Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/217/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа №910/217/15-г

За позовом Закритого акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВТОМАТИКА" від імені якого на території України діє "Представництво ЗАТ "Інтеравтоматика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ"

про стягнення 35 191,32 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Когут О.Р., Онищенко М.П. - за дов.;

від відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товаристо з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРАВТОМАТИКА" від імені якого на території України діє "Представництво ЗАТ "Інтеравтоматика" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМБІНАТ" про стягнення 35 191,32 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору № 500/У20 від 19.05.14р.

Ухвалою від 12.01.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.2015 р.

03.02.15р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.02.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі матеріали,заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.05.2014 року між ЗАТ «Інтеравтоматика» (далі - позивач, замовник), та ТОВ «Комбінат» (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 500/У20, згідно якого з метою виконання укладеного логовору № ТЕУ - 180512/1 від 18.05.2012р. між замовником та ТОВ «Термоелектро-Україна», на виконання комплексу робіт на об'єкті: ПАО «ДТЕК Дніпроенерго», ОП Запоріжська ТЕС «Технічне переоснащення енергоблока ст.№3», замовник поручає, а постачальник бере на себе зобов'язання на свій ризик, поставити замовнику на умовах цього договору обладнання, в кількості і номенклатурі у відповідності з додатком №1 «Специфікація поставленого обладнання» до договору.

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди № 1 від 04.06.2014р., загальна сума додаткової угоди складає 18 470,40 грн., 1 етап - авансовий платіж 95% від загальної суми цієї додаткової угоди, складає 17 546,88 грн. виконується замовником на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 2 (двох) календарних днів з дати отримання від постачальника відповідного рахунку.

Пунктом 2.1. додаткової угоди №1 від 04.06.2014р. сторони передбачили, що постачальник зобов'язується поставити обладнання на об'єкт на протязі 8 банківських днів, з дати оплати на рахунок постачальника замовником попередньої оплати у відповідності п. 3.1.1 додаткової угоди.

06.06.2014р. позивачем на виконання п. 3.1.1 Договору, та на підставі рахунку-фактури № СФ-0000089 від 04.06.2014 здійснено попередню оплату в сумі 17 546,88 грн. за обладнання, а саме: Системний блок DELL OptiPlex 7010 МТ іЗ-3240/4096 DDR3/500GО) SATA/DVD/3Y/WIN7ult.engl.x64 в кількості 2 шт. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат", що підтверджується платіжним дорученням №274 від 06.06.2014, копія якої знаходяться в матеріалах справи.

Проте, на момент звернення позивача з даним позовом до суду відповідач поставку товару не здійснив та кошти в сумі 17 546,88 грн. не повернув.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, позовні вимоги в частині cтягнення 17 546, 88 грн. є обргунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилаючись на п. 7.6., 11.5 договору, позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 16 623,36 грн. та договірної неустойки (як назвав позивач у позовній заяві) у розмірі 1 021,08 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку по поставці товару у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, пеня - це вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

В той же час, відповідно до п.п. 7.6. Договору, у випадку порушення Постачальником строку постачання обладнання, встановлених Договором Постачальник виплачує Замовнику штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,05% від вартості Договору за кожен день прострочення.

Відповідно до п.п. 11.5. Договору, у випадку порушення строків повернення передплати Постачальник перераховує на рахунок Замовника неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несвоєчасно поверненої передплати за кожний день порушення строку.

Суд, керуючись ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, приходить до висновку, що у пункті 7.6. договору, встановлено нарахування пені за порушення строків поставки та у п. 11.5, також сторони передбачили пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру несвоєчасного повернення передплати за кожен день порушення строку.

При цьому, вбачається, що проміжок нарахування пені за порушення строків поставки строк накладається на період нарахування пені за повернення передоплати.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 1 021,08 грн. (як назвав позивач у позовній заяві), оскільки, позивачем фактично заявлено до стягнення подвійно пеню.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність здійснення перерахунку суми пені.

Відповідно до розрахунку, здійсненого судом, сума пені складає 1 021,08 грн. за період з 26.09.14р. по 15.12.14р., з урахуванням встановлених позивачем дат.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума пені у розмірі 1 021,08 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 17 546,88 грн. заборгованості, 1 021,08 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, б.8/10; код ЄДРПОУ 34965858) на користь «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Інтеравтоматика» (03680, м. Київ, вул. Радищева 10/14; код ЄДРПОУ 26612350) 17 546 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 88 коп. заборгованості, 1 021 (одну тисячу двадцять одну) грн. 88 коп. пені, та 963 (дев'ятсот шістдесят три) грн. 98 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.02.2015р.

Суддя І.О.Домнічева