Ухвала

від 10.12.2014 по справі 905/6599/13-908/4629/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 32/101/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

10.12.2014 справа № 905/6599/13-908/4629/14

за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, м. Маріуполь, Донецька область, пр. Адмірала Луніна, 99)

до відповідача Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" (87510, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Гагаріна, 5)

про стягнення суми основного боргу у розмірі 36497,94 грн., пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача Литкін А.П., довіреність № 01-10/408 від 08.12.2014 р.

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" заборгованості в сумі 39926,85 грн., яка складається з 36497,94 грн. основного боргу, 2699,31 грн. пені, 702,30 грн. - 3% річних та 27,30 грн. інфляційних витрат, яка виникла внаслідок неналежного виконання ДЗ "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" умов договору №35-16/07/10 на відшкодування витрат ДП "Маріупольський морський торговельний порт", пов'язаних з утриманням орендованого приміщення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.11.2013р. позов задоволено в частині стягнення 18238,28грн., основного боргу, 1353,21грн. пені, 368,76 грн. річних, 27,30грн. інфляційних витрат, в решті позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України № 905/6599/13 від 09.07.2014р. рішення господарського суду Донецької області від 18.11.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2014р. у справі № 905/6599/13 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до пунктів 3,4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення АТО, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно із Законом України "Про здійснення правосудді та кримінального провадження у зв'язку із проведенням антитерористичної операції" підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду (абзац 1 частини 3 статті 1 Закону). Зазначена передача здійснюється шляхом винесення відповідних ухвал на підставі наведеної норми Закону та частини першої статті 17 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд переданих справ починається спочатку (шляхом винесення ухвали про прийняття справи до провадження). У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно із Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення. Зазначені процесуальні дії вчиняються господарськими судами, визначеними Головою Вищого господарського суду України згідно із статтею 1 Закону (пункт 2 цього листа).

Згідно протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 05.11.2014р. справу № 905/6599/13 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.11.2014 р. справу прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 905/6599/13-908/4629/14, присвоєно справі номер провадження 32/101/14 з призначенням судового засідання на 10.12.2014 р.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку.

Позивач на адресу господарського суду Запорізької області надсилав заяву (вих. № 18/1108 від 03.12.2014 р.), якою повідомив, що відповідач після звернення позивача до суду з позовом, частково здійснив оплату в сумі 21704,19 грн. в рахунок погашення заборгованості (на доказ чого суду надано копії платіжних доручень), на момент розгляду справи в судді сума основного боргу складає 14793,75 грн. Крім того, позивач просить стягнути пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 54, 61 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 193, 197 Господарського кодексу України.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвала суду від 07.11.2014 р. про порушення провадження по даній справі, яка направлялася на адресу відповідача, не повернута органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконанням господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 10.12.2014 року за відсутності представника відповідача.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі № 905/6599/13-908/4629/14, виходячи з наступного.

Згідно пункту 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.11.2011 р., за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У справах про визнання недійсним акта, раніше виданого ліквідованим органом, господарський суд вправі замінити його іншим органом, на який покладено видання відповідних актів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, встановлено, що станом на 01.12.2014 року внесено запис щодо припинення Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" як юридичної особи за рішенням засновників (витяг міститься в матеріалах справи).

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості стосовно правонаступництва відсутні.

Згідно п. 6 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Враховуючи вищевикладене провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 6 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 905/6599/13-908/4629/14 за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" до Державного закладу "Азовська басейнова санітарно - епідеміологічна станція" про стягнення суми основного боргу у розмірі 36497,94 грн., пені у розмірі 2699,31 грн., 3% річних у розмірі 702,30 грн., інфляційних витрат у розмірі 27,30 грн. припинити.

Суддя Н.А. Колодій