Рішення

від 09.02.2015 по справі 637/86/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.02.2015 637/86/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

05 лютого 2015 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого - Тордія Е.Н.

за участю секретаря - Сергієнко В.С.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні с.м.т.Шевченкове Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 23 січня 2015 року звернулась до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною заявою про поновлення строку звернення до суду та визнання права власності на будинок, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В судовому засіданні позивач, та її представник позовні вимоги збільшили, прохали задовольнити. В обгрунування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в

с. Старовірівка Шевченківського району Харківської області у віці 60 років померла її мати ОСОБА_4 Після її смерті відкрилася спадщина, спадкове майно, складається : з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,15 га , яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю та 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала матері на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 17 лютого 1995 року. Мати заповіту не залишила. Вона є єдиною спадкоємицею першої черги після смерті матері. Рідний брат ОСОБА_5, після смерті матері спадщину прийняв фактично проживаючи в спадковому будинку, але оформити не встиг, бо помер. ОСОБА_5 не був одружений та дітей не мав. Про існування земельної ділянки вона дізналась у грудні 2014 року, коли їй запропонували укласти договір оренди землі. З'ясовуючи це питання , стало відомо ,що брат після смерті матері спадщину не оформив , хоча вона була впевнена ,що він отримав спадщину , тому не зверталась до нотаріальної контори. Звернулась вона до нотаріальної контори після смерті брата і тоді остаточно все з'ясувалось. Вона зверталась до нотаріуса з питанням оформлення спадщини після смерті матері але їй було відмовлено, у зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини, та запропоновано звернутися до суду.

Вона не знала про належне право на спадкове майно, оскільки її мати мала похилий вік та поганий стан здоров'я і за життя не розповідала про належне їй право на майно та взагалі вважала, що брат прийняв спадщину після смерті їх матері. Враховуючи викладене вимушена звернутися до суду на просить поновити строк зверенння до суду, визнати за нею право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В судове засідання представник відповідача Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області не з'явився, надавши до суду письмову заяву з клопотанням про розгляд справи у своєї відсутності та проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечував.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника позивача, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 60 ЦПК України передбачає ,що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом установлені такі факти, і відповідні їм правовідносини.

Зі змісту свідоцтва про народження (серія серія НОМЕР_1 виданого Старовірівською сільською радою Шевченківського району Харківської області 11 грудня 1976 року), вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року народилась ОСОБА_1, її батьками в зазначеному свідоцтві вказані відповідно: ОСОБА_7, ОСОБА_4.

Позивачка, 12 червня 1999 року одружилася, та набула прізвища ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_2, виданого Старовірівською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 05 листопада 2010 року) ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Зі змісту свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_3 ,виданого виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від ІНФОРМАЦІЯ_5 року), ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Свідоцтво № 67 про право власності на житло ,виданого Шевченківським фондом комунального майна та державного житла Харківської області від 17 січня 1995 року, засвідчує факт того ,що мати позивачки, її брат, та вона сама володіють у рівних частинах житловим будинком АДРЕСА_1.

З довідок №535/01-16 приватного нотаріуса Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області від 18 грудня 2014 року вбачається, що позивачці відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, так як пропущений строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Позивачці запропоновано для вирішення даного питання звернутися до суду.

Відповідно довідок №№ 14, 15 Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 22 січня 2015 року, мати позивачки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала разом зі своїм сином, тобто рідним братом позивачки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а згодом ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер - ОСОБА_5

Довідкою №2551 відділу Держземагенства у Шевченківському районі Харківської області від 22 грудня 2014 року зазначено, що ОСОБА_4 належить земельна ділянка площею 3.15 га, розташована на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія І-ХР № 037619, від 25 жовтня 2002 року, кадастровий номер 6325786500:01:000:0392.

З до довідки №230 СТОВ «Старовірівський птахо комплекс» Шевченківського району Харківської області від 22 грудня 2014 року вбачається, що дійсно земельний пай ОСОБА_4, знаходиться в оренді господарства.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено ,що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст.1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилася внаслідок його смерті. Частиною 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України передбачено ,що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підстава, із збереженням її цільового призначення. За правилами ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 Цивільного кодексу України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Виходячи з того, що відповідачем не заявлено про застосування судом строків позовної давності, суд вважає можливим поновити строки звернення до суду з позовом

Оцінивши надані докази у їх сукупності , надавши їм належну правову оцінку , також враховуючи, що позивачка є спадкоємицею першої черги, визнання за нею права власності не порушає нічиїх інтересів, оцінивши зібрані докази та давши їм належну оцінку, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.1216, 1218, 1225, 1261, 1268, 1272, 1296 Цивільного кодексу України, Конституція України ст.41, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк подачі позовної заяви до суду.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розмірові 3,15 га, розташовану на території Старовірівської сільської ради Шевченківського району Харківської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (серія І-ХР №037619 виданого від 25 жовтня 2002 року кадастровий номер 6325786500:01:000:0392) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ