Рішення

від 19.01.2007 по справі 13/711-06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/711-06     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.01.07           Справа № 13/711-06.

За позовом          комунального автотранспортного підприємства Сумської обласної ради

до відповідача:          Сумського обласного об'єднання громадян “Футбольний клуб “Спартак”

про  стягнення 33437 грн. 08 коп.

                                                                              СУДДЯ        ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників сторін:

позивача:        Яценко Д.Т., дор. № 151 від 14.12.2006 р., Рябченко М.І.

відповідача:    Шарикін Ю.В., дов. № 25 від 04.01.2007 р.

          В судовому засіданні, розпочатому 18.01.2007 р. відповідно до ст.. 77 ГПК України оголошено перерву до 19.01.2007 р.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 33437 грн. 08 коп., з яких: 23118 грн. 62 коп. боргу за оренду автотранспорту відповідно до умов двох договорів оренди транспортного засобу № 1 та договору № 2 від 02.01.2006 р., укладених між сторонами, 10318 грн. 46 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбаченої п. 3.2. договору № 2 від 02.01.2006 р.

Позивач подав уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на свою користь 23118 грн. 62 коп. боргу за оренду автотранспорту відповідно до умов двох договорів оренди транспортного засобу № 1 та договору № 2 від 02.01.2006 р., укладених між сторонами, 828 грн. 35 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, передбаченої п. 3.2. договору № 2 від 02.01.2006 р.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що він не є правонаступником спортклубу «Спартак-Горобина», на те, що неможливо встановити дати передачі автотранспорту в оренду, та на те, що договорами оренди не був встановлений розмір орендної плати, в зв'язку з чим неможливо визначити суму заборгованості за оренду.

Відповідач подав доповнення до відзиву, в якому зазначив, що договори оренди, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, є неукладеними, оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов цих договорів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

          Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, відповідач в зв'язку з реорганізацією спорт - клубу «Спартак-Горобина» в об'єднання громадян ФК «Спартак» 05.05.2005 р. прийняв на себе обов'язки по сплаті заборгованості по сплаті заборгованості ФК «Спартак-Горобина» на користь позивача за оренду мікроавтобуса Фольксваген Пасат, рег. № 400-56 СВ та автобус ЛАЗ – 4207 рег. № 010-80СВ в сумі 1548 грн. 54 коп.

Відповідно до статуту Відповідача, СООГ «ФК «Спартак» було створено 25.06.2002 р. і зареєстроване у Державному реєстрі 02.07.2002р. ТОВ «Футбольний клуб «Спартак-Горобина» було зареєстроване у Державному реєстрі 05.06.2003 р., тому Відповідач не може бути правонаступником ТОВ «Футбольний клуб «Спартак-Горобина».

Згідно ст.20 Регламенту Всеукраїнських змагань з футболу серед команд професіональних клубів 2004/2005р.р., 18.05.2005 р. ТОВ «Футбольний клуб «Спартак-Горобина» передав Відповідачу усі права та обов'язки учасника Всеукраїнських змагань з футболу серед команд професіональних клубів, про що був укладений відповідний договір. Тобто Відповідач став правонаступником ТОВ «Футбольний клуб «Спартак-Горобина» виключно як учасника Всеукраїнських змагань з футболу, а не як юридичної особи.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині стягнення 1548 грн. 54 коп. задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач зазначив, що між ним та відповідачем були укладені два договори оренди вказаних транспортних засобів  № 1 та договір про надання послуг щодо користування автомобілем № 2 від 02.01.2006 р., згідно яких позивач зобов'язався передати в оренду відповідачу мікроавтобус Фольцваген-транспортер червоного кольору 1993 р. випуску та автобус ЛАЗ-4207DL, білого кольору, державний №  010-80СВ, а відповідач зобов'язаний був сплачувати плату за оренду мікроавтобусу Фольцваген-транспортер, яка встановлюється у розмірі 5 % залишкової балансової вартості і складає 388 грн. 46 коп. в місяць (п. 5.1. договору №1), за оренду автобусу ЛАЗ-4207DL, яка встановлюється у розмірі 5 % залишкової балансової вартості і складає 1584 грн. 90 коп. в місяць (п. 5.1. договору №1) та 1617 грн. 55 коп. (п. 3.1. договору від 02.01.2006 р.).

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.  Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав доказів в підтвердження факту передачі відповідачу автобуса та мікроавтобуса на виконання умов договорів № 1 без дати їх укладення. Крім того, на договорі про оренду автобусу ЛАЗ-4207DL відсутній підпис орендаря – відповідача по справі.

В заперечення проти позовних вимог відповідач посилається на те, що договір про надання послуг щодо користування автобусом ЛАЗ-4207DL, Державний № 010-80 СВ сторонами не укладався, а тільки був підготовлений проект цього договору, оскільки дата «2 січня 2006р.» зазначена тільки на примірнику договору, який надав Позивач, а на примірнику договору, який є у Відповідача, дата укладання не зазначена.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.  Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач зазначає, що на примірнику договору, який є у нього, не зазначена сума плати за користування автобусом, що є істотною умовою договору (ст.284 Господарського кодексу України), відсутність якої свідчить про те, що сторони не дійшли згоди щодо цієї умови договору, а тому договір фактично не було укладено.

В підтвердження факту приймання-передачі автотранспортних засобів позивач посилається на два акти приймання-передачі. Але дані акти не можуть вважатись належними доказами з огляду на те, що примірники актів, які є у Відповідача, не містять дати їх складання, внаслідок чого неможливо встановити, коли автобус був переданий відповідачу та повернутий назад позивачу. Тобто сторони підписали тільки проекти актів, які не засвідчували жодних юридичних фактів.

Згідно п.5.5. договору обидва примірники договору мають рівну юридичну силу, а тому суд не має підстав надавати перевагу будь-якому з примірників договору.

Враховуючи, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору та що  матеріалами справи не підтверджується факт передачі транспортних засобів в оренду відповідачу, договори оренди транспортного засобу № 1 та договір про надання послуг щодо користування автомобілем № 2 від 02.01.2006 р. № 2 від 02.01.2006 р. є неукладеними, в зв'язку з чим позов в частині стягнення 21570 грн. 08 коп. боргу за оренду автотранспорту та 828 грн. 35 коп. пені не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

 Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          В позові - відмовити.

СУДДЯ                                                                      Б.І.ЛИХОВИД