Рішення

від 04.02.2015 по справі 910/1011/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015Справа №910/1011/15-г Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Форттрест", м.Київ, доТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон", м. Київ, простягнення заборгованості 39502,85 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Крохмаль Г.А. (довіреність №5 від 01.12.2014р.) від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форттрест" (надалі - ТОВ "Форттрест") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (надалі - ТОВ "Спецбудбетон") про стягнення 39502,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати за користування підйомною технікою згідно умов Договору оренди транспортних засобів №04/09-13А від 04.09.2013р.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 31952,78 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі), 6426,74 грн. - інфляційних втрат та 1123,33 грн. - 3 % річних.

Ухвалою від 23.01.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 910/1011/15-г та призначено розгляд справи на 04.02.2015р.

У судовому засіданні 04.02.2015р. представник позивача подав документи для залучення до матеріалів справи та позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 23.01.2015р. відправлено на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та отримано відповідачем 26.01.2015р. про, що свідчать рекомендоване повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/1011/15-г

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.09.2013р. між ТОВ "Форттрест" (надалі - орендодавець, позивач) та ТОВ "Спецбудбетон" (надалі - відповідач, орендар) укладено договір оренди транспортних засобів №04/09-13А (надалі - Договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування наступні транспортні засоби (далі по тексту - техніка) в кількості 2 (дві) одиниці:

- автосамосвал МАЗ -5516 - 30 №ВЕ24-71АЕ

- автосамосвал МАЗ - 5516- 30 №ВЕ33-47АЕ

Відповідно до п. 2.1. договору техніка здається для цільового використання у виробничому процесі.

Згідно п. 3.1. договору техніка, що орендується, передається орендареві з моменту підписання даного договору за актом передачі в оренду на об'єкті орендодавця.

У п. 3.2. договору сторони погодили, що техніка вважається переданою в оренду з моменту підписання акту передачі в оренду, уповноваженими представниками сторін.

Сторонами у п. 4.1. договору визначено, що строк оренди визначається з моменту прийняття техніки за актом приймання-передачі в оренду та закінчується моментом підписання акту приймання-передачі техніки з оренди.

Орендна плата встановлюється в розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ-20%) на місяць за кожну одиницю техніки. Загальна орендна плата складає 46000 (сорок шість тисяч) грн. 00 коп. (в т.ч. ПДВ-20%) на місяць (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання акту наданих послуг. Акт наданих послуг підписується сторонами на протязі 3 (трьох) робочих днів місяця, наступним за місяцем в якому надавалися послуги. В разі ненадання вмотивованої відмови від підписання акту наданих послуг, послуги вважаються наданими та підлягають оплаті.

Пунктом 11.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до здійснення повного розрахунку орендаря.

Зі слів позивача та з матеріалів справи вбачається, що в період дії договору вересень - жовтень 2013 року на виконання умов договору позивачем було надано послуги з оренди техніки на загальну суму 31952,78 грн. Проте, в порушення умов договору, відповідачем рахунки не оплачено.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором по оплаті орендних платежів за вересень - жовтень 2013 року, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 31952,78 грн. відповідно до підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно актів здачі-прийняття робіт №ОУ-0000004 від 23.09.2013р. на суму 24533,42 грн. та №ОУ-0000005 від 18.10.2013р. на суму 7419,36 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств, позивачем надано послуг на суму 31952,78 грн.

Разом з тим, відповідно до умов п. 5.2. договору орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання акту наданих послуг.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування підйомну техніку на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору в період вересень-жовтень 2013 року не сплатив на користь позивача орендні платежі, згідно підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт, заборгувавши 31952,78 грн.

Оскільки позивачем послуги з оренди надано у вересні-жовтні 2013р., а акти підписано 23.09.2013р. та 18.10.2013р., то відповідач повинен був у строк до 30.09.2013р. та 25.10.2013р. сплатити на користь позивача орендну плату.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Форттрест" доведено та матеріалами справи підтверджено існування обов'язку у відповідача зі слати сплати орендної плати у розмірі 31952,78 грн. за користування технікою. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Форттрест" про стягнення з ТОВ "Спецбудбетон" заборгованості у розмірі 31952,78 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 1123,33 грн. - 3 % річних та 6426,74 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 1123,33 грн. та 6426,74 грн. інфляційних втрат за визначений позивачем період з 01.10.2013р. по 08.12.2014р.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форттрест" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудбетон" (03146, м. Київ, вул. Качалова, б. 5-в, ідентифікаційний код 34731008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форттрест" (03151, м. Київ, вул. Волинська, б. 67, ідентифікаційний код 33615690) основний борг у розмірі 31952 (тридцять одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 78 коп., 3% річних у розмірі 1123 (одна тисяча сто двадцять три) грн. 33 коп., інфляційні у розмірі 6426 (шість тисяч чотириста двадцять шість) грн. 74 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 09.02.2015р.

Суддя В.В. Князьков