Рішення

від 03.02.2015 по справі 923/1469/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2015 р. Справа № 923/1469/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Банк Форум" Соловйової Наталії Анатоліївни, м. Київ

до

відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібзавод",

м. Берислав, Бериславський район, Херсонська область

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова

спілка", м. Херсон

відповідача-3: Публічного акціонерного товариства "Кам'янський", с. Одрадокам'янка,

Херсонська область

відповідача-4: Приватного підприємства "Таврія Добробут", м. Херсон,

відповідача-5: Приватної промислово-торгівельної фірми "Гарант", с. Одрадокам'янка,

Херсонська область

про стягнення 12 183 857 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача -1 - Яровий В.Ф., представник, дов. від 10.11.2014р.;

від відповідача -2 - не прибув;

від відповідача -3 - не прибув;

від відповідача - 4 - не прибув;

від відповідача - 5 - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію у ПАТ "Банк Форум" звернувся до суду з позовом, за яким просив стягнути солідарно з: товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка", публічного акціонерного товариства "Кам'янський", приватного підприємства "Таврія Добробут" та приватно промислово-торгівельної фірми "Гарант" заборгованість за Кредитним договором № 1-0042/13/28-КL від 17.05.2013 в розмірі - 11 616 853 грн. 57 коп.

Ухвалою від 27.11.2014р. провадження у справі було зупинено та за клопотанням відповідача-1 призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Херсонській філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставити наступні питання:

- який розмір простроченої заборгованості відповідача-1 перед позивачем по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 1-0042/13/28-KL від 17.05.2013 року.?

- який розмір простроченої заборгованості відповідача-1 перед позивачем за нарахованими процентами за кредитним договором № 1-0042/13/28-KL від 17.05.2013 року.?

- який загальний розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором № 1-0042/13/28-KL від 17.05.2013 року з урахуванням заявленого відповідачем-1 від 28.10.2014 р. зарахування 414 000 грн.?

- яка сума пені за простроченим кредитом та процентами за кредитним договором № 1-0042/13/28-KL від 17.05.2013 р. станом на 14.03.2014 р.?

Згідно повідомлення № 428/429 від 21.01.2015р. від Херсонської філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судова експертиза не була проведена, оскільки відповідач- 1 не оплатив вартість судової експертизи.

У зв'язку з цим ухвалою від 26.01.2015р. провадження у справі поновлено та розгляд справи призначено на 03.02.2015р.

В судове засідання 03.02.2015р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв'язку з її відрядженням.

Однак, суд зазначене клопотання відхилив, оскільки терміни розгляду справи, що визначені ст. 69 ГПК України добігають до кінця, клопотання про продовження термінів розгляду справи від сторін не надійшло, свою позицію представник позивача висловлювала у попередніх засіданнях, намірів надати додаткові документи або міркування в клопотанні не зазначено, тому суд вважає за можливим розглянути справу по суті.

Відповідачі -2, 3, 4, 5 своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників позивача та відповідачів - 2, - 3, - 4, - 5 не унеможливлює розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідач-1, суд

в с т а н о в и в:

17 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод" укладено Кредитний договір № 1-0042/13/28-КL .

Положеннями п. 1.1. ст. 1 Кредитного договору визначено, що Кредитор на умовах, визначених цим Договором, відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію, в рамках якої надає Позичальнику кредитні кошти (надалі - Кредит) окремими частинами, надалі - Вибірки, на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, в межах визначеної цим Договором (п. 1.2.) граничної суми коштів, а Позичальник зобов'язується вчасно погашати Кредитору заборгованість за Кредитом, а також сплачувати на користь Кредитора проценти та комісії в розмірі, в строк (терміни) та на умовах, визначених цим Договором.

За змістом пункту 1.2. Кредитного договору максимальна заборгованість Позичальника за цим Договором (загальна сума усіх Вибірок) не може перевищувати Кредитний Ліміт в сумі 12 000 000 гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору кінцевий термін, до настання якого (включно) здійснюється надання Кредиту та має бути повністю погашена заборгованість за Кредитом, встановлюється 16 травня 2014 року.

Як встановлено пунктом 1.5. ст. 1 Кредитного договору, надання Кредиту/Вибірок буде здійснюватися виключно в межах суми вільного (невикористаного) залишку Кредитного Ліміту відповідно до умов цього Договору з встановленням графіку погашення Кредиту.

Пунктом 2.3. ст. 2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається шляхом перерахування Кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитора, в сумі, що буде зазначена в Заявці на отримання Вибірки, зразок якої наведений в Додатку 1 до Договору.

Кожна Заявка виконується Позичальником на паперовому носії, має бути підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою Позичальника і надається Позичальником до установи Кредитора щонайменше за 2 робочих дні до запланованої дати Вибірки, якщо інше не буде погоджено Кредитором.

Як передбачено умовами п. 2.4. Кредитного договору, днем надання Вибірки вважається день перерахування Кредитором коштів з відповідного внутрішньобанківського рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Кредитора, в сумі відповідної Вибірки.

Положеннями пункту 3.1. ст. 3 Кредитного договору визначено, що за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку проценти, які нараховуються на суму фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом за фактичний строк існування заборгованості за Кредитом з періодичністю, визначеною в п. 3.3 цього Договору. При розрахунку процентів враховується день виникнення заборгованості за Кредитом та не враховується день повного погашення заборгованості за Кредитом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього Договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році, а саме: 365 або 366 днів у році для Вибірок у гривні.

Протягом строку дії цього Договору максимальний розмір процентної ставки, що встановлюється згідно з п. 3.2. цього Договору, не повинен перевищувати 100% річних.

Пунктом 3.2 ст. 3 Кредитного договору передбачено, що в період з 17 травня 2013 року по 16 травня 2014 року (включно) за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти за процентною ставкою 20,5% річних з можливим збільшенням їх розміру без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках, передбачених Договором, зокрема, внаслідок порушення Позичальником відповідних своїх обов'язків.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору погашення вимог Позивача за цим Договором, незалежно від призначення платежу, визначеного Позичальником у відповідному розрахунковому документі, здійснюється в наступній черговості: прострочені проценти, прострочена заборгованість за комісіями, прострочена заборгованість за Кредитом, строкові проценти, строкова заборгованість за комісіями, строкова заборгованість за Кредитом, неустойка (штрафи, пені), інші вимоги Банку (відшкодування завданих збитків).

На виконання вимог чинного законодавства України та викладених умов Кредитного договору Позивач надавав ТОВ "Берислав-Хлібозавод" кредитні кошти згідно з заявками:

- заявка від 22.05.2013 - сума Вибірки 7 300 000,00 грн.; меморіальний ордер № 9999967819 від 22.05.2013;

- заявка від 23.05.2013 - сума Вибірки 3 949 393,49 грн.; меморіальний ордер № 9999987056 від 23.05.2013;

- заявка від 24.05.2013 - сума Вибірки 750 606,51 грн.; меморіальний ордер № 8470 від 24.05.2013.

Таким чином, Позивач виконав умови Договору, зокрема п. 5.1. щодо надання кредитних коштів у розмірі 12 000 000,00 гривень.

За змістом п. 5.2. Кредитного договору, протягом дії цього Договору Позичальник зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасне погашення заборгованості за Кредитом в сумі, на яку така заборгованість перевищуватиме Кредитний Ліміт, встановлений для відповідного періоду його дії згідно з графіком, вказаним в п. 1.5. цього Договору, та в повному обсязі погасити заборгованість за Кредитом не пізніше кінцевого терміну, зазначеного в п. 1.4. цього Договору, здійснювати сплату процентів та комісій, а також можливої неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків, завданих, зокрема, внаслідок невиконання (неналежного виконання) Позичальником своїх обов'язків за цим Договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Проте зобов'язання щодо виконання умов з погашення кредитних коштів згідно з умовами Кредитного договору не були виконані.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 ст. 8 Кредитного договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за цим Договором. Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до цього Договору.

При цьому, як передбачено п. 8.4. ст. 8 Кредитного договору, сплата неустойки (штрафу, пені) не звільняє Позичальника від виконання відповідних зобов'язань (обов'язків) за цим Договором.

В наслідок невиконання Відповідачами своїх зобов'язань за Кредитним договором станом на 26 серпня 2014 року утворилась заборгованість у розмірі - 11 616 853 грн. 57 коп., яка складається з:

- прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 10 000 000 грн.;

- поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 0,00 грн.;

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 1 016 575 грн. 34 коп.;

- поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 0,00 грн.;

- сума пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за простроченим кредитом та процентами - 600 278 грн. 23 коп.

З метою забезпечення належного та своєчасного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів та на виконання вимог пункту 1.6. ст. 1 Кредитного договору Позивачем укладено наступні договори, зокрема:

- договір поруки № 1-0144/13/28-Р від 17 травня 2013 року з Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова спілка", ідентифікаційний код 25646200 (надалі - Поручитель/Відповідач 2);

- договір поруки № 1-0143/13/28-Р від 17 травня 2013 року з Публічним акціонерним товариством "Кам'янський", ідентифікаційний код 00413713 (надалі - Поручитель/Відповідач 3);

- договір поруки № 1-0145/13/28-Р від 17 травня 2013 року з Приватним підприємством "Таврія Добробут", ідентифікаційний код 35788563 (надалі Поручитель/Відповідач 4);

- договір поруки № 1-0142/13/28-Р від 17 травня 2013 року з Приватною промислово-торгівельною фірмою "Гарант", ідентифікаційний код 24953118 (надалі - Поручитель/Відповідач 5).

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 Договорів поруки, Поручителі/Відповідач 2, Відповідач 3, Відповідач 4 та Відповідач 5 поручається перед Кредитором за належне та своєчасне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Берислав-Хлібозавод"/Відповідач 1, взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 1-0042/13/28-КL від 17.05.2013р. щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки (пені, штрафу) у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором.

Крім того, згідно з умовами п. 1.1. Договорів поруки, у разі порушення Боржником забезпечених порукою згідно з Договором зобов'язань за Кредитним договором. Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, а Кредитор, відповідно, має право звернутись з вимогою про повне або часткове виконання будь-якого із забезпечених порукою зобов'язань як до Боржника та Поручителя разом, так і до будь-кого з них окремо. Таким чином, це означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язання як від Позичальника та Поручителя разом, так і від кожного окремо.

За змістом підпункту 3.4.1 п. 3.4. ст. 3 Договорів поруки, у разі невиконання Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання (його частини) протягом десяти робочих днів віддати отримання письмової вимоги Кредитора щодо виконання відповідного зобов'язання (його частини) за Боржників Кредитор має право, зокрема, стягнути відповідну заборгованість з Поручителя та/або Позичальника як солідарних боржників в примусовому порядку згідно з чинним законодавством України, в тому числі шляхом звернення стягнення на належне їм майно. Згідно з пунктом 5.9. Договорів поруки сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його укладення Сторонами та діє до виконання в повному обсязі зобов'язань за Кредитним договором та Договором поруки.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як передбачено умовами Кредитного договору, зокрема, п. 7.1. ст. 7 випадком порушення зобов'язань є невиконання або неналежне виконання Позичальником обов'язку (платіжний чи неплатіжний) за цим Договором (зокрема, не здійснив погашення заборгованості, не сплатив проценти та/або комісії, можливу неустойку (штраф, пеню), не відшкодував збитки тощо) та/або за будь-яким іншим договором, що укладений або буде укладений з Кредитором, а також будь-яка юридична чи фізична особа, що виступає поручителем Позичальника згідно з п. п. 1.6.1. п. 1.6. цього Договору, порушила будь - який свій обов'язок (платіжний чи неплатіжний) за будь-яким договором фінансування, що укладений або буде укладений.

Положеннями пункту 7.2. Кредитного договору визначено, що при настанні Випадку Порушення Зобов'язань Кредитор на свій розсуд має право, зокрема, вимагати дострокового погашення заборгованості за Кредитом, сплати процентів та/або комісій, можливої неустойки (штрафу, пені), відшкодування збитків тощо протягом 7 (семи) робочих днів від дати відправлення Кредитором відповідного письмового повідомлення.

У зв'язку з порушенням умов Кредитного договору та невиконання умов Позивач направив Відповідачам Вимоги про виконання порушеного зобов'язання за вих. № 4763/3.2 від 29.07.2014р., за вих. № 4770/3.2. від 29.07.2014р., за вих. № 4764/3.2. від 29.07.2014р., за вих. № 4767/3.2. від 29.07.2014р. та за вих. № 4766/3.2. від 29.07.2014р. з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором.

Судом оглянуті надані докази та з урахуванням вимог п.3.4 договорів поруки суд дійшов до висновку, що матеріалами справи не доведений факт особистого вручення банком відповідачам - 2, - 3, - 4, - 5 письмових вимог банку за № 4763/3.2. та № 4754/3.2., № 4766/3.2, № 4770/3.2 від 29.07.2014р. щодо виконання цими відповідачами забезпечених порукою зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором. Надані списки поштових відправок, де стоїть штемпель від 08.08.2014р. взагалі не доводить факт відправлення саме вищезазначених листів, адже вони були зареєстровані в журналі реєстрації вихідної кореспонденції 29.07.2014р., тобто раніше одного тижня від поштового відправлення. Таким чином 08.08.2014р. позивач міг відправити будь-яку кореспонденцію на адресу відповідачів.

Відповідно до п. 3.1.4. раніше вказаних за текстом даного рішення договорів поруки строк для виконання кожним з поручителів (у даному випадку - відповідачі -2, -3 , -4, -5) вимог банку щодо виконання забезпечених порукою зобов'язань відповідача-1 обраховується, саме, від дати отримання поручителями письмової вимоги банку про виконання забезпечених порукою зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором та становить 3 робочі дні від дати отримання поручителем відповідної вимоги банку.

З урахуванням того, що позивач не довів факту вручення поручителям вимог про виконання забезпечених порукою зобов'язань відповідача, зокрема, дати вручення, тому не можливо встановити чи виникли у поручителів грошові зобов'язання перед позивачем.

Відповідно до п. 4.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають із кредитних договорів" № 1 від 24.11.2014р. особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина третя статті 554 ЦК України). Ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Норма ч. 3 ст. 554 Цивільного кодексу України не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною. Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна, у разі укладення одного договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Як встановлено в ході розгляду справи судом з кожним з поручителів - відповідачів у справі банком укладався окремий договір поруки з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1, зокрема, за кредитним договором № 1-0042/13/28-КL від 17.05.2013р., тому спільна порука відповідачів -2, -3, -4, -5 за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором відсутня.

Таким чином, відповідачі -2, -3, -4, -5 не відповідають перед кредитором солідарно з боржником та, одночасно, солідарно між собою (спільна порука) за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором.

Слід також зазначити, що частиною 2 статті 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Належним способом захисту слід вважати спосіб, який прямо передбачений законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів та захистити порушене право позивача в повному обсязі.

Статтею 15 ЦК України також передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизначення або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звернутися до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Зазначені вище чинні норми права передбачають необхідність доведення наявності порушень прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду.

Із огляду на викладене суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує поновлення його порушених прав та суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 09.02.2015р.

Суддя Л.М. Немченко