ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2015 р.Справа № 916/3377/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Мирошниченко М.А. та суддів Величко Т.А.. і Лавриненко Л.В.
(склад колегії суддів сформовано на підставі повторного автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження голови суду №14 від 26.01.2015р.)
при секретарі судового засідання - Кияшко Р.О.
за участю представників:
скаржника - Головного управління юстиції в Одеській області - Арцимович А.О. (на підставі довіреності),
ліквідатора - голови ліквідаційної комісії боржника - фірми «Титан» (приватного підприємства) - Конев К.С. (на підставі довіреності),
кредитора - ТОВ «Техно-Юг» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області на постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2014 р. (про визнання фірми «Титан» (приватного підприємства) банкрутом) у справі № 916/3377/14 за заявою фірми «Титан» (приватного підприємства) про банкрутство,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою господарського суду Одеської області від11.09.2014 р. (суддя Бахарєв Б.О.) фірму «Титан» (приватне підприємство) визнано банкрутом та відносно цієї фірми відкрито ліквідаційну процедуру. Цією ж постановою ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватне підприємство) Андрєєва Дмитра Олександровича; зобов'язано ліквідатора і власника майна боржника виконати дії передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на стадії ліквідаційної процедури. (а.с.70-74).
Не погоджуючись з цією постановою Головне управління юстиції в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с.164-170), у який просило скасувати зазначену постанову та припинити провадження по справи про банкрутство.
Свою позицію скаржник мотивував тим, що Андрєєва Дмитра Олександровича було призначено ліквідатором у порушення порядку встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме без застосування автоматизованої системи відбору кандидатур ліквідаторів і не було здійснено запит на визначення арбітражного керуючого.
Крім того, скаржник також просив суд при розгляді справи перевірити законність та наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство та визнання банкрутом фірми «Титан» (приватне підприємство) в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Скаржником також було заявлено клопотання про відновлення йому строку на звернення до суду з цією скаргою з обґрунтуванням поважних причин. цього пропуску.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 р. скаржнику відновлено строк звернення до суду з цією скаргою і скарга була прийнята до провадження, у складі суддів Сидоренко М.В,(головуючий) Аленіна О.Ю. і Жекова В.І
В наступному склад суду змінювався і справа була призначена до розгляду до розгляду на 26.01.2015 р. о 10.00, про що учасники процесу повідомлялись належним чином.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2014 р. зазначена справа було прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого Мирошниченко М.А. та суддів Величко Т.А. і Лавриненко Л.В. та призначена до розгляду, щоб не затягувати розгляд справи, на ту ж саму дату що і попередня колегія, тобто на 26.01.2014р. о10.00.
Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання ліквідатора - голови ліквідаційної комісії боржника - фірми «Титан» (приватного підприємства) Анреєва Д.О. та кредитора -ТОВ «Техно-Юг» розгляд справи ухвалою від 26.01.2015 р. було відкладено на 09.02.2015р. о 10.00, про що скаржник, ліквідатор боржника, кредитор ТОВ «Техно-Юг» та податкова інспекція в Приморському районі м. Одеси, відповідно до приписів ст. 98 ГПК України, були повідомлені належним чином.
Представник кредитора -ТОВ «Техно-Юг» в судове засіданні 09.02.2015р. не з'явився хоча був повідомлений належним чином про розгляду справи. Про причини свого нез'явлення суд не повідомив,клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
Враховуючи вказані обставини ,а також думку інших учасників процесу колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю кредитора -ТОВ «Техно-Юг»
Представник скаржника в усних поясненнях наданих суду підтримав апеляційну скаргу і просив суд скасувати постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2014 р. та припинити провадження у справі про банкрутство на підставах викладених у скарзі.
Представник ліквідатора в усних пояснення наданих суду просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, пославшись на те, що по-перше права та інтереси скаржника не порушуються оскарженою постановою, а по-друге при прийнятті цієї постанови місцевий суд діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, судова колегія суддів встановили наступне.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2014 р. (суддя Бахарєв Б.О.) прийнято до розгляду заяву фірми «Титан» (приватного підприємства ) про порушення, в порядку ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справі про банкрутство зазначеної фірми. (а.с.1,2-5)
Зі змісту наведеної ухвали вбачається, що внаслідок заявленого головою ліквідаційної комісії фірми «Титан» клопотання про покладення на нього обов'язків ліквідатора боржника, місцевим господарським судом заходи, спрямовані на визначення ліквідатора автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих, не вживались.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Одеської області від 04.09.2014 р. (суддя Бахарєв Б.О.) за заявою фірми «Титан» (приватного підприємства) в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порушено провадження у справі про банкрутство фірми «Титан» (приватного підприємства). ( а.с. 65-68)
Постановою господарського суду Одеської області від11.09.2014 р. (суддя Бахарєв Б.О.) фірму «Титан» (приватне підприємство) визнано банкрутом та відносно її відкрито ліквідаційну процедуру. Цією ж постановою ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватне підприємство) Андрєєва Дмитра Олександровича; зобов'язано ліквідатора і власника майна боржника виконати певні дії передбачені Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на стадії ліквідаційної процедури.(а.с.70-74).
Як зазначалось вище, не погоджуючись з цією постановою Головне управління юстиції в Одеській області звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с.164-170), у який просило скасувати зазначену постанову та припинити провадження у справи про банкрутство.
Свою позицію скаржник мотивував тим, що Андрєєва Дмитра Олександровича було призначено ліквідатором у порушення встановленого Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку, а саме без застосування автоматизованої системи відбору кандидатур ліквідаторів і не було здійснено запит на визначення арбітражного керуючого.
Крім того, скаржник також просив суд при розгляді справи перевірити законність та наявність підставі для порушення провадження у справі про банкрутство та визнання банкрутом фірми «Титан» (приватне підприємство) в порядку ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно визначень наведених у ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» учасниками у справі про банкрутство є - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства , Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Згідно Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №395/2011, зазначене міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики та політики з питань банкрутства, тобто є державним органом з питань банкрутства,
Згідно ст. 3 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Державний орган з питань банкрутства:
сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків;
організовує систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
установлює вимоги для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);
формує Єдиний реєстр арбітражних керуючих (розпорядників майном, керуючих санацією, ліквідаторів) України;
здійснює ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює форму подання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) інформації, необхідної для ведення зазначеної бази даних;
установлює порядок проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства і організовує проведення такого аналізу при порушенні проваджень у справах про банкрутство державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків;
установлює типові форми плану санації і мирової угоди, перелік майна, яке включається до ліквідаційної маси у справах про банкрутство;
готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
готує та затверджує типові документи щодо проведення процедур банкрутства, методичні рекомендації;
здійснює інші передбачені законодавством повноваження.
Враховуючи вказані повноваження зазначене міністерство і його підрозділи мають право контролювати правильність поряду (процедури) призначення господарськими судами арбітражних керуючих (розпорядників майна, управляючих санацією, ліквідаторів) та їх діяльність у справах про банкрутство, в т.ч. порушених в порядку встановленому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то вони (Мінюст та його підрозділи ) згідно статті першої вказаного Закону відносяться до учасників справи про банкрутство.
Згідно ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Згідно частини другої цієї статті в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.
За таких обставин, на переконання колегії суддів, Головне управління юстиції в Одеській області мало право звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2014 р. (про визнання фірми «Титан» (приватного підприємства) банкрутом) по справі № 916/3377/14 за заявою фірми «Титан» (приватного підприємства) про банкрутство, якщо вважає, що при прийнятті рішення про визнання цієї фірми банкрутом місцевим господарським судом було порушено порядок (процедуру) призначення ліквідатора.
Водночас відповідно до приписів ч. 2 ст. 101 ГПК України суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а згідно приписів ч. 1 ст. 101 та ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд переглядає справу повторно за правилами розгляду цих справ в суді першої інстанції.
Враховуючи приписи вищезазначених процесуальних норм розглядаючи апеляційну скаргу, Головного управління юстиції в Одеській області постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2014 р. (про визнання фірми «Титан» (приватного підприємства) банкрутом) у справі № 916/3377/14, суд апеляційної інстанції повинен переглянути справу повторно в повному обсягу, тобто зобов'язаний перевірити дотримання досудової процедури банкрутства по цієї справі та обґрунтованість порушення місцевим господарським судом провадження у справі про банкрутство в незалежності від того чи оскаржувалась окремо ухвала місцевого суду про порушення провадження справи про банкрутство.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку правильності всій процедурі банкрутства по цієї справі, в тому числі досудової процедури, яка передувала і здійснювалась фірмою «Титан» (приватним підприємством) і місцевим господарським судом до прийняття оскарженої постанові та оцінку самої постанові.
Згідно приписів ч. 1 ст. 59 Господарського Кодексу України (ГК України) припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.
Згідно приписів ст. 104 Цивільного Кодексу України (ЦУ України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.
Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.
Відповідно до приписів ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.
Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Відповідно до ст. 110 Цивільного Кодексу України юридична особа ліквідується:
за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;
за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;
за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, за позовом відповідного органу державної влади.
Якщо з позовом про ліквідацію юридичної особи звернувся орган державної влади, ліквідатором може бути призначений цей орган, якщо він наділений відповідними повноваженнями.
Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Сама процедура (порядок) ліквідації юридичної особи визначена у ст.111 ЦК України.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Такі ж положення, щодо складання та подання звітності, містяться у ч.10 зазначеної статті ЦК України.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація фірми «Титан» (приватного підприємства) відбулась 23.05.1995 р., єдиним засновником підприємства є ОСОБА_8, а керівником підприємства був призначений ОСОБА_9.
15.05.2014 р. засновником підприємства ОСОБА_8 було прийняте рішення (протокол №1/14 загальних зборів учасників фірми «Титан» (приватного підприємства) про припинення діяльності фірми «Титан» (приватного підприємства) шляхом ліквідації та сформовано ліквідаційну комісію, головою та єдиним членом якої став керівник підприємства ОСОБА_10 (а.с.29)
В той же день призначений голова ліквідаційної комісії у відповідності до приписів ст. 16.1.10. Податкового Кодексу України направив ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області заяву про припинення платника податків за формою №8-ОПП (54).
Оголошення про перебування фірми «Титан» (приватного підприємства) "м. Одеса у стані припинення надруковано в Бюлетені державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.05.2014 р. № 284(14).( а.с.30).
До опублікування оголошення про ліквідацію, а саме 19.05.2014 р., до фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса звернулась юридична особа - ТОВ «Техно-ЮГ» з вимогою про включення до реєстру вимог кредиторів заборгованості в розмірі 320725,09 грн., яка виникла внаслідок не виконання фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса зобов'язань за договором на поставку товарів №01/10 від 01.10.2013 р.
Листом від 22.05.2014 р. голова ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса кредиторські вимоги ТОВ «Техно-ЮГ» визнав у повному обсязі.
Відповідно до акту інвентаризації та оцінки майна від12.08.2014 р. у фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса відсутнє майно, яке за правилами бухгалтерського обліку відноситься до складу основних фондів, а також будь - яке інше майно, в т. ч. залишки товарних запасів. В ході інвентаризації дебіторська заборгованість не виявлена. Сума грошових коштів в касі підприємства склала 6 300 грн.
Аналогічні показники (дані) визначені в проміжному ліквідаційному звіті та проміжному ліквідаційному балансі станом на 12.08.2014 р.
Протоколом №3 загальних зборів засновників фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса від 12.08.2014 р. затверджено проміжний ліквідаційний звіт фірми, а рішенням голови ліквідаційної комісії фірми від 12.08.2014р. ТОВ «Техно-ЮГ» визнано кредитор зі сумою заборгованості в розмірі 320725,09грн та прийнято рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство.
З наявних у справі листів голови ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса від 18.08.2014р. вбачається, що голова ліквідаційної комісії направив повідомлення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Одеси, Управлінню пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеса, Одеській міський центу зайнятості та Виконавчу дирекцію Одеського обласного відділення фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, про прийняття рішення про припинення фірми «Титан» (приватного підприємства ) м. Одеса та просив ці органи повідомити про наявність чи відсутність боргу, провести перевірку та вислати на його адресу перелік документів необхідних для проведення перевірки. (а.с.49-53)
Аналіз вищезазначених документів та дій боржника у співвідношення з вищевказаними правовими нормами, які регулюють процедуру ліквідації підприємств, в т.ч. в порядку передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за винятком порядку призначення місцевим судом ліквідатора про що буде зазначено нижче, надають суду апеляційної інстанції зробити висновок, що при здійсненні ліквідації було дотримано досудовий порядок ліквідації і що місцевий суд обґрунтовано прийняв ухвалою від 22.08.2014р. до розгляду заяву про порушення справи про банкрутство, а потім ухвалою від 04.09.2014р. порушив справу про банкрутство.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджено, що наявних у боржникам майнових активів недостатньо для погашення кредиторської заборгованості колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано постановою від 11.09.2014 р. визнав боржника банкрутом, відкрив відносно його ліквідаційну процедуру за особливостями провадження згідно ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і правові підстави для скасуванні цієї постанови в частині визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відсутні.
Водночас колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно того, що місцевим господарським судом у постанові від 11.09.2014 р. ліквідатором фірми «Титан» (приватне підприємство) м. Одеса призначено голову ліквідаційної комісії цієї фірми в порушення вимог ст. 95, ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також п. 4.2 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 1 (далі Положення) , з огляду на таке.
Так ч. 3 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено що обов'язки ліквідатора можуть бути покладено на голову ліквідаційної комісії( ліквідатора) в незалежності в нього статусу арбітражного керуючого.
Проте відповідно д ч. 1 ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
У разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України
Згідно з п. 4.2 Положення у разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття до винесення відповідної ухвали суддя до дванадцятої години робочого дня в межах строку, встановленого частиною першою статті 12 Закону:
- визначає коефіцієнт складності справи про банкрутство (далі - коефіцієнт складності);
- вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.
З системного та порівняного аналізу вищенаведених норм можливо зробити висновки, що незалежно від визначених в заяві про порушення справи про банкрутство підстав, в т.ч. на підставі і в порядку передбаченому ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", місцевий господарський суд зобов'язаний вчинити електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого, і лише у тому випадку, коли обраний автоматичною системою арбітражний керуючий не надав своєї письмової згоди на виконання відповідних обов'язків або не відповів не це повідомлення, місцевий господарський суд в порядку встановленому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" має право покласти обов'язки ліквідатора на голову ліквідаційної комісії боржника.
Слід зазначити, що така правова позиція викладена у п. 36.7. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд в порушення вимог ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п. 4.2 Положення, електронного запиту на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора) фірми «Титан» (приватне підприємство) м. Одеса не здійснив і призначив ліквідатором фірми голову її ліквідаційної комісії.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Головного управління юстиції в Одеській області підлягає частковому задоволенню, а постанова господарського суду Одеської області від 11.09.2014 р. (про визнання фірми «Титан» (приватного підприємства) банкрутом) по справі № 916/3377/14 за заявою фірми «Титан» (приватного підприємства) про банкрутство в частині призначення ліквідатором фірми «Титан» (приватне підприємство) м. Одеса голову ліквідаційної комісії цієї фірми -скасуванню.
Враховуючи вказані обставини справа підлягає скеруванню до місцевого господарського суду для вирішення питання про призначення ліквідатора у встановленому порядку.
Приймаючи до уваги що до того часу коли місцевий господарський суд призначить ліквідатора у встановленому законодавством порядку боржник залишається без керівництва, що може привести до негативних наслідків, тому колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати голову ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватне підприємство) Андрєєва Дмитра Олександровича виконувати повноваження ліквідатора до призначення місцевим господарським судом нового ліквідатора.
На підставі викладеного та керуючись ст.59 Господарського Кодексу України, ст. ст. 104, 105, 110 і 111 Цивільного Кодексу України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011р. №395/2011, Положенням про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженим постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 1 та ст.ст.33-34, 91,99, 101-105 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Одеській області задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Одеської області від 11.09.2014 р. (про визнання фірми «Титан» (приватного підприємства) банкрутом) у справі № 916/3377/14 за заявою фірми «Титан» (приватного підприємства) про банкрутство в частині призначення ліквідатором фірми «Титан» (приватне підприємство) м. Одеса голову ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватне підприємство) Андрєєва Дмитра Олександровича - скасувати.
3. Справу № 916/3377/14 передати до господарського суду Одеської області для вирішення питання про призначення ліквідатора у справі про банкрутство фірми «Титан» (приватного підприємства) м. Одеса у встановленому законодавством порядку.
4. Зобовязати голову ліквідаційної комісії фірми «Титан» (приватне підприємство) Андрєєва Дмитра Олександровича виконувати повноваження ліквідатора фірми «Титан» (приватне підприємство) м. Одеса до призначення господарським судом Одеської області у встановленому законодавством порядку нового ліквідатора.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено і підписано складом суду 09.02.2015 р.
Суддя-доповідач: М.А. Мирошниченко
Судді: Т.А.Величко
Л.В. Лавриненко
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2015 |
Оприлюднено | 10.02.2015 |
Номер документу | 42611920 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мирошниченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні