Постанова

від 03.02.2015 по справі 916/3253/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р.Справа № 916/3253/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

при секретарі судового засідання: Максиміхіній Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Петрова І.М., за довіреністю;

від відповідача Воронюк М.О., Савицький А.Я., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ТРЕЙД»

на рішення господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2014 року

по справі № 916/3253/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рятівник Південь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ТРЕЙД»

про стягнення 4800 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рятівник Південь» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ТРЕЙД» 4800 грн. за договором №576 від 01.09.2013 року.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 08.09.2014 року позивач просив також стягнути з ТОВ «Юком-Трейд» 3% річних від суми боргу в розмірі 69,15 грн., та 52,80 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2014 року по справі № 916/3253/14 (суддя Никифорчук М.І.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЯТІВНИК ПІВДЕНЬ" - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКОМ-ТРЕЙД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЯТІВНИК ПІВДЕНЬ" 4 800 грн. - основної заборгованості, 69 грн. 15 коп. - 3% річних, 52 грн. 80 коп. - інфляційних, 1000 грн. - витрат на юридичні послуги та 1827 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що обставини справи повністю підтверджуються наданими позивачем доказами - вказаним договором про надання послуг спостереження засобів пожежної автоматики, виписками по особовому рахунку Позивача від 25.02.2014 р., 10.07.2014 р., 14.07.2014 р., 08.08.2014 р., 08.09.2014р., розрахунком заборгованості, договором про надання юридичних послуг, платіжним дорученням про перерахування коштів за надання юридичних послуг.

При цьому, суд зазначив, що доказів сплати боргу відповідачем протягом строку розгляду справи в порядку ст.33 ГПК України не надано, таким чином, відповідач має борг у сумі 5921,95 грн. та має його сплатити.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юком-Трейд» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилався невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначав, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи, на що не звернув уваги суд першої інстанції.

Також апелянт вважає, що судом першої інстанції не було встановлено факту наявності у ТОВ «Рятівник Південь» доказів виставлення щомісячних рахунків до відповідача, відповідно до п.5.1 договору. Судом не врахована відсутність обґрунтованого розрахунку заборгованості, що мало істотне значення для вирішення спору та встановлення періоду та суми заборгованості.

Крім того, скаржник зауважував, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що ані пунктом 2, ані пунктом 5 не зазначено, що сплачувати за договором зобов'язане саме ТОВ «Юком-Трейд»; при цьому, суд не звернув уваги на відсутність визначеного періоду заборгованості та наявності актів звірки взаєморозрахунків, що було б належним доказом виявлення заборгованості.

Водночас, апелянт наполягає на тому, що відповідно до п.6.3.2 договору передбачено, що ТОВ «Рятівник Південь» мав право розірвати договір з власної ініціативи при наявності заборгованості відповідача понад один місяць.

На думку апелянта, з викладеного виходить, що позивач навмисно не розривав договір з метою збільшення заборгованості у ТОВ «Юком-Трейд» перед позивачем.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2013 року між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з спостереження засобів пожежної автоматики № 576 (далі - Договір), за яким сторони - Позивач (Виконавець), Відповідач (Замовнику) домовились про впровадження на об'єкті Замовника системи централізованого спостереження за протипожежним станом, системи протипожежного захисту (СЦСЗПС).

За умовами Договору спостереження за протипожежним станом об'єкту та реагування по отриманому сигналу „Тривога" здійснює Виконавець. За договором встановлена пожежна автоматика (УПА) через СЦСЗПС по каналу зв'язку та підключена до пульта централізованого пожежного спостереження (ПЦПС).

Відповідно до п. 1.5 Договору підключення УПА до СЦСЗПС, дистанційний цілодобовий контроль стану СЦСПС забезпечує Виконавець.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що Виконавець проводить перевірку та підключення УПА до ПЦПС на об'єкті Відповідача: м. Одеса, вул. П. Кравцова, буд. 6.

Пунктом 5.1 Договору визначені ціна та порядок розрахунків: абонентська плата за централізоване спостереження встановлюється в розмірі 600 грн. та перераховується згідно виставленого рахунку щомісячно, на розрахунковий рахунок Позивача не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.6.1,6.2 Договору, договір укладений на 1 рік. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору ні одна із сторін не вимагатиме його припинення, або переукладення, тоді він залишається в силі на попередніх умовах на наступний строк з можливість постійної пролонгації.

На виконання договору позивач надавав послуги по договору за період з 01.09.20013р. по 01.09.2014р., що складає 7200 грн., які в свою чергу оплачувались відповідачем частково.

Відповідно до виписок з банківських рахунків сторін відповідачем сплачено за надані послуги по 600 грн. 25.02.2014 р., 10.07.2014 р. та 22.07.2014 р., 08.08.2014р., всього на суму 2400 грн. (а. с. 16,20,22,37).

Листом за вих. № 26 від 22.08.2014 року відповідач повідомив позивача про розірвання спірного договору, який отриманий представником відповідача 08.09.2014 року за вх. №287.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач звернувся до відповідача з претензійним листом за вих.№821 про сплату заборгованості, який залишився без задоволення, що в подальшому стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ «Юком-Трейд» заборгованості в сумі 4800 грн.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст.615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з такого.

Судом першої інстанції вірно та обґрунтовано встановлено, що позивачем в період з вересня 2013 року - з моменту укладання договору - до вересня 2014 року надавались відповідачу послуги зі спостереження засобів пожежної автоматики, що не спростовано відповідачем.

Як зазначалось вище, відповідач повідомив позивача про розірвання договору листом за вих.№26 від 22.08.2014 року, який отриманий представником відповідача 08.09.2014 року за вх. № 287.

При цьому, вищезазначений лист свідчить про відсутність зауважень з боку відповідача до обсягу та вартості робіт за попередній період.

Водночас, позивачем вірно нарахована до сплати відповідачу станом на 01.09.2014 року заборгованість в розмірі 4800 грн., виходячи з щомісячної вартості послуг в сумі 600 грн..

При цьому, за переконанням суду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України наявність підстав для звільнення від обов'язку оплати наданих послуг.

Судова колегія зазначає, що наявність заборгованості визначена змістом договору, банківськими виписками про часткову оплату послуг за договором та не спростована відповідачем.

Посилання апелянта на те, що його не було повідомлено належним чином про розгляд справи, спростовуються наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями, зокрема, про вручення ухвали про порушення справи від 15.08.2014р. (а.с.36), ухвали про відкладення розгляду справи від 08.09.2014р. (а.с.51).

Враховуючи викладене, поштовими повідомленнями підтверджується отримання ухвал суду першої інстанції уповноваженим представником відповідача, а тому судова колегія не приймає до уваги посилання скаржника на обмеження можливості скористатись своїми правами згідно ст.22 ГПК України.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. 99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮКОМ-ТРЕЙД» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 13 жовтня 2014 року по справі № 916/3253/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 06.02.2015 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко