Постанова

від 22.01.2007 по справі ас 5/720-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС 5/720-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.07           Справа №АС 5/720-06.

за позовом дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „Електропобутприлад” „Електропобутприлад – 4”, м. Тростянець Сумської області

до відповідача –Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області

про скасування рішення та повернення переплачених внесків в сумі 1959 грн.              52 коп.

За участю представників сторін:

Від позивача – предст. Цимбалішина В.О.

Від відповідача – предст. Болецький А.С.

В судовому засіданні 15.01.2007 року оголошувалась перерва до 11 год. 35 хв. 22.01.2007 року.

Суть спору: Позивач подав позовну заяву про скасування рішення № 274 від 08.08.2006 р. начальника Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі про застосування штрафної санкції за заниження суми податкового зобов'язання за 2003 рік в сумі 170,00 грн., а також просить стягнути з відповідача 1959,52 грн.  переплачених внесків на загальнодержавне обов'язкове пенсійне страхування.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає, що рішення № 274  від 08.08.06 р. є законним і не підлягає скасуванню, а щодо суми 1959,52 грн. повідомляє, що позивач обрав спрощену систему оподаткування – єдиний податок. З квітня 2005 року позивач не здійснював витрат на оплату праці найманих працівників, тому , частина коштів від єдиного податку, що надходять до Пенсійного фонду обліковується в окремих реєстрах по надходженню цих коштів і до картки особового рахунку платника в графу „Зараховано внесків” і поверненню не підлягає, що передбачено листом Правління Пенсійного фонду України № 165/03-30 від 21.12.2005 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд встановив:

8 серпня 2006 року начальник Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Прокопенко А.Я. прийняв рішення № 274 про застосування фінансових санкцій за донарахування органами Пенсійного фонду сум зобов'язань зі сплати внесків (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування, яким на підставі п.п.. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, вирішив застосувати штрафні санкції в розмірі 170 грн. 00 коп.

Підставою для прийняття такого рішення були матеріали документальної перевірки позивача з питань правильності, повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків, а саме: акт перевірки за № 65  від 08.08.06 р.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що при розрахунку штрафної санкції відповідачем включено період понад 1095 днів та застосована штрафна санкція у розмірі понад 50% від суми занижених податкових зобов'язань.

Однак, розрахунок штрафної санкції до рішення № 274 від 08.08.06 р. (а.с. 16) свідчить про те, що в період до 1095 днів входить період заниження позивачем зобов'язань до сплати страхових внесків за травень 2003 року в сумі 152 грн. 39 коп., за липень в сумі 29 грн. 92 коп., за серпень в сумі 43 грн. 10 коп., за вересень в сумі              26 грн. 65 коп.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 згаданого вище Закону, розмір штрафної санкції має бути в будь якому разі не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то, рішенням № 274 від 08.08.06 р. до позивача правомірно застосована штрафна санкція в сумі 170 грн. 00 коп.

Доводи позивача, зазначені в позовній заяві, щодо безпідставності його документальної перевірки спростовуються його листом від 25.04.06 р. № 131 (а.с. 30), в якому платник повідомляє про свою ліквідацію. Ліквідація підприємства є підставою для позапланової документальної перевірки платника, що не потребує завчасного його повідомлення.

З огляду на викладене в задоволенні позову щодо скасування рішення № 274 від  08.08.06 р. позивачеві має бути відмовлено з віднесенням на позивача  судового збору.

Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми переплати по страхових внесках та інших платежах (в тому числі частини єдиного податку) в розмірі 1959,52 грн.  то в цій частині позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Факт переплати позивачем відповідачеві сум, які підлягають відображенню відповідачем (Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі) в особовому рахунку позивача як платника страхових внесків (єдиного податку) до солідарної системи Пенсійного фонду України, в розмірі 1959,52 грн.  підтверджується актом звірки між сторонами у дані справі станом на 01.01.2006 р. (а.с. 9).

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 28-29) не заперечує проти наявності у нього переплачених позивачем коштів в сумі 1959,52 грн. , а лише посилається на те, що ця сума є частиною коштів від єдиного податку, що надійшли до Пенсійного фонду (до відповідача), і обліковують в окремих реєстрах та в картці особового рахунку платника (позивача) внесені в графу „Зараховано внесків”.

Поряд з цим, підтверджуючи, як в акті звірки (а.с. 9), так і у відзиві на позов (а.с. 29) наявність відображеної ним в особовому рахунку позивача переплати по страхових внесках (єдиному податку, частина якого надійшла відповідачеві) в сумі 1959 грн. 52 коп., відповідач вважає, що ця переплата поверненню не підлягає, посилаючись на лист Правління Пенсійного фонду України № 165/03-30 від 21.12.05 р. (а.с. 65).

Представник відповідача в судових засіданнях не заперечує проти наявності в нього суми переплати позивача в розмірі 1959 грн. 52 коп., але заперечуючи поти повернення суми переплати позивачеві, посилаючись на те, що ця сума переплати є частиною єдиного податку позивача, що надійшла до Пенсійного фонду, а також на те, що ця сума переплати може бути зарахована в рахунок майбутніх платежів позивача і проти цього представник відповідача не заперечує.

Проте, частиною 13 статті 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-ІУ встановлено, що суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальником або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Згідно пункту 11.17 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004  року за № 64/8663 (з подальшими змінами та доповненнями) суми надмірно сплачених чи помилково сплачених страхових внесків та інших платежів (в тому числі частина єдиного та фіксованого податків, що надходять за найманих працівників суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали відповідний особливий спосіб оподаткування) повертаються страхувальниками або за їх згодою зараховують в рахунок майбутніх платежів страхових внесків.

В даному  разі позивач (страхувальник) не згоден на зарахування суми переплати в рахунок майбутніх платежів, тому, відповідач безумовно має повернути позивачеві визнану самим відповідачем суму переплати в розмірі 1959 грн. 52 коп.

 На підставі викладеного, керуючись ч. 13 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. 11.17. Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” ст.ст. 71, 94, 157-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі , Сумська область, м. Тростянець, вул.. Миру, 2 (п/р 25600340 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 337740, код 21129459) на користь дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства „Електропобутприлад” „Електропобутприлад – 4”, м. Тростянець, вул.. Горького, 56 (р/р 26008055000327 СФКБ „Приватбанк”, код 32118094, МФО 337546) 1959 грн. 52 коп. переплачених внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

3.          В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                              В.Д. Гудим