальної суми пені за договорами №№ 4-О, 4-К у розмірі 4982,91 грн.

Враховуючи викладене, суд зазначає про достатність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

За результатами розгляду справи, відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1991,05 грн. покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-виробничого і комерційного приватного підприємства "Оберон" (61204, м. Харків, пр. Перемоги, 78, кв. 173; код ЄДРПОУ 19461525) на користь Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, 47; код ЄДРПОУ 03534601; р/р 31254201308790 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) суму заборгованості з орендної плати та відшкодування податку на землю у розмірі 53662,58 грн.

Стягнути з Науково-виробничого і комерційного приватного підприємства "Оберон" (61204, м. Харків, пр. Перемоги, 78, кв. 173; код ЄДРПОУ 19461525) на користь Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна Національної академії наук України (61103, м. Харків, пр. Леніна, 47; код ЄДРПОУ 03534601; р/р 31257201208790 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) суму заборгованості за спожиті ресурси у розмірі 37906,94 грн., суму пені у розмірі 4982,91 грн., суму судового збору в розмірі 1991,05 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.02.2015 р.

Суддя П.В. Хотенець