Ухвала

від 04.02.2015 по справі 815/4007/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4007/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.

Лук'янчук О.В.

При секретарі: Паламарчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 червня 2014р. по справі за позовом приватного підприємства "Петрол-Трейд" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002291630 від 17.05.2013р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014р. ПП «Петрол-Трейд» (уточнюючи в процесі розгляду справи свої позовні вимоги) звернулося в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002291630 від 17.05.2013р. та постановлення окремої ухвали про притягнення до відповідальності посадових осіб ДПІ, які проводили перевірку Підприємства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ДПІ в період з 29.03.2013р. по 18.04.2013р. проведена планова виїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.07.2011р. по 31.12.2012p., валютного та іншого законодавства за період з 05.07.2011р. по 31.12.2012p.

За результатами перевірки складений акт від 25.04.2013р. за №70/22-213/37760651/1441 у висновках якого зазначено на порушення Підприємством вимог податкового законодавства України, які виразилися у відсутності у ПП «Петрол-Трейд» актів на прийняття нафтопродуктів, в результаті чого позивачем завищено витрати за рядком 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), всього у сумі 44795259грн.

На підставі таких висновків ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2013р. № 0002291630 та накладено на позивача штрафні санкції на суму 11758755грн. (9407004грн. за основним платежем та 2351751грн. за штрафними санкціями).

Позивач зазначає, що під час перевірки Підприємством була надана уся необхідна первинна документація, яка підтверджує здійснення господарських операцій з нафтопродуктами та є достатньою для підтвердження відповідних витрат. Проте, відповідач зробив безпідставний висновок про те, що витрати ПП «Петрол-Трейд» в сумі 44795259грн. не підтверджені відповідними первинними документами. Такі висновки та прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним, такими, що порушує його права та законні інтереси, а тому посилаючись на зазначені обставини просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 червня 2014р. позов задоволено частково та скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17 травня 2013р. №0002291630.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позову повністю, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податківців стосовно відсутності у ПП «Петрол-Трейд» актів на прийняття нафтопродуктів є помилковими, оскільки позивач приймає нафтопродукти лише в автоцистерні, що відповідно до вимог діючого законодавства України, позбавляє його обов'язку по складанню зазначених вище актів. Доказами щодо отримання ТМЦ є надані позивачем товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою 1-ТТН. Таким чином, подальший висновок ДПІ про порушення позивачем п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139ПК України є безпідставним.

Що стосується вимог позивача щодо постанови окремої ухвали, суд дійшов висновку, що така ухвала не відповідає матеріально-правовим заходам захисту порушеного права, визначених законом.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ в період з 29.03.2013р. по 18.04.2013р. проведена планова виїзна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.07.2011р. по 31.12.2012p., валютного та іншого законодавства за період з 05.07.2011р. по 31.12.2012p.

За результатами перевірки складений акт від 25.04.2013р. №70/22-213/37760651/1441 у висновках якого зазначено на порушення Підприємством вимог податкового законодавства України, які полягали у відсутності у ПП «Петрол-Трейд» актів на прийняття нафтопродуктів, в результаті чого позивачем завищено витрати за рядком 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), всього у сумі 44795259грн.

На підставі таких висновків ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2013р. № 0002291630 та накладено на позивача штрафні санкції на суму 11758755грн. (9407004грн. за основним платежем та 2351751грн. за штрафними санкціями) за порушення вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139ПК України.

Підставою прийняття відповідного рішення стали висновки податківців стосовно не підтвердження первинними документами, а саме, актами на прийняття нафтопродуктів, факту отримання паливно-мастильних матеріалів. Необхідність складання вищезазначених актів ґрунтується на вимогах п.п.5.4.3 Наказу Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008р. «Про затвердження Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України».

Вирішуючи питання щодо правомірності висновків ДПІ щодо, суд виходив з наступного.

Діючим законодавством встановлений порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Так, відповідно до п. 5.4. Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, встановлений Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом, відповідно до п. 5.4.3, якого, маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Таким чином, п.5.4.3 вказаної Інструкції складання акту про прийнятий нафтопродукт передбачено лише в разі прийняття нафтопродуктів, розфасованих у тару. В разі прийняття нафтопродуктів автоцистерні складання акту не передбачено, оскільки п. 5.4.2. Інструкції, який регулює порядок приймання нафтопродуктів в автоцистерні, не містить жодних вказівок на обов'язок складання такого акту.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні на перевезення відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою 1-ТТН (нафтопродукт), в яких вказується метод визначення маси нафтопродуктів та номер резервуару (цистерни), в якій здійснюється перевезення, а також акти по наданню послуг по перевезенню вантажу, складені з перевізниками нафтопродуктів, найменування яких також вказується в товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти). Тобто, позивач отримує нафтопродукти в цистернах, а маса визначається об'ємно-масовим методом, відповідно до вимог п.5.4.2. Інструкції, а в такому випадку складання відповідних актів діюче законодавство України не вимагає. У зв'язку із цим висновки про завищення позивачем витрат за рядком 05.1 Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) є таким, що не відповідає дійсності.

Зауважень, стосовно наданих для перевірки первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з нафтопродуктами, ДПІ не зробила.

Більш того, висновком судово-економічної експертизи від 30.04.2014р. за №5786/5787 (т.5 а.с.32-41), встановлено, що витрати ПП «Петрол-Трейд» за період діяльності з 05.07.2011р. по 31.12.2012р. формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, підтверджуються всього у сумі 44 746 698грн., у тому числі - 2-й квартал 2012р. - 11 163 224, 19грн., 3-й квартал 2012р. - 21 570 979,10грн, 4-й квартал 2012р. - 12 012 494, 93грн. Отже, даним висновком підтверджено помилковість висновків податкового органу, що зроблені в результаті перевірки ПП «Петрол-Трейд».

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що позивачем доведено, що за перевіряємий період ПП «Петрол-Трейд» задекларовано витрати, що враховуються при визначення об'єкту оподаткування у сумі 48 224 472грн. Вказані витрати понесені з метою придбання товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів - бензину, дизельного палива і т.ін.). Протилежного відповідач не довів.

За правилами ч.1,2 ст.71КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що надані позивачем докази є достатніми для доведення факту постачання товарів його контрагентами, що підтверджується відповідними документами, а відтак, висновок податкового органу про порушення вимог п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139ПК України є помилковим, а тому прийняте ним податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Що стосується вимог позивача щодо постанови окремої ухвали, суд дійшов висновку, з яким погоджується і судова колегія, що підстав для постановлення такої ухвали у суду не має.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,198,200,206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 червня 2014р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лук'янчук