Постанова

від 02.02.2015 по справі 804/18651/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 р. Справа №804/18651/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засіданняЧмоні А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Полло» про накладання арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ :

12 листопада 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Полло» про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться в банку, у розмірі податкового боргу в сумі 6784,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підприємство має податковий борг, активи підприємства знаходяться в податковій заставі, проте, відсутнє майно для погашення податкового боргу у повному розмірі.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвалу про відкриття провадження у справі направлено на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але конверти двічі повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Згідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що у 2014 році у ТОВ «А-Полло» виникли зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірі 6784,53 грн., які на час розгляду справи є непогашеними.

Узгоджені податкові зобов'язання складаються із залишку сум податку на прибуток за 2013 рік у розмірі 5142,00 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податковій декларації №9091053542 від 03.03.2014 року із терміном сплати до 11.03.2014 року; а також сум з податку на додану вартість у розмірі 1642,53 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, визначених у податкових деклараціях № 9008167948 від 19.02.2014 року із терміном сплати до 02.03.2014 року), №9026845239 від 13.05.2014 року із терміном сплати 13.05.2014 року, №9026845515 від 13.05.2014 року із терміном сплати 13.05.2014 року, також 26.03.2014 року нараховане податкове зобов'язання по уточнюючому розрахунку №9015958045 від 20.02.14 року із терміном сплати 26.03.2014 року та пеня у розмірі 0,01 грн.

Зазначений податковий борг у розмірі 6784,53 грн. був стягнутий з відповідача постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2014 року по справі №804/8769/14.

1 квітня 2014 року платнику податків направлена податкова вимога №363-25 про обов'язок сплатити суму податкового боргу в розмірі 1557,52 грн.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що за відповідачем не зареєстрована сільськогосподарська техніка, земельні ділянки, технологічні транспорті засоби, згідно довідок ДІСГ у Дніпропетровській області від 04.06.2014 року, Управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 28.05.2014 року, Криворізького гірничопромислового територіального управління від 29.05.2014 року.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо ТОВ «А-Полло» від 22.05.2014 року наявний запис про арешт Жовтневим відділом ДВС Криворізького МУЮ нерухомого майна згідно рішення про обтяження від 01.08.2013 року №4683150.

Задовольняючи заявлений адміністративний позов суд виходить із того, що позовні вимоги заявлені в порядку підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Необхідною умовою для реалізації наведеного права є наявність наступних умов:

- наявність у платника податків податкового боргу;

- відсутність у платника податків майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Вищевказані умови у розглянутій справі є додержаними.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що процедура арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, що застосовується на підставі підпункту 20.1.33 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України є самостійною процедурою, направленою на забезпечення погашення податкового боргу платника податків, та не є різновидом адміністративного арешту коштів, передбаченого статтею 94 вказаного Кодексу, оскільки не співпадають умови (підстави) застосування кожного з видів арешту.

Так, відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків, якій в подальшому у тексті кодексу скорочено йменується «арешт майна» є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, і застосовується керівником органу державної податкової служби шляхом прийняття рішення про застосування арешту майна тільки у випадках, коли з'ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Як вбачається, жодний з цих підпунктів пунктів не передбачає простого факту наявності податкового боргу для застосування адміністративного арешту майна, крім того, жодна із визначених підстав не передбачає відсутність у платника податків майна та/або випадку коли його балансова вартість менша суми податкового боргу та/або коли таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для ототожнювання процедур, передбачених підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та статтею 94 Податкового кодексу України.

При розгляді справи, на підставі наданих позивачем документів, судом встановлено наявність у платника податків податкового боргу в розмірі 6784,53 грн., виникнення права податкової застави, відсутність у позивача інформації платника податків про наявність іншого майна, оскільки на лист від 04.08.2014 року №5516/10/25 щодо надання інформації про майно для включення до акту опису майна у податкову заставу платником податків не надано відповіді.

Позивачем підтверджено наявність у товариства з обмеженою відповідальністю «А-Полло» рахунків №26001060744815 в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750, №26046060073756 в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750, №26055060714459 в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивачем доведено наявність податкового боргу та відсутність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Полло» про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Полло» (код ЄДРПОУ 35747422), що знаходяться на рахунках:

- №26001060744815 в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750,

- №26046060073756 в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750,

- №26055060714459 в Криворізькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Кривий Ріг, МФО 305750, у межах суми податкового боргу в розмірі 6784,53 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 53 коп.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 29 грудня 2014 року.

Суддя І.О. Верба