Рішення

від 04.02.2015 по справі 910/20615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2015Справа №910/20615/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео»

до Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК»

про присудження до виконання обов'язку в натурі та стягнення 19 324,72 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гулевець О.В.

Бондаренко Г.П.

Представники:

від позивача: Любимцев Д.А.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевідео» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» про зобов'язання відповідача в повному обсязі виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» № 164 від 06.06.2014 р., № 166 від 06.06.2014 р., № 167 від 16.06.2014 р. та № 168 від 10.09.2014 р. шляхом здійснення переказу визначених в них сум грошових коштів з банківського рахунку № 2600130159050 на відповідні банки отримувачів; стягнути з відповідача пені у розмірі 16 119, 78 грн., 3 % річних у розмірі 1 324, 91 грн., 1 880, 03 грн. - інфляційного збільшення простроченого платежу. Позовні вимог обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором банківського рахунку 1265 від 18.04.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/20615/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.10.2014 р. за участю повноважних представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

27.10.2014 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про відмову від позову в частині зобов'язання Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» виконати платіжне доручення № 167 від 16.06.2014 р. у зв'язку з фактичним його виконанням відповідачем та просить зобов'язати відповідача в повному обсязі виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» шляхом здійснення переказу визначених в них сум грошових коштів з банківського рахунку № 2600130159050 на відповідні банки отримувачів та стягнути з відповідача пеню у розмірі 30 476, 52 грн., 3 % річних у розмірі 2 504, 92 грн., 29 028, 55 грн. - інфляційного збільшення простроченого платежу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 р. припинено провадження у справі № 910/20615/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» про присудження до виконання обов'язку в натурі та стягнення 19 324, 72 грн. в частині виконання платіжного доручення № 167 від 16.06.2014 р. на суму 8 307, 00 грн.

У процесі провадження у справі позивач збільшував позовні вимоги та відповідно до останньої заяви, поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 15.12.2014 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевідео» просить суд зобов'язати відповідача в повному обсязі виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» № 164 від 06.06.2014 р., № 166 від 06.06.2014 р. та № 168 від 10.09.2014 р. з банківського рахунку № 2600130159050 на відповідні банки отримувачів, а також стягнути з відповідача пеню у розмірі 39 180, 15 грн., 3 % річних у розмірі 3 719, 15 грн. та 36 613, 19 грн. - інфляційного збільшення простроченого платежу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тож, приймаючи до уваги, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» не суперечить вимогами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим даний спір вирішується, виходячи із нової ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. призначено колегіальний розгляд даної справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. визначено колегіальний склад суду для розгляду справи № 910/20615/14 - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 26.01.2015 р.

Позивач подав пояснення у справі, яких зазначає, що на момент пред'явлення платіжних доручень, на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» було достатньо коштів для здійснення банківських операцій.

Розгляд даної справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на повну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та отримані його представником, про що свідчить підпис останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.02.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» та Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк Розвитку та Партнерства» (на даний час - Публічне акціонерне товариство «БГ Банк») укладено договір банківського рахунку № 1265, за умовами якого Відкрите акціонерне товариство «Універсальний банк Розвитку та Партнерства» зобов'язалось відкрити позивачу поточні рахунки в національній валюті України та іноземній валюті, примати та зараховувати грошові кошти на такі рахунки, що надходять позивачу для зберігання та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

01.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» та Відкритим акціонерним товариством «БГ Банк» укладено договір № 1RKO про внесення змін і доповнень до договору банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. відповідно до якого назву Відкритого акціонерного товариства «Універсальний банк Розвитку та Партнерства» змінено на Відкрите акціонерне товариство «БГ Банк» зв'язку зі зміною найменування та правонаступництвом відповідачем всіх прав та обов'язків.

Договором від 29.04.2011 р. про внесення змін та доповнень до договору банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. сторони домовились замість назви «Відкрите акціонерне товариство «БГ Банк» у договорі використовувати назву Публічне акціонерне товариство «Банк Перший», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «БГ Банк».

Судом встановлено, що 15.10.2014 р. найменування Публічного акціонерного товариства «Банк Перший» змінно на Публічне акціонерне товариство «БГ Банк».

У відповідності до п. 2.2. договору відповідач зобов'язався виконувати операції по рахунку лише за дорученням позивача або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів, у безготівковій та готівковій формі, в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством України та договором.

Відповідно до п. 2.3. договору відповідач виконує операції по рахунку виключно в межах залишку коштів на цьому рахунку, на підставі розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначається законодавством України, які надаються до банку безпосередньо уповноваженою особою клієнта та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», який окремо укладений сторонами.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що тривалість операційного дня та операційного часу банку встановлюються відповідачем самостійно, окремо для кожного виду валют, шляхом видачі відповідного наказу та доводиться до відома позивача шляхом розміщення відповідних оголошень в доступних для позивача приміщеннях банку. Банк виконує операції по рахунку за розрахунковими документами, які надійшли від позивача протягом операційного часу, в день їх надходження в межах залишків коштів на рахунку на початок операційного дня, за умови належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог банку і наявності достатніх коштів на рахунку. Банк також виконує платіжні доручення позивача, що надані до відповідачеві у період після закінчення операційного часу до закінчення операційного дня банку, в день їх надходження з урахуванням сум, що надходять на рахунок позивача протягом операційного дня (поточні надходження) із стягненням з позивача плати за надані послуги згідно з тарифами банку. Повернення відповідачем невиконаних розрахункових та супровідних документів, оформлених позивачем, з обставин, передбачених договором та законодавством України, здійснюється банком протягом операційного дня в день їх надходження або наступного робочого дня безпосередньо уповноваженій особі позивача (в разі подання їх на паперових носіях) та по електронних каналах зв'язку засобами системи "клієнт-банк" (в разі подання їх у формі електронних розрахункових документів).

Згідно з п. 6.2. договору у випадку несвоєчасного списання з вини банку коштів з рахунку позивача, останній має право вимагати сплатити пеню у розмірі 0, 1 % від несписаної суми за кожен день прострочення.

Договір, відповідно до п. 11.1., набуває чинності з моменту його підписання і діє до 18.04.2009 р. та вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік у разі відсутності заперечень сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять відомостей щодо заперечень сторін проти продовження договору № 1265 від 18.04.2008 р., суд приходить до висновку, що договір неодноразово автоматично пролонговувався та є чинним на даний час.

Як встановлено судом, на підставі договору № 1265 від 18.04.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Телевідео» відкрито рахунок № 2600130159050 (в національній валюті) та рахунок № 2600130159050 (в іноземній валюті).

Крім того, розглядаючи даний спір по суті, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» та Відкритим акціонерним товариством «Універсальний банк Розвитку та Партнерства» (на даний час - Публічне акціонерне товариство «БГ Банк») було укладено договір банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» № 2521 від 04.01.2007 р. за у мовами якого банк зобов'язався передати позивачу клієнтську частину програмного забезпечення системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк»та здійснює програмно-технічні заходи для забезпечення оперативного ведення позивачем своїх рахунків в банку та обміну технологічною інформацією.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2014 р., 16.06.2014 р. та 10.09.2014 р. відповідачем одержані платіжні доручення №№ 164, 166, 167, 168 відповідно, для здійснення списання з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» № 2600130159050 грошових коштів на відповідні банківські рахунки одержувачів, а саме:

- платіжне доручення № 164 від 06.06.2014 р. на суму 27 134, 89 грн. про перерахування грошових коштів на користь Управління державної казначейської служби України Деснянського району міста Києва;

- платіжне доручення № 166 від 06.06.2014 р. на суму 53 789, 89 грн. про перерахування грошових коштів на користь Державної податкової інспекції Деснянського району Головного управління Міндоходів міста Києва;

- платіжне доручення № 167 від 16.06.2014 р. на суму 8 307, 00 грн. про перерахування грошових коштів на користь Управління державної казначейської служби України Деснянського району міста Києва;

- платіжне доручення № 168 від 10.09.2014 р. на суму 383 000, 00 грн. про перерахування грошових коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео», відкритий в Публічному акціонерному товаристві «А-Банк».

Листом № 97 від 15.09.2014 р. позивач просив негайно виконати платіжні доручення № 164 від 06.06.2014 р., № 166 від 06.06.2014 р., № 167 від 16.06.2014 р. та № 168 від 10.09.2014 р.

Листом № 08/02-2355 від 22.089.2014 р. Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» повідомив позивача, що банк використовує і проводить всі заходи щодо виправлення ситуації та просило погодити графік проведення платежів позивача.

Судом встановлено, що 23.09.2014 р. Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» виконано платіжне доручення № 167 від 16.06.2014 р. та перераховано грошові кошти у сумі 8 307, 00 грн. на користь Управління державної казначейської служби України Деснянського району міста Києва.

Обґрунтовуючи заявлені вимог, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. та договору банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» № 2521 від 04.01.2007 р. в частині строку виконання електронних розрахункових документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео».

Також позивач зазначає, що внаслідок порушення Публічним акціонерне товариство «БГ Банк» зобов'язань щодо виконання платіжних доручень позивача, останній набув право на стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрати за прострочення виконання зобов'язання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, а також відповідальність суб'єктів переказу та загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами визначається Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Платіжним дорученням, відповідно до п.п. 1.30., 1.35. ст.. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», є розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2., 8.3. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами п. 21.1. ст. 21. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Згідно з п.п. 22.4., 22.7., 22.9. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Відповідно до п.п. 32.1., ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Суд відзначає, що факт отримання Публічному акціонерному товаристві «БГ Банк» платіжних доручень № 164 від 06.06.2014 р., № 166 від 06.06.2014 р., № 167 від 16.06.2014 р. та № 168 від 10.09.2014 р. підтверджується наявним на них штампом банку з відповідною календарною датою.

Також в матеріалах справи містяться виписки з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» № 2600130159050, відкритому в Публічному акціонерному товаристві «БГ Банк», з якого вбачається, що станом на 05.06.2014 р. залишок коштів на рахунку позивача складав 517 139, 59 грн., станом на 13.06.2014 р. - 517 139, 59 грн., станом на 20.06.2014 р. - 520 396, 59 грн., станом на 10.09.2014 р. - 499 820, 77 грн., станом на 22.09.2014 р. - 497 800, 77 грн.

Тож, наведене свідчить про наявність на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» грошових коштів, достатніх для виконання банківських операції за розрахунковими документами позивача у строк та в порядку, передбаченому умовами договору банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач заявлені до нього вимоги та наведені позивачем обставини не спростував, доказів наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань не надав.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення умов договору банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. в частині виконання розрахункових документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» у зв'язку з чим вимоги позивача про зобов'язання Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» виконати платіжні доручення № 164 від 06.06.2014 р., № 166 від 06.06.2014 р. та № 168 від 10.09.2014 р. визнаються судом обґрунтованими.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів, достатніх для виконання спірних платіжних доручень станом на їх подання до Публічного акціонерного товариства «БГ Банк», враховуючи, що відповідачем не доведено неможливість їх виконання, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Аналогічні за змістом висновки викладені також у постанові Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 р. у справі № 910/15037/14 та постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2014 р. у справі № 910/5560/14.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 39 180, 15 грн., 3 % річних у розмірі 3 719, 15 грн. та 36 613, 19 грн. - інфляційного збільшення простроченого платежу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 230, 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.п. 32.1., ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Тож, оскільки відповідачем допущено порушення договірних зобов'язань щодо виконання платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео», приймаючи до уваги що відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для уникнення порушення умов договору, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені.

Згідно розрахунку позивача за період з 06.06.2014 р., 16.06.2014 р. та 10.09.2014 р. (дата виникнення прострочення за відповідним платіжним дорученням) до 27.11.2014 р. (дата, визначена позивачам самостійно) та до 23.09.2014 р. (стосовно платіжного доручення № 167 від 96.06.2014 р.) розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, обмежений 10 % суми переказу, за якою виникло таке прострочення становить 39 180, 15 грн.

Що ж до вимог позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за вказаний період та інфляційних втрат, суд відзначає, що відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, грошовим визначається зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму на підставах, передбачених законодавством України.

В той же час, за умовами договору банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. на відповідача покладено обов'язок приймати та зараховувати грошові кошти на рахунки позивача, відкриті в банку, що надходять позивачу для зберігання та здійснювати розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Тож, за змістом ст.ст. 177, 192 Цивільного кодекс України гроші є об'єктами майнових прав, на які розповсюджується режим власності.

Тобто, до обов'язків відповідача за договором належить вчинення певних дій з грішми, майнові права на які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Телевідео».

З огляду на вищенаведене, визначені договором банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р. зобов'язання відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» не є грошовими у розумінні приписів Цивільного кодексу України, а відтак - до вказаних правовідносин не застосовуються норми ст. 625 Цивільного кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги наведені Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наведених обґрунтувань, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збору встановлюються у розмірі 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827, 00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080, 00 грн.), та 1 218, 00 грн. - з позовної заяви немайнового характеру.

У даному випадку Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» заявлено вимоги про виконання відповідачем платіжних доручень за договором банківського рахунку № 1265 від 18.04.2008 р., тобто, фактично поданий позов спрямований на захист майнового інтересу позивача, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належними позивачу грошовими коштами.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Тож, враховуючи, що заявлені позивачем вимоги мають вартісну оцінку, при зверненні до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Телевідео» мало сплатити судових збір, виходячи із загальної суми позовних вимог, тобто 9 831, 13 грн., той час як фактично позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 045, 00 грн.

Відповідно до п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів ч.ч. 1-4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Наведене узгоджується з позицією колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, що викладена у постанові № 901/15037/14 від 16.12.2014 р.

Тож, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог та стягуються з відповідача до Державного бюджету України у розмірі недоплаченої суми.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 68, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» задовольнити частково.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «БГ Банк» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 20717958) у повному обсязі виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Ч, код ЄДРПОУ 13666491) шляхом здійснення переказу визначених у них сум грошових коштів з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» № 2600130159050 грошових коштів на відповідні банківські рахунки одержувачів, а саме:

- платіжне доручення № 164 від 06.06.2014 р. на суму 27 134, 89 грн., отримувач - УДКСУ Деснянського району міста Києва; 11010100, код - 37984978, банк отримувача - ГУ ДКСУ у місті Києві, код банку 820019, рахунок № 33115240700004, із призначенням платежу - *;101;13666491; Прибутковий податок утримання із з/п за травень 2014 р.;

- платіжне доручення № 166 від 06.06.2014 р. на суму 53 789, 89 грн., отримувач - ДПІ Деснянського району ГУ Міндоходів Киів, код - 3973520, банк отримувача - ГУ ДЕСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок № 37195201002652, із призначенням платежу - *;101;13666491; ЄСВ за травень 2014 р., 2,6 % - 152, 62 грн., 3, 6 % 4532, 62 грн, 8, 41 % - 210, 25 грн., 34, 7 % - 2036, 89 грн., 97 % - 46 857, 26 грн.

- платіжне доручення № 168 від 10.09.2014 р. на суму 383 000, 00 грн., отримувач - ТОВ «ТЕЛЕВІДЕО», код - 13 666491, банк отримувача - ПАТ «А-Банк», код банку 307770, рахунок № 26001010023371, із призначенням платежу - поповнення основного рахунку. Без ПДВ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БГ Банк» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, код ЄДРПОУ 20717958), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Ч, код ЄДРПОУ 13666491) 39 180, 15 (тридцять дев'ять тисяч сто вісімдесят грн. 15 коп.) грн. - пені та судовий збір у розмірі 2 118, 26 (дві тисячі сто вісімнадцять грн. 26 коп.) грн.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БГ Банк», з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суд, в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6 786, 13 (шість тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 13 коп.) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 06.02.2015 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Гулевець О.В.

Бондаренко Г.П.