Рішення

від 15.01.2015 по справі 905/2002/14-908/4558/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/88/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2015 Справа № 905/2002/14-908/4558/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-ЕКСПЕРТ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 100; тел. (062)348-38-00, 348-38-25; факс (062)348-38-87)

про стягнення 20629,45 грн. Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: Марченко Н.В., довіреність № 13/11-14 від 13.11.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

До господарського суду Запорізької області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-ЕКСПЕРТ" з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення 20629,45 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу копії матеріалів № 905/2002/14 передано на розгляд судді Колодій Н.А.. та присвоєно справі № 905/2002/14-908/4558/14.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2014 р. прийняті подані матеріали до розгляду, порушено провадження у справі № 905/2002/14-908/4558/14, присвоєно справі номер провадження 32/88/14 з призначенням судового засідання на 26.11.2014 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Ухвалою суду від 26.11.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 24.12.2014р .

Ухвалою суду від 24.12.2014 р., за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.01.2015 р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та обґрунтовує ст. ст. 993, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 27 Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Представник відповідача в судові засідання за викликом суду не з'являвся, але проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов.

Крім того, суд виходить з тих обставин, що відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Процесуальний строк вирішення спору закінчився. На думку суду сторони мали достатньо часу для надання суду наявних доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, крім того, суд неодноразово відкладав розгляд справи для врегулювання сторонами спору у добровільному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

У засіданні суду 15.01.2015 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.10.2010 р. між Відокремленим підрозділом ПрАТ «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» «Регіональне управління» (далі - страховик) та Представництвом «Берлін-Хемі АГ» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №30/29110, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як встановлено судом, 23.03.2011 р. на перехресті вул. Богуслаєва та Київського проспекту у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ, під управлінням Поліщук Д.С. та автомобіля «ВАЗ», державний номер 67671 ЕК, під управлінням Потаповим Д.В.

У відповідності до постанови Ворошиловського районного суду м. Донецька від 15.04.2011 р., Потапова Д.В. 23.03.2011 р. на перехресті вул. Богуслаєва та Київського проспекту у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ, під управлінням Поліщук Д.С. та автомобіля «ВАЗ», державний номер 67671 ЕК, під управлінням Потаповим Д.В.

Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту № 10/04/11 про оцінку вартості матеріального збитку від 15.04.2011 р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ склала 31389,46 грн.

13.05.2011 р. страховиком було складено страховий акт № 48/11, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 20629,45 грн.

Відповідно до зазначеного вище звіту та страхового акту, страховиком було виплачено страхове відшкодування у розмірі 20629,45 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 838 від 13.05.2011 р. та 914 від 25.05.2011 р. (копії містяться у матеріалах справи).

01.11.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» в особі Відокремленого підрозділу ПрАТ «НФСК «Добробут» «Регіональне управління» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК-Експерт» укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого страховик (первісний кредитор) відступає належне йому право вимоги в порядку регресу до фізичних осіб та юридичних осіб, що виникло у нього внаслідок виплати страхового відшкодування за договорами про страхування, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги та зобов'язується перерахувати страховику кошти за переведене право вимоги відповідно до розділу 3 договору.

Згідно п. 1 акту приймання-передачі регресних справ, первісним кредитором було передано позивачеві, зокрема, і справу по дорожньо-транспортній пригоді 23.03.2011 р. на перехресті вул. Богуслаєва та Київського проспекту у м. Донецьку за участю автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ, під управлінням Поліщук Д.С. та автомобіля «ВАЗ», державний номер 67671 ЕК, під управлінням Потаповим Д.В та виплату в розмірі 20629,45 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 513 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.11.2012 р. до позивача перейшло право вимоги в частині виплаченого страховиком страхового відшкодування в розмірі 20629,45 грн. потерпілій особі для відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв'язку з тим, що страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ, страховик відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду та передав таке право позивачеві. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ», державний номер 67671 ЕК застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" за полісом №ВЕ/3996360, а також з огляду на те, що водія автомобіля «ВАЗ», державний номер 67671 ЕК визнано винним у скоєні правопорушення, позивач просить стягнути з останнього шкоду в розмірі 20629,45 грн., завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність Потапова Д.В. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номер 6767ЕК була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" за полісом №ВЕ/3996360.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За таких обставин, у зв'язку з настанням страхового випадку - пошкодженням Потаповим Д.В. автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ, у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ у розмірі 20629,45 грн., було сплачено страховиком на підставі договору страхування.

Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що страховик виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Skoda Fabia», державний номер АА 1681 ЕВ, а позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" .

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

З полісу №ВЕ/3996360, яким застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу «Skoda Fabia», державний номер АА 1681ЕВ, вбачається, що розмір франшизи за даним полісом складає 510, 00 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане виплатити Приватне акціонерне товариств "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" зменшується на розмір франшизи 510,00 грн. та становить 20119,45 грн.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Заперечення відповідача що до право вимоги за полісом № ВЕ/3996360 яке не перейшло до позивача, так як в акті приймання-передачі регресних справ від 05.11.2012 р. зазначений інший номер полісу, а саме: № ВЕ/3996380, судом до уваги не приймаються, оскільки допущена описка не дає підстави вважати, що по згаданій справі не перейшло право вимоги до позивача, поскільки, в четвертій позиції згаданого акту окрім номеру полісу зазначено: страховий акт № 48/11 (копія в матеріалах справи), Страхувальник - Берлін Хемі АГ АТ, Дата страхового випадку - 23.03.2011 (докази: постанова, довідка ДАІ, страховий акт), Загальна суму до відшкодування - 20 629,45 гр. (докази: платіжні доручення, страховий акт, рахунок Щербина О.В.) .

Щодо другого пункту відзиву необхідно зазначити, що твердження відповідача в ньому є безпідставними, так як ст. 36.4- спеціального Закону регулює відносини між потерпілим та страховою компанією (відповідачем), а не з особою, до якої перейшло право відповідно до ст. 993 ЦК України (позивач, старий кредитор).

Доводи відповідача щодо відсутності документів, на підставі яких здійснено

(старим кредитором; оплату страхової) відшкодування потерпілому, не відповідають

дійсності та спростовуються наступним. В матеріалах справи додано копії рахунку № 3-4 від 29.04.2011 та свідоцтва про сплату єдиного податку підприємця Щербина О.В.

Більше того, до позовної заяви також додано копію звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 10/04/11 від 15.04.2011 р.

Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Однак, всупереч нормам спеціального закону, відповідач і до сьогодні не сплатив позивачу страхове відшкодування.

Твердженнями відповідача щодо неотримання повідомлення про відступлення права вимоги суд не приймає та в спростування зазначає наступне.

Предметом договору уступки є заміна кредитора у зобов'язанні іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що передбачено ст. 512 Цивільного кодексу України. При цьому йдеться про передачу вже існуючого права, а тому такий правочик є відмінним від договору факторингу (при якому обов'язкове повідомлення боржника), до якого законом застосовуються додаткові вимоги. Договір про відступлення права вимоги від 01.11.2012, що укладений між Позивачем та ПАТ «НФСК «Добробут», є правомірним, його недійсність прямо не встановлена законом, а також він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

При цьому, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів у якості страхового відшкодування на суму 20119,45 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-ЕКСПЕРТ" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення 20629,45 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК-ЕКСПЕРТ" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 36530730) 20119 (двадцять тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 45 коп. збитків та судовий збір у розмірі 1781 (одна тисяча сімсот вісімдесят одна) грн. 83 коп. Видати наказ.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "20" січня 2015 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.