Постанова

від 05.02.2015 по справі 910/23522/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2015 р. Справа№ 910/23522/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Михальської Ю.Б.

За участю представників сторін:

від Прокуратури: Бондарчук І.В. - прокурор

від позивача: Новак Є.А. - представник

від відповідача: не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аспект"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 24.11.2014р.

у справі № 910/23522/14 (суддя Цюкало Ю.В.)

за позовом Заступника Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аспект"

про зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 позов заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено повністю, внесено зміни до Договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди за № 78-5-00038 від 02.02.1999 року, укладеного між Київською міською радою (ідентифікаційний код 22883141, адреса: 01001, вул. Хрещатик 36) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АСПЕКТ" (ідентифікаційний код 01030233, адреса: 04074, м. Київ, вулиця Лугова, будинок 9), і викладено п. 2.1. Договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди за № 78-5-00038 від 02.02.1999 року в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки".

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АСПЕКТ" підлягає стягненню до Державного бюджету України грошові кошти 1 218,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить рішення суду скасувати повністю та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення місцевим госодарским судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, через відділ документального забезпечення суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з хворобою директора товариства.

Вислухавши думку представників прокуратури та позивача, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач не позбавлений права направити згідно ст. 28 ГПК України свого представника в судове засідання, нових доказів по справі суду не надано, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, вислухавши пояснення представників прокуратури та позивача, апеляційний господарський суд встановив наступне.

02.02.1999 року між Київської міською державною адміністрацією (Орендодавець) та ТОВ "Фірмою Аспект" (Орендар) було укладено Договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди за № 78-5-00038 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 10.03.98 № 503 надає, а товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Аспект" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,1750 га, в тому числі: під промисловими об'єктами - 1,1750 га згідно з планом користування, що додається (копія Договору і плану тимчасового землекористування № 7808236 в матеріалах справи).

Як вбачається з п. 1.2. Договору земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 49 років для експлуатації та обслуговування виробничого і адміністративно-побутового корпусів та господарських будівель на вул. Луговій, 9 у Мінському районі.

На підставі п. 2.1. Договору плата за землю вноситься землекористувачем згідно Закону України "Про плату за землю" у вигляді орендної плати у розмірі 2% від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Рішенням Київської міської ради від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" внесено зміни до Договорів оренди в частині збільшення розміру річної орендної плати.

Як зазначено у позовній заяві ТОВ "Фірма Аспект" продовжує сплачувати орендну плату за землю без врахування вимог рішення Київради від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до Договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України". ТОВ "Фірма Аспект" використовує земельну ділянку площею 1,1750 га по вул. Луговій, 9 у Оболонському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування виробничого адміністративно-побутового корпусів та господарських будівель на підставі укладеного із Київрадою договору оренди земельної ділянки № 78-5-00038 від 02.02.1999р. Термін дії договору до 02.02.2048 року.

Станом на 20.10.2014р. розмір річної суми орендної плати не приведений у відповідність до вимог ст. 288 Податкового кодексу України та рішення Київради від 28.02.2013 №89/9146 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" та відповідно до поданої декларації з плати за землю становить 2%.

На підставі вищевикладеного заступник прокурора Оболонського району м. Києва звернувся до Господарького суду м. Києва із даним позовом, просить суд внести зміни до Договору оренди земельної ділянки № 78-5-00038 від 02.02.1999р., укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Фірма Аспект" та п. 2.1. Договору викласти наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% (три відсотки) від її грошової оцінки".

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, згідно з ст. 3 Земельного кодексу, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 5 ст. 19 Закону України "Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладення договору) передбачено, що орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, централізується на спеціальних бюджетних рахунках, розподіляється і використовується відповідно до Закону України "Про плату за землю" і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється зазначеним Законом.

У відповідності до ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору. Якщо зі зміною граничного розміру орендної плати таку ж зміну до договору оренди в установленому законом порядку не внесено, то застосуванню підлягає відповідна умова договору (п. 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Зазначене вище кореспондується з позицією Верховного Суду України по справі № 28/5005/640/2012 відповідно до якої надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до спірного договору оренди є виключно правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 188 ГК щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

На момент укладання договору оренди розмір та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку регулювались Законом України "Про плату за землю" (чинного на момент укладання договору оренди землі), статтею 2 якого встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

З 01.11.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до статті 6 Закону України „Про столицю України місто-герой Київ" місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідними радами.

Згідно із пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.

Положеннями статті 9 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради, крім того, відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні ради.

У відповідності до п.п. 1, 2 Рішення Київської міської ради №89/9146 від 28.02.2013 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у частині приведення розміру річної орендної плати у відповідність до положень статті 288 Податкового кодексу України" вирішено внести зміни до договорів оренди земельних ділянок згідно з додатком до цього рішення, встановивши річну орендну плату у розмірі трьох відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; орендарям земельних ділянок, зазначеним у додатку до цього рішення, забезпечити оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельних ділянок.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі", це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (ст. 632 Цивільного кодексу України).

Статтею ст. 290 Господарського кодексу України встановлено, що розмір плати за користування земельною ділянкою, що є державною або комунальною власністю, не може бути нижчим за встановлений відповідно до закону.

Враховуючи те, що розмір орендної плати за землю законодавчо було змінено, а невнесення змін до договору щодо розміру орендної плати відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України призводить до недоотримання грошових коштів міського бюджету, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача про внесення змін до п. 2.1 Договору за № 78-5-00038 від 02.02.1999 року на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами для скасування рішеня місцевого суду. Відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача, або про належне виконання відповідачем своїх зобов»язань перед позивачем.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Аспект" на рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2014р. у справі № 910/23522/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 24.11.2014р. у справі № 910/23522/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/23522/14 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

Ю.Б. Михальська