Постанова

від 04.02.2015 по справі 914/3428/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа № 914/3428/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Демидової А.М.

за участю представників:

Позивача: не з'явився;

Відповідача: Чупахіна І.Р., дов. № 08/07-13-2 від 08.07.2013 року;

розглянувши касаційну скаргу приватного підприємства "Мірт" на ухвалу господарського суду Львівської області від 02.12.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року

у справі № 914/3428/14 господарського суду Львівської області

за позовом приватного підприємства "Мірт"

до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-дім"

про стягнення 783 925,23 грн.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року приватне підприємство "Мірт" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-дім", просило стягнути з відповідача 621 769,87 грн. основного боргу, 54 783,89 грн. 3% річних та 107 371,47 грн. інфляційних втрат (а.с. 5-7).

Позовні вимоги мотивовано невиконанням публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Еко-дім" зобов'язань за договором підряду № 18-06 від 01.06.2011 року щодо оплати фактично-виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.12.2014 року (суддя Іванчук С.В.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року (головуючий Гнатюк Г.М., судді Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.) (а.с. 206-209) за клопотанням публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-дім" зупинено провадження у справі № 914/3428/14 до вирішення по суті справи господарського суду Львівської області № 914/4165/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Еко-дім" до приватного підприємства "Мірт" про визнання недійсним договору підряду № 18-06 (а.с. 186-188).

Задовольняючи клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 914/3428/14 до перегляду господарським судом Львівської області справи № 914/4165/14, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при розгляді справи № 914/4165/14 можуть бути встановлені факти, які можуть мати преюдиційне значення для розгляду справи № 914/3428/14.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, приватне підприємство "Мірт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати (а.с. 218-220).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.01.2015 року касаційну скаргу приватного підприємства "Мірт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2015 року (а.с. 216-218).

У відзиві на касаційну скаргу публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Еко-дім" вважає оскржені судові акти такими, що прийняті з дотриманням норм процесуального права.

Розпорядженням секретаря першої судової палати № 02-05/31 від 02.02.2015 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Прокопанич Г.К. (доповідач), судді Алєєва І.В., Демидова А.М.

У судове засідання 04.02.2015 року представник позивача - приватного підприємства "Мірт" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача - приватного підприємства "Мірт".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК Укрїни).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Як зазначалось вище та встановлено судами, позовними вимогами приватного підприємства "Мірт" у даній справи є стягнення 621 769,87 грн. основного боргу, 54 783,89 грн. 3% річних та 107 371,47 грн. інфляційних втрат внаслідок невиконанням публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Еко-дім" зобов'язань за договором підряду № 18-06 від 01.06.2011 року щодо оплати фактично-виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що предметом спору у справі господарського суду Львівської області № 914/4165/14 є визнання недійсним договору підряду № 18-06.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку про зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи № 914/4165/14, оскільки при розгляді останньої можуть бути встановлені факти, які можуть мати преюдиційне значення для розгляду даної справи та впливатимуть на оцінку доказів у справі № 914/3428/14, позовні вимоги у якій ґрунтуються на договорі підряду №18-06 від 01.06.2011 року, який є предметом розгляду у справі № 914/4165/14.

Проте, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Отже, господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за договором підряду, надати правову оцінку такому договору, на підставі якого заявлено цей позов і у разі наявності відповідних правових підстав вправі застосувати положення п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України щодо визнання вказаного правочину недійсним.

Крім того, у доповненнях до відзиву на позовну заяву № 2511п від 25.11.2014 року (а.с. 163-166) публічним акціонерним товариством "Холдингова компанія "Еко-дім" заявлялись вимоги щодо застосування вищезазначеної норми процесуального закону.

Отже, вирішення спору у справі № 914/4165/14 не може бути перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.

Крім того, слід зазначити, що приватне підприємство "Мірт" у позовній заяві як на доказ наявності спірної заборгованості посилається на акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, підписаний сторонами.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором.

За таких обставин, місцевому господарському суду слід було використати право, надане п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України та більш детально дослідити, чи матиме визнання недійсним договору підряду № 18-06 від 01.06.2011 року преюдиційне значення для вирішення даного спору, одночасно дослідивши підстави виникнення спірної заборгованості.

На вищевказані порушення норм процесуального закону апеляційна інстанція уваги не звернула.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 13 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених судових актів, останні слід скасувати, а справу передати до місцевого господарського суду для здійснення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Мірт" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 02.12.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.12.2014 року у справі № 914/3428/14 скасувати.

Справу передати для розгляду до господарського суду Львівської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

А.М. Демидова