Рішення

від 29.01.2015 по справі 910/26895/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2015Справа №910/26895/14

За позовом Приватного підприємства "Голіаф-2009" до Приватного акціонерного товариства "Нові технології" про стягнення 10 264,87 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Мелимука Р.К. (директор) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29 січня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Голіаф-2009" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Нові технології" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 10 264,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року порушено провадження у справі № 910/26895/14 та призначено справу до розгляду на 15.01.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 15.01.2015 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду та оригінали для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 29.01.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 29.01.2015 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.01.2015 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/26895/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02002, м. Київ, вул. Сагайдака Степана, буд. 101, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2011 року між Приватним підприємство "Голіаф-2009" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Нові технології" (замовник) було укладено договір № 02/11 про надання послуг по охороні об'єкта (надалі по тексту - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по охороні об'єкту замовника, що знаходиться за адресою: 02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101, що передбачає комплекс організаційних заходів, який здійснює виконавець.

Згідно з пунктом 2.1. Договору охорона об'єкту забезпечується силами виконавця, шляхом встановлення денного та нічного чергування на стаціонарному цілодобовому посту та патрулювання по всій території об'єкту у вечірній та нічний період доби.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що вартість послуг за місяць складає 8 000,00 грн., в тому числі ПДВ 1 333,33 грн.

Після надання акту виконаних робіт замовник зобов'язаний сплатити суму вказану в акті виконаних робіт на протязі 5-х банківських днів (пункт 7.2. Договору).

Даний Договір вступає в силу з 01.06.2011 року і діє до 31.05.2012 року (пункт 10.2. Договору).

На виконання умов Договору у листопаді 2011 року позивач надав виконавцеві послуги охорони на суму 8 000,00 грн., що підтверджується актом № ОУ-09 нет здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2011 року.

За твердженням позивача, станом на момент розгляду даної справи, відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату наданих Приватним підприємство "Голіаф-2009" послуг, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Нові технології" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8 000,00 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 000,00 грн. основної заборгованості, 1 560,00 грн. інфляційних нарахувань, 704,87 грн. три проценти річних.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02/11 про надання послуг по охороні об'єкта за умовами якого відповідач доручив та зобов'язався оплатити, а позивач прийняв на себе обов'язки по охороні об'єкту відповідача, що знаходиться за адресою: 02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101, що передбачає комплекс організаційних заходів, який здійснює позивач.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У листопаді 2011 року позивач взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг охорони майна виконав належним чином, що підтверджується, зокрема, актом № ОУ-09 нет здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2011 року на суму 8 000,00 грн., який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за надані позивачем послуги згідно Договору, внаслідок чого у Приватного акціонерного товариства "Нові технології" виникла заборгованість перед Приватним підприємство "Голіаф-2009" у розмірі 8 000,00 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 8 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного підприємства "Голіаф-2009" про стягнення Приватного акціонерного товариства "Нові технології" заборгованості за договором № 02/11 про надання послуг по охороні об'єкта у розмірі 8 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 560,00 грн. інфляційних нарахувань, 704,87 грн. три проценти річних, нарахованих за період з 08.12.21011 року по 20.10.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права вимагати від відповідача сплати останнім 3% річних за порушення грошового зобов'язання від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем при здійсненні нарахування пені не вірно визначено початкову дату прострочення зобов'язання, оскільки, перебіг періоду за який нараховується три проценти річних починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Відтак, нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг згідно з актом № ОУ-09 нет здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 01.12.2011 року, з урахуванням пункту 7.2. Договору, необхідно здійснювати з 09.12.2011 року по 20.10.2014 року.

За розрахунком суду сума трьох процентів річних, що підлягають до стягнення з відповідача, нарахованих за період з 09.12.2011 року по 20.10.2014 року, становить 688,44 грн.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 1 560,00 грн., за період з 09.12.2011 року по 20.10.2014 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Нові технології" (02002, м. Київ, вул. Сагайдака Степана, буд. 101, код ЄДРПОУ 31088991) на користь Приватного підприємства "Голіаф-2009" (02002, м. Київ, вул. Сагайдака Степана, буд. 101, код ЄДРПОУ 36861523) 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп., 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 44 коп. три проценти річних, 1 560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1 824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 08 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.02.2015 року

Суддя С.В. Стасюк