Рішення

від 02.02.2015 по справі 910/19034/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 Справа №910/19034/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південнобузький паливний термінал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "Зіп Транс Буд" простягнення 363605,51 грн. Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Марченко О.В.

Грєхова О.А.

в присутності представників сторін:

від позивача Дерик С.М., директор; Філевський Р.М., довіреність №7 від 30.01.2015; від відповідачаЦірат К.Г., довіреність б/н від 15.12.2014; Павленко Є.М., довіреність б/н від 16.10.2014; від третьої особиСандига В.В., довіреність №1761 від 04.07.2014. Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південнобузький паливний термінал" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" про стягнення збитків, заподіяних відповідачем у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків за договором транспортного експедирування №700 від 18.12.2013 в сумі 363605,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті порушення відповідачем умов договору транспортного експедирування №700 від 18.12.2013 в частині забезпечення збереження вантажу під час його перевезення, вантаж був втрачений, у зв'язку чим позивачу завдано збитки у заявленому розмірі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2014 порушено провадження у справі №910/19034/14 та призначено до розгляду.

02.10.2014 відповідач, через відділ діловодства суду, подав відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що ним сплачено вартість втраченого вантажу платіжним дорученням №7401 від 24.09.2014 в сумі 350858,48 грн., яка була визначена в претензії позивача.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.10.2014 справу №910/19034/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 справу №910/19034/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.10.2014 справу №910/19034/14 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 справу №910/19034/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

10.11.2014 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південнобузький паливний термінал", через відділ діловодства суду, надійшло клопотання, в якому позивач повідомив про сплату відповідачем 350858,48 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача різницю в сумі 12747,03 грн., а в іншій частині провадження у справі припинити.

В судовому засіданні 08.12.2014 на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Зіп Транс Буд" та у зв'язку зі складністю справи, призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.12.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/19034/14 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Грєхова О.А., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.12.2014 справу №910/19034/14 прийнято до провадження колегією суддів в наступному складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Грєхова О.А., Марченко О.В. та призначено справу до розгляду.

12.01.2015 третя особа, через відділ діловодства суду, подала письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що у зв'язку з відшкодуванням ТОВ "Укрінтерекспедиція" вартості втраченого вантажу позивачу, необхідно припинити провадження по справі. При цьому, зауважила на тому, що утилізаційний збір безпідставно включено до складу збитків, оскільки він повинен бути повернутий ТОВ "Еко-Міст" позивачу.

02.02.2015 позивач, через відділ діловодства суду, подав письмові пояснення по справі, в яких наголосив на тому, що різниця в сумі 12747,03 грн. між визнаними відповідачем вимогами та вимогами, заявленими в позовній заяві, виникла внаслідок зміни курсу гривні до долара США на дату звернення до суду з позовом.

Представники позивача в судовому засіданні 02.02.2015 підтримали позовні вимоги, в частині стягнення 12747,03 грн. та просили припинити провадження у справі в частині стягнення 350858,48 грн., в зв'язку оплатою.

В свою чергу, представники відповідача залишили вирішення спору на розсуд суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 02.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін та третьої особи, які приймали участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південнобузький паливний термінал" (покупець) та Обществом с ограниченною ответственностью "Газпромнефть-смазочные материалы" (продавець) укладено контракт №СМ-13/01100/165/Д, згідно з яким продавець зобов'язався поставити товар - нафтопродукти, технічні та експлуатаційні рідини, а покупець оплатити їх.

18.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південнобузький паливний термінал" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (експедитор) укладено договір №700 транспортного експедирування, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (п. 1.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.5 договору, експедитор зобов'язався укласти від свого імені договори перевезення вантажу та інші договори, пов'язані з перевезенням, брати на себе відповідальність за збереження вантажу в дорозі, своєчасну доставку в пункт призначення і видачу його вантажоодержувачу.

У випадку втрати, пошкодження вантажу при перевезенні експедитор відшкодовує клієнту вартість втраченого або пошкодженого вантажу (п. 4.3 договору).

09.06.2014 та 10.06.2014 були укладені додатки №П-007 та №П-008 до контракту №СМ-13/01100/165/Д від 09.12.2013, в яких, з урахуванням доповнень до них від 25.06.2014, сторони погодили, що продавець поставляє в строк до 15.07.2014 нафтопродукти, технічні та експлуатаційні рідини, а покупець сплачує вартість поставки в строк до 27.06.2014. Вартість товару за додатком № П-007 від 09.06.2014 до контракту складає 23887,22 доларів США, а вартість товару за додатком №П-008 від 10.06.2014 до контракту складає 22 979,12 доларів США.

В той же час, відповідно до рахунку-проформи №606 від 08.07.2014, митної декларації №5040060000/2014/4083, декларації на товари №10117010/080714/0001931, міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) № 275300, вартість втраченого товару складає 22810,48 доларів США.

Як зазначає позивач, вартість вантажу визначеного в додатках №П-007 та №П-008 він оплачував в два транші, а саме:

- 18.06.2014 позивач придбав іноземну валюту в розмірі 23887,22 доларів США, відповідно до заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів №9 від 18.06.2014, за курсом 11,98 грн. за 1 долар США та перерахував 23887,22 доларів США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №11 від 18.06.2014, продавцю товару за контрактом №СМ-13/01100/165/Д від 09.12.2013 та додатком №П-007 від 09.06.2014 до контракту (з яких 21262,24 доларів США за поставку товару відповідно до рахунку-проформи №606 від 08.07.2014, еквівалент яких складає 21262,24 грн. х 11,98 грн. = 254721,64 грн.). При цьому, за придбання 21262,24 доларів США позивач сплатив банку комісію у розмірі 0,3% від еквівалента у гривні в сумі 764,17 грн. та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з купівлею іноземної валюти - 0,50 % від еквівалента у гривні в розмірі 1273,60 грн.

- 27.06.2014 позивач придбав іноземну валюту в розмірі 22979,12 доларів США, відповідно до заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів №10 від 27.06.2014, за курсом 11,85 грн. за 1 долар США та перерахував 22 979,12 доларів США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті №12 від 27.06.2014 продавцю товару за контрактом №СМ-13/01100/165/Д від 09.12.2013 та додатком №П-008 від 10.06.2014 до контракту (з яких 1548,24 доларів США за поставку товару відповідно до рахунку-проформи №606 від 08.07.2014; еквівалент яких складає 1548,24 х 11,85 грн. = 18346,64 грн.). При цьому, за придбання 1548,24 доларів США позивач сплатив банку комісію у розмірі 0,3 % від еквіваленту у гривні в сумі 55,04 грн. та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з купівлею іноземної валюти - 0,50 % від еквівалента у гривні в розмірі 91,73 грн.

Також, позивачем відповідно до платіжного доручення №3086 від 10.07.2014 були сплачені митно-брокерські послуги в сумі 880,00 грн.; відповідно до платіжного доручення №3085 від 10.07.2014 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2012 №1221 - утилізаційний збір в розмірі 20112,00 грн. та відповідно до платіжного доручення №3082 від 09.07.2014 перераховано переплату митних платежів у сумі 59600,00 грн., яка включає в себе 54613,66 грн. податку на додану вартість за вартість втраченого вантажу.

02.07.2014 позивач надав відповідачеві заявку №6 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно з яким: пункт завантаження: Російська федерація, м. Ярославль; пункт розвантаження: Україна, м. Одеса, Новомосковська дорога, 23/4; назва та вага вантажу: оливи моторні та індустріальні в асортименті, мастила вага брутто 20-20,6 т.; тип рухомого складу: тент; дата завантаження: 08.07.2014; адреса завантаження: Російська федерація, м. Ярославль, вул. Пожарського, 66; вантажовідправник: ТОВ "Волга-Логістік", вантажоодержувач: ТОВ "Південнобузький паливний термінал".

На виконання умов договору №700 від 18 грудня 2013 та заявки №6 від 02.07.2014, відповідач уклав з Приватним підприємством "Зіп Транс Буд" (перевізник) договір перевезення вантажу №2639/1 від 07.02.2014, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж, який належить клієнтам - замовникам послуг експедитора, до пункту призначення та видати особі, яка має право на одержання вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "Зіп Транс Буд" надало під завантаження автомобіль Івеко АА3266ІТ з напівпричепом АА6184ХТ, завантажило обумовлений вантаж (нафтопродукти, технічні та експлуатаційні рідини) на суму 22810,48 доларів США 08.07.2014 у м. Ярославль, Російська Федерація, і вирушило до місця призначення.

Втім, 12.07.2014 напівпричіп державний номер АА6184ХТ з товаром було викрадено в м. Києві по вул. Саперно-Слобідська, 104.

Листом від 13.07.2014 експедитор (відповідач) повідомив клієнта (позивача) про те, що 12.07.2014 близько о 2 годині ночі була скоєна крадіжка напівпричепа АА6184ХТ з всім його змістом, вантажем, обумовленим контрактом №СМ-13/01100/165/Д від 09.12.2013.

У зв'язку з цим, враховуючи, що відповідно до п. 4.3 договору транспортного експедирування №700 від 18.12.2013 відповідач взяв на себе відповідальність за збереження вантажу в дорозі, позивач пред'явив йому претензію від 21.07.2014 на суму 350858,48 грн., яка складається з вартості вантажу з ПДВ в сумі 327681,94 грн. у перерахунку в національну валюту (21262,24 доларів США х 11,98 грн.) + (1548,24 доларів США х 11,85 грн.) = 254721,64 грн. + 18346,64 грн. = 273068,28 грн. + ПДВ - 54613,66 грн. = 327681,94 грн.) комісії банку за придбання іноземної валюти в сумі 819,21 грн.; пенсійного збору в сумі 1365,33 грн.; вартості митно-брокерських послуг в сумі 880,00 грн. та утилізаційного збору в сумі 20112,00 грн.

Оскільки відповідач залишив претензію позивача без задоволення, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 363605,51 грн. збитків, пов'язаних з втратою вантажу, які складаються з суми ПДВ в розмірі 54613,66 грн., відсотків комісії (0,3%) банку за придбання іноземної валюти - 819,21 грн., суми сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з купівлею іноземної валюти в безготівковій формі через банківську установу - 1365,33 грн., вартості митно-брокерських послуг - 880,00 грн., "утилізаційного збору" на підставі постанови КМУ від 17.12.2012 №1221 в сумі 20112,00 грн. та вартості втраченого вантажу в розмірі 285815,31 грн., виходячи з офіційного курсу долара США за даними НБУ станом на дату подачі позову, а саме 04.09.2014.

Згідно статті 929 Цивільного кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

При цьому, експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ст. 932 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" також передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

За порушення зобов'язання за договором транспортно-експедиційного обслуговування відповідно до статті 934 Цивільного кодексу України експедитор несе відповідальність відповідно до глави 51 цього Кодексу (правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання).

Так, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ч. 4 ст. 611 ЦК України).

Згідно зі ст. 618 (Глави 51) ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та враховуючи п. 2.1.5 та п. 4.3 договору транспортного експедирування №700 від 18.12.2013 експедитор (відповідач) повинен нести повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту його передачі одержувачу і покладення виконання обов'язків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Як зазначено вище, одним з правових наслідків порушення зобов'язання згідно статті 611 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків.

Так, збитками в силу вимог статті 22 Цивільного кодексу України є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною першою ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, частинами 1 та 4 статті 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956), яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин згідно п. 1.3 договору №700 від 18.12.2013, передбачено, що перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, крім цього, підлягають відшкодуванню плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку при частковій втраті.

Отже, виходячи з вищенаведеного відповідач, який несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, зобов'язаний компенсувати клієнту (позивачу) вартість втраченого вантажу, а також інші платежі пов'язані з перевезенням цього вантажу.

Під час розгляду справи відповідач перерахував позивачу кошти за втрату вантажу в розмірі 350858,48 грн., з яких: вартість вантажу з ПДВ в сумі 327681,94 грн.; комісія банку за придбання іноземної валюти в сумі 819,21 грн.; пенсійний збір в сумі 1365,33 грн.; вартість митно-брокерських послуг в сумі 880,00 грн. та утилізаційний збір в сумі 20112,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №7401 від 24.09.2014.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За умовами п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що кошти за втрату вантажу в розмірі 350858,48 грн. відповідачем сплачені після подання позову (04.09.2014) та порушення провадження у даній справі (11.09.2014), провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, як встановлено під час розгляду справи, в претензії, виходячи з якої відповідач здійснив оплату, позивач розрахував вартість втраченого вантажу без ПДВ за курсом купівлі іноземної валюти в банку на дату покупки, а при подачі позову вартість вантажу нарахована позивачем в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення позову, тобто 12747,03 грн. (285815,31 грн. - 273068,28 грн. = 12747,03 грн.) - це різниця між сумою, зазначеною в претензії та в позові, яка пов'язана зі зміною валютного курсу.

У відповідності до ч. 4 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Як роз'яснено в п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 у разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

З огляду на викладене, враховуючи, що вартість втраченого вантажу визначена в іноземній валюті, позивачем правомірно заявлені вимоги щодо відшкодування сплаченої ним вартості втраченого вантажу в розмірі 285815,31 грн. із розрахунку 22810,48 доларів США за офіційним курсом долара США до національної валюти станом на дату подачі позову 04.09.2014, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 12747,03 грн., які є курсовою різницею вартості втраченого вантажу, підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи третьої особи про відсутність правових підстав для стягнення утилізаційного збору в сумі 20112,00 грн., оскільки в цій частині відсутній предмет спору, у зв'язку зі сплатою даної суми відповідачем.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 12747,03 грн. та припинення провадження у справі в частині стягнення збитків в сумі 350858,48 грн., з покладенням судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача, оскільки спір виник з його вини і сплата частини збитків здійснена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення збитків в сумі 350858,48 грн.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінтерекспедиція" (04128, м.Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 23, ідентифікаційний код 32734850) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південнобузький паливний термінал" (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 17/1, ідентифікаційний код 34510560) 12747 (дванадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 03 коп. збитків та 7272 (сім тисяч двісті сімдесят дві) грн. 11 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.02.2015.

Головуючий суддя Т.В.Васильченко

Судді О.В.Марченко

О.А.Грєхова