Постанова

від 30.01.2015 по справі 826/18578/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року № 826/18578/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парете" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парете» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 01 вересня 2014 року № 0009982201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/18578/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 грудня 2014 року.

У судовому засіданні 11 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі направлення від 30 липня 2014 року № 1585/26-54-22-01, та відповідно до статті 20, пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 80 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Парете» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ «Т.С.Т.Груп» (код ЄДРПОУ 38963503) за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014, за результатом якої складено акт перевірки від 12 серпня 2014 року № 903/26-54-22-01-10/38615412.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу країни, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 40092,00 грн., а саме за березень 2014 року на суму 40092,00 грн.

За результатом розгляду заперечень на акт перевірки, листом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27 серпня 2014 року № 18015/10/26-54-22-01-20 заперечення позивача залишені без задоволення, висновки акту перевірки від 12 серпня 2014 року № 903/26-54-22-01-10/38615412.

На підставі акту перевірки від 12 серпня 2014 року № 903/26-54-22-01-10/38615412 та рішення про результати розгляду заперечень від 27 серпня 2014 року № 18015/10/26-54-22-01-20 податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 вересня 2014 року № 0009982201 Товариству з обмеженою відповідальністю «Парете» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50115,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 40092,00 грн., за штрафними санкціями - 10023,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 вересня 2014 року № 0009982201 залишено без змін, скарги позивача - без задоволення (копія рішення Державної фіскальної служби України від 18 листопада 2014 року № 6943/6/99-99-10-01-25 міститься в матеріалах справи).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Т.С.Т.Груп».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 12 серпня 2014 року № 903/26-54-22-01-10/38615412.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Т.С.Т.Груп», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи свідчать що 03 березня 2014 року між ТОВ «Парете» (Покупець) та ТОВ «Т.С.Т.Груп» (Постачальник) укладений Договір купівлі-продажу № 44, відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець - прийняти та оплатити продукти харчування.

Відповідно до пункту 1.3 Договору Поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: місто Київ, проспект Московський, буд. 21А.

Розділом 2 Договору № 44 від 03 березня 2014 року ціна за кожним найменуванням і на кожну партію Товару визначається на підставі Специфікації (прас-лист) узгодженої Сторонами та яка є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна вказується в накладних на кожну партію Товару та включає в себе податок на додану вартість, а також всі мита та збори, вартість упаковки, маркування, транспортування та інші витрати Постачальника.

Згідно видаткових накладних № ТГ-0303/64 від 03 березня 2014 року, № ТГ-0303/66 від 03 березня 2014 року, № ТГ-0303/67 від 03 березня 2014 року, № ТГ-0303/68 від 03 березня 2014 року, № ТГ-0303/65 від 03 березня 2014 року, № ТГ-0317/71 від 17 березня 2014 року, № ТГ-0317/72 від 17 березня 2014 року, № ТГ-0317/73 від 17 березня 2014 року, № ТГ-0317/74 від 17 березня 2014 року позивачу поставлено продукти харчування.

В свою чергу, ТОВ «Т.С.Т.Груп» виписано на адресу позивача зведену податкову накладну від 31 березня 2014 року № 3310 на загальну суму 240552,16 грн., в тому числі: сума ПДВ - 40092,03 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Т.С.Т.Груп» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Вирішуючи питання реальності здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ «Т.С.Т.Груп», судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Парете» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; неспеціалізованою оптовою торгівлею; оптовою торгівлею цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; оптовою торгівлею молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптової торгівлі м'ясом і м'ясними продуктами.

Як визначено умовами Договору № 44 від 03 березня 2014 року, поставка товару (продуктів харчування) здійснювалася силами постачальника ТОВ «Т.С.Т. Груп» на адресу місцезнаходження складу ТОВ «Парете» у м. Києві по пр-ту Московському, буд. 21-а, який (склад) на підставі договору суборенди складських приміщень від 05 лютого 2014 року орендується позивачем у ФОП ОСОБА_1 (договір, акт приймання-передачі приміщення додано до матеріалів справи).

Як свідчать, матеріалами справи, разом із товаром позивачу надані висновки державної санітарно-епідеміологічної експертиз на кожний вид продукту харчування.

В подальшому даний товар (продукти харчування) були реалізовані кінцевому споживачу - різноманітним кафе, ресторанам, тощо (податкові накладні містяться в матеріалах справи). Зокрема, судом встановлено, що придбаний у ТОВ «Т.С.Т.Груп» товар (продукти харчування) реалізований наступним підприємствам: ТОВ «Европейський дом вкуса», ТОВ «Капуто», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Сушия», ТОВ «Лянтрикот», ТОВ «Ла Фаріна», ТОВ «Спіріт Бета», ТОВ «Раддере», ТОВ «Пароді», ТОВ «Тераса», ТОВ «Декаданс», тощо (відповідні видаткові та податкові накладні містяться в матеріалах справи, аркуш справи 169-250 том 1, аркуш справи 1-115 том 2, том 3 ).

Оплата за придбаний товар між позивачем та контрагентами - покупцями здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по рахунку позивача та платіжні доручення (том 2, аркуш справи 153-166).

Також, на підтвердження вищезазначеного надано реєстр видаткових накладних ТОВ «Парете» за період з 03 березня 2014 року по 03 березня 2014 року.

У судовому засіданні представником позивача зазначено та підтверджено матеріалами справи, що товар подальшим покупцям доставлявся або самостійно ТОВ «Парете», або забирався зі складу самими покупцями. Товар покупцям ТОВ «Парете» доставляло на особистому транспорті директора (копія технічного паспорту надана). Завантаження товару до автомобіля здійснювалося силами підприємства (копія штатного розпису міститься в матеріалах справи). Приймання товару на складі ТОВ «Парете» здійснювалося торговим агентом Пономаренко В.В.

Посилання відповідача на ненадання товарно-транспортних накладних на підтвердження факту постачання товару від ТОВ «Т.С.Т.Груп» до ТОВ «Парете» є безпідставним, оскільки, податкове законодавств не ставить право платника податків на податковий кредит у залежність від наявності чи відсутності товарно-транспортної накладної. При цьому, як зазначено в договорі № 44 від 03 березня 2014 року поставка товару здійснюється Постачальником за адресою: місто Київ, проспект Московський, буд. 21А.

Судом враховано, що ТОВ «Парете» окремо не включало до складу валових витрат і податкового кредиту кошти, сплачені за транспортування товарів, транспортні витрати умовами контракту окремо не визначалися, а згідно пункту 138.6 статті 138 Податкового кодексу України включалися до собівартості.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Т.С.Т.Груп» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Т.С.Т.Груп» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Суд не приймає посилання відповідача на акт від 30 квітня 2014 року № 1256/26-55-22-01/38963503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Т.С.Т.Груп» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

При цьому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі № 804/10015/14 за позовом ТОВ «Т.С.Т.Груп» до ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, адміністративний позов задоволено.

«Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.С.Т. Груп», за результатами якої складено акт від 30.04.14р. №1256/26-55-22-01/38963503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Т.С.Т. Груп» (код ЄДРПОУ 38963503) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.03.14р. по 31.03.14р.

Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо викладення висновків в акті від 30.04.14р. №1256/26-55-22-01/38963503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Т.С.Т. Груп» (код ЄДРПОУ 38963503) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.03.14р. по 31.03.14р.».

Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києва щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», зокрема, до підсистеми «Аналітична система» на підставі висновків, викладених у акті від 30.04.14р. №1256/26-55-22-01/38963503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Т.С.Т. Груп» (код ЄДРПОУ 38963503) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.03.14р. по 31.03.14р.»;

Зобов'язано ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», зокрема, у підсистемі «Аналітична система», показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ які були відкориговані податковим органом на підставі висновків, викладених у акті від 30.04.14р. №1256/26-55-22-01/38963503 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Т.С.Т. Груп» (код ЄДРПОУ 38963503) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період: з 01.03.14р. по 31.03.14р.».

При цьому, надана копія заперечень позивача від 20 серпня 204 року спростовує доводи відповідача про ненадання перевіряючим документів, які підтверджують якість придбаного товару, оскільки додатки до вказаних заперечень свідчать про надання документів на 47 аркушах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.С.Т. Груп», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 вересня 2014 року № 0009982201 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Парете» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Парете» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01 вересня 2014 року № 0009982201.

3. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парете» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник