Ухвала

від 26.01.2015 по справі 2-1771/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1771/14 Головуючий у І інстанції Потабенко Л. В. Провадження № 22-ц/780/634/15 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н.С. Категорія 58 26.01.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Білоконь О.В.

при секретарі Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Української міської ради на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2014 року за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держземагенства у Київській області до Української міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про скасування рішень, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок,-

Встановила :

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держземагенства у Київській області звернувся з позовом до відповідачів, в якому посилаючись на порушення вимог земельного та водного законодавства при виділенні відповідачам земельних ділянок із земель державної власності, просив скасувати рішення Української міської ради Обухівського району Київської області від 10.06.10р. про надання дозволів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м. Українка Обухівського району Київської області із земель запасу площами по 0.1га., 0.3га., 0,6га., 0,6га., 0,6га., 0,6га, 0,1га., 0,1 га., 0,2 га., скасувати рішення Української міської ради від 12.08.10р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 9 громадянам для ведення особистого селянського господарства в м. Українка по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 Обухівського району, Київської області, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані: ОСОБА_2 серії ЯЛ №427274 від 08.10.10р. на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 3223151000:01:006:0002; ОСОБА_3 серії ЯЛ №427273 від 18.10.10р. на земельну ділянку площею 0,3000 га., кадастровий номер 3223151000:01:006:0001; ОСОБА_4 серії ЯЛ №427275 від 11.10.10р. на земельну ділянку площею 0,6000 га., кадастровий номер 3223151000 01 005 0012; ОСОБА_5 серії ЯЛ № 427276 від 11.10.10р. на земельну ділянку площею 0,6000 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0011; ОСОБА_6 серії ЯЛ №427277 від 08.10.10р. на земельну ділянку площею 0,6000 га., з кадастровим номером 3223151000 01 005 0010; ОСОБА_7 серії ЯЛ №427278 від 08.10.2010 року на земельну ділянку площею 0,6000 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0009; ОСОБА_8 серії ЯЛ №427279 від 08.10.10р. на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223151000:01:006:0008; ОСОБА_9 серії ЯЛ № 427280 від 23.11.10р. на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0008; ОСОБА_10 серії ЯЛ №427281 від 11.10.10р. на земельну ділянку площею 0,1825 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0006 та скасувати їх державну реєстрацію, та витребувати на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельні ділянки з незаконного володіння відповідачів; визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності на спірні земельні ділянки вартістю 2800600 гривень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що рішеннями Української міської ради від 10 червня 2010 року надано відповідачам - фізичним особам дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в м. Українка Обухівського району Київської області із земель запасу. Рішенням Української міської ради від 12 серпня 2010 року затверджено розроблений Київською обласною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам загальною площею 3,1825 га., в подальшому відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки. За результатами перевірки виявилося, що передані громадянам земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, а не до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджує незаконність видання громадянам державних актів на право власності на земельні ділянки. Просив задовольнити позов.

Справа розглядалася судами неодноразово.

24 вересня 2014 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ задоволено касаційну скаргу заступника прокурора Київської області частково. Рішення Обухівського районного суду від 21 травня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 квітня 2014 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Обухівського районного суду від 02 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення Української міської ради Обухівського району, Київської області від 10.06.10р. про надання дозволів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м. Українка Обухівського району Київської області із земель запасу площами по 0.1га., 0.3га., 0,6га., 0,6га., 0,6га., 0,6га, 0,1га., 0,1 га., 0,2 га.

Скасовано рішення Української міської ради від 12.08.10р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 9 громадянам для ведення особистого селянського господарства в м. Українка по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 Обухівського району, Київської області.

Визнано недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані:

ОСОБА_2 серії ЯЛ №427274 від 08.10.10р. на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 3223151000:01:006:0002; ОСОБА_3 серії ЯЛ №427273 від 18.10.10р. на земельну ділянку площею 0,3000 га., кадастровий номер 3223151000:01:006:0001; ОСОБА_4 серії ЯЛ №427275 від 11.10.10р. на земельну ділянку площею 0,6000 га., кадастровий номер 3223151000 01 005 0012; ОСОБА_5 серії ЯЛ № 427276 від 11.10.10р. на земельну ділянку площею 0,6000 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0011; ОСОБА_6 серії ЯЛ №427277 від 08.10.10р. на земельну ділянку площею 0,6000 га., з кадастровим номером 3223151000 01 005 0010; ОСОБА_7 серії ЯЛ №427278 від 08.10.2010 року на земельну ділянку площею 0,6000 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0009; ОСОБА_8 серії ЯЛ №427279 від 08.10.10р. на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223151000:01:006:0008; ОСОБА_9 серії ЯЛ № 427280 від 23.11.10р. на земельну ділянку площею 0,1000 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0008; ОСОБА_10 серії ЯЛ №427281 від 11.10.10р. на земельну ділянку площею 0,1825 га., кадастровий номер 3223151000:01:005:0006 та скасовано їх державну реєстрацію.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Української міської ради ставиться питання про скасування рішення суду з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення вимог закону та ухвалення нового рішення про відмову позивачу в позові.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі: землі житлової та громадської забудови й землі водного фонду, та віднесення їх до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно їх повноважень.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до статті 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною, тощо.

Згідно частини 1 статті 3 ВК України усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина 2 статті 3 ВК України визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами. Крім того, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча і не розташований водний фонд, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню водного фонду.

Згідно з положеннями статті 4 ВК України, статті 58 ЗК України до таких земель відносяться землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Ст.. 60 ЗК України, ст..88 ВК України передбачено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Частиною 4 статті 88 ВК України визначено, що у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Згідно пункту 2.9 порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), наданих земельних земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року №434 природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08 травня 1996 року № 486.

Відповідно до положень частини 1 статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі водного фонду, крім випадків визначених цим Кодексом ( пункт «г» частини третьої статті 83 ЗК України).

Частиною 1 статті 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми (частина 2 статті 59 ЗК України). Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно - оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо ( частина 4 статті 59 ЗК України).

Порядок передачі земель водного фонду до приватної власності, зокрема громадян, передбачені положеннями частини 2 статті 59 ЗК України.

Отже, за змістом ч.ч. 1,2, ст..3, ст..4 ВК України, п.«а» ч.1 ст.58,ч.1 ст.59, ст..60, ч.1 ст.84 ЗК України, у редакціях на час виникненя спірних правовідносин, землі під водними об»єктами, зокрема, зайняті поверхневими водами : водотоками (річки, струмки), тучні водойми (водосховища, ставки) і канали; іншими водними об»єктами; підземними водами та джерелами; внутрішніми морськими водами та територіальним морем, як землі зайняті водним фондом України, а також прибережні захисні смуги вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойомів не підлягають передачі у власність громадян, оскільки є землями водного фонду України.

В силу частини 4 статті 88 ВК України у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Як зазначено Верховним Судом України в Постанові від 21 травня 2014 року по справі №6-16цс14, за системним аналізом законодавства на час виникнення правовідносин, відповідно до ст..88 ВК України, Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою КМ України від 08 травня 1996 року № 486, порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), наданих земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 05 листопада 2004 року №434, розмір та межі прибережних захисних смуг встановлюються за проектами землеустрою (термін та зміст за статтями 50-54 Закону України «Про землеустрій»), а на землях населених пунктів - відповідно до існуючих на час встановлення конкретних умов забудови; при наданні в користування земельних ділянок навколо зазначених та інших водних об'єктів, у разі відсутності землевпорядної документації (документації із землеустрою, проекту землеустрою) та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо прибережних захисних смуг водних об'єктів, збереження водних об'єктів повинно бути досягнуто шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до Постанови № 486 з урахуванням конкретної ситуації.

По справі встановлено, що рішенням Української міської ради Обухівського району Київської області від 10 червня 2010 року надано дозвіл ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу у власність для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 в м. Українка Обухівського району Київської області. Рішенням Української міської ради від 12 серпня 2010 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність вищезазначеним особам. У подальшому відповідачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема, 08.10.2010 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427274 щодо ділянки площею 0,1000 га, яка розташована в м. Українка, Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:006:0002, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи; 18.10.2010 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427273 щодо ділянки площею 0,3000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:006:0001, 11.10.2010 року ОСОБА_4 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427275 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0012; 11.10.2010 року ОСОБА_5 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427276 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0011; 08.10.2010 року ОСОБА_6 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427277 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0010 ; 08.10.2010 року ОСОБА_7 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427278 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0009; 08.10.2010 року ОСОБА_8 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427279 щодо ділянки площею 0,1000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0008; 23.11.2010 року ОСОБА_9 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427280 щодо ділянки площею 0,1000 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_2, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0007; 11.10.2010 року ОСОБА_10 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427281 щодо ділянки площею 0,1825 га, яка розташована в м. Українка Обухівського району, Київської області по АДРЕСА_1, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:005:0006.

За результатами винесення в натуру вказаних земельних ділянок землевпорядною організацією ПП «Земля-2009» встановлено, що земельні ділянки ОСОБА_7, ОСОБА_10 накладаються на р.Стугну, інші земельні ділянки знаходиться на відстані від 7,21м. до урізу води та розташовані на землях водного фонду загальною площею 0,7560га (т.1 а.с.16-18).

З інформації Управління водного господарства у м.Києві та Київській області від 11.05.11р. №531 встановлено, що межі вказаних вище земельних ділянок знаходиться на відстані від 30 до 0 метрів від берегової лінії, а місцями заходять у воду (т.1. а.с.15).

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд виходив з того, що передані громадянам - відповідачам по справі земельні ділянки відносяться до земель водного фонду та прибережних захисних смуг, а не до земель сільськогосподарського призначення, у зв»язку з чим дійшов висновку про невідповідність рішень органу місцевого самоврядування та виданих на їх підставі державних актів на право власності на спірні земельної ділянки нормам чинного законодавства. Оспорюваними державними актами на право власності на земельні ділянки порушено інтереси держави, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки водного фонду.

Даний висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно до п. 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Колегія вважає також обґрунтованим висновок суду про те, що оскільки відповідачами спірні державні акти на право власності на земельні ділянки були зареєстровані у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення можливо лише шляхом визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та скасування реєстрації цих державних актів.

Рішення суду в цій частині вимог відповідає матеріалам справи та вимогам закону. В іншій частині рішення суду в апеляційному порядку не переглядалося.

Посилання апелянта на технічну документацію щодо оформлення державних актів громадянам та існуючі в ній погодження, у даному випадку не спростоваують висновків суду; зазначені документи не впливають та не змінюють правовий режим земельних ділянок та захисної смуги.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам закону, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу Української міської ради - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: