Ухвала

від 19.01.2015 по справі 2а/1570/4387/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2015 року м. Київ К/800/55815/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області,

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року

у справі № 2а/1570/4387/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси,

Головного управління Державного казначейства України в Одеській області

про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України в Одеській області висновку про бюджетне відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім» податку на додану вартість в розмірі 203 378, 00 грн. за червень 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім» (код ЄДРПОУ 36436217, м. Одеса, вул. Дальницька, 46, оф.607) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 203 378, 00 грн. шляхом перерахування коштів на р/р № 260000245461500, відкритому ТОВ «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім» в ПАО «Укрсиббанк», МФО 351005.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року постанову Одеського окружного адміністративного від 10.08.2011 року змінено. З абзацу другого резолютивної частини постанови Одеського окружного адміністративного від 10.08.2011 року виключено словосполучення «через Головного управління Державного казначейства України в Одеській області». В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного від 10.08.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 12.01.2015 року Державну податкову інспекцію у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області приєднано до даної касаційної скарги за поданим клопотанням.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку із поданням позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, у якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок у банку суму податку на додану вартість за червень 2010 року в розмірі 203 378, 00 грн. податковим органом проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку, за результатами якої складений акт, на підставі якого 18.10.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000532350/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 203 378, 00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, скасовано в судовому порядку, отже позивач має право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну (камеральну) перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання відповідної декларації податковим органом. Зазначений строк може бути продовжено ще на 30 днів у разі прийняття податковим органом рішення про проведення позапланової виїзної (документальної) перевірки з підстав, передбачених підпунктом 7.7.5 пункту 7.5 статті 7 цього Закону.

Згідно з порядком бюджетного відшкодування, встановленим підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», орган державного казначейства надає платнику податку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання відповідного висновку податкового органу. Відповідно до абзацу другого підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою. Тому в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Такий же спосіб захисту слід застосовувати в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні.

Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми податку на додану вартість, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету. Отже, ненадання такого висновку також може порушувати права платника податку на бюджетне відшкодування.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2011 року у справі №2а-10993/10/1570, позов ТОВ «СУРП «Газхім» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2010 року №0000532350/0, яким ТОВ «СУРП «Газхім» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 203 378, 00 грн.

В силу п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

У зв'язку із тим, що судами встановлено, що податковим органом висновок до ГУДКУ в Одеській області про бюджетне відшкодування підприємству ПДВ в розмірі 203 378, 00 грн. за червень 2010 року не надавався, позовні вимоги про визнання бездіяльності ДПІ у Малиновському районі м. Одеси задоволені обґрунтовано.

Колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду щодо зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції, оскільки стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Одеській області є фактично стягненням цих сум безпосередньо з Головного управління Державного казначейства України в Одеській області.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

У зв'язку із закінченням касаційного провадження підлягає поновленню виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року та постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 2а/1570/4387/2011 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумісне українсько-російське підприємство «Газхім» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 203 378, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 року у справі № 2а/1570/4387/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук