Рішення

від 10.12.2014 по справі 908/4659/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/100/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2014 Справа № 908/4659/14

за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (36023, АДРЕСА_1)

до відповідача Старобешівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (87200, Донецька область, Старобешівський район, смт. Старобешеве, пров. Котовського, буд. 23, тел.: (06253) 2-11-54)

про стягнення 8670,01 грн.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача : ОСОБА_3, довіреність № 3363 від 07.10.2014 р.

Від відповідача : не з'явився

Розпорядженням Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ підсудних господарському суду Донецької області здійснюються господарським судом Запорізької області.

06.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області звернулась Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Старобешівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення 8670,01 грн., які складаються з 7501,47 грн. основного боргу за договором № 10 від 08.07.2013 р. та 1168,54 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4659/14, справі присвоєно номер провадження 32/100/14, судове засідання призначено на 10.12.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 625 Цивільного кодексу України та умовами договору № 10 від 08.07.2013 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 10.11.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 10.12.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 10.12.2014 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.07.2013 р. між Старобешівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини - (відповідач, замовник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (позивач, виконавець) укладено Договір № 10 (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався на свій ризик надати послуги з виконання робіт по розкладці вакцини проти сказу диких м'ясоїдних тварин з використанням повітряних суден на територіях мисливських угідь, в межах Старобешівського району Донецької області, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Загальна сума договору складає 30067,76 грн. (пункт 1.3. Договору).

Відповідно п. 2.1. Договору, відповідач зобов'язався прийняти виконані позивачем авіаційні роботи та підписати акт приймання - передачі виконаних робіт, за умови належного виконання таких робіт позивачем, протягом трьох днів з дати одержання акта від позивача. Та своєчасно розрахуватись за виконані позивачем авіаційні роботи в розмірах і в строки, встановлені цим договором.

Факт надання послуг за Договором підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-прийняття робіт від 08.07.2013 р.

Згідно п. 4.2. Договору, відповідач сплачує позивачу кошти за виконанні авіаційні роботи у термін протягом десяти робочих днів з моменту підписання уповноваженими представникам обох сторін акту виконаних робіт .

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по договору щодо своєчасності та повноти оплати наданих послуг, позивач звернувся до відповідача з претензією № 12 від 29.04.2014 р., однак відповіді на претензію не надано, заборгованість до теперішнього часу в повному обсязі не сплачена.

Таким чином, станом на момент вирішення справи, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо здійснення оплати за надані послуги по договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 7501,47 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 7501,47 грн. суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу в сумі 7501,47 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати в сумі 1168,54 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку втрат від інфляції грошових коштів, то перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що розрахунок втрат від інфляції грошових коштів позивачем виконаний не вірно. Фактично, стягненню з відповідача підлягає сума в більшому розмірі чим заявлена позивачем. Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем заявлено до стягнення 1168,54 грн. втрат від інфляції, то судом позовна вимога в цій частині задовольняється в межах суми, заявленої позивачем.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 7501,47 грн. основного боргу та 1168,54 грн. витрат від інфляції документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до Старобешівської районної державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення 8670,01 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Старобешівської районної державної лікарні ветеринарної медицини (87200, Донецька область, Старобешівський район, смт. Старобешеве, пров. Котовського, буд. 23, тел.: (06253) 2-11-54, код ЄДРПОУ 00696088) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (36023, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 7501 (сім тисяч п'ятсот одна) грн. 47 коп. основного боргу, 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 54 коп. витрат від інфляції та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ .

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "16" грудня 2014 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.