Рішення

від 02.02.2015 по справі 908/6294/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/148/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 Справа № 908/6294/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя", м. Запоріжжя.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетта", м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: Ніколенко М.М., довіреність № 822/2014 від 30.12.2014р.;

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетта" про стягнення заборгованості у розмірі 91 760 грн. 59 коп. за видатковою накладною № 6880 від 20.09.2013р.

Ухвалою суду від 30.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/148/14, судове засідання призначено на 02.02.2015р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

Представник відповідача, в судове засідання 02.02.2015р. не з'явився. Про причини неявки представка відповідач суд не повідомив, відзив на позовну заяву відповідач не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

На виконання вимог ухвали господарського суду Запорізької області від 30.12.2014р., представником позивача, у судовому засіданні 02.02.2015р., надано суду клопотання про долучення матеріалів до справи. В додатках до клопотання позивач надав суду витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, станом на 30.01.2015р., згідно з яким, відповідач зареєстрований в ЄДР за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, за якою направлялися ухвали суду, а саме: 69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 1 (клопотання долучено до матеріалів справи).

В судовому засіданні 02.02.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представника позивача.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 02.02.2015р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПКУ), справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 11, 16, 202, 205, 207, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 222 Господарського кодексу України, ст. ст 1, 2, 49, 54 - 57, 82 Господарського процесуального кодексу України.

20 вересня 2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЖК - Запоріжжя» (далі - позивач) було здійснено поставку м'ясної продукції (свині-бекон) Товариству з обмеженою відповідальністю «Джетта» (далі - відповідач)на суму 91 760 грн. 59 коп. згідно видаткової накладної № 6880 від 20.09.2013р.

Вказана продукція була прийнята відповідачем без будь-яких зауважень чи заперечень за кількістю та якістю, уповноваженою особою відповідача - директором ТОВ «Джетта» Вакулик Ю.Г. на підставі довіреності № 7 від 20.09.2013р. (довіреність додана до матеріалів справи).

Оформлена належним чином видаткова накладна № 6880 від 20.09.2013р. яка є первинним обліковим документом у розумінні ЗУ «Про бухгалтерський обліг та фінансову звітність в Україні» № 996-ХIV від 16.07.1999р., що відповідає вимогам статті 9 цього Закону, а також вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. фіксує факт здійснення господарської операції, встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися господарські відносини, які породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразилися у передачі продукції відповідачу, а обов'язки відповідача - в оплаті цієї продукції.

Факт поставки продукції відповідачу підтверджується накладною № 6880 від 20.09.2013р., підписаною та скріпленою печатками сторін (копія накладної додана до матеріалів справи). Виходячи с того, що видаткова накладна № 6880 від 20.09.2013р. підписана та скріплена печаткою відповідача, а саме: (директором Вакулюком Юрієм Григоровичем, довіреність № 7 від 20.09.2013р.), є належним підтвердженням факту отримання товару відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору… Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати отриманої продукції за видатковою накладною № 6880 від 20.09.2013р., відповідачем 19.12.2014р. направлено на адресу відповідача вимогу № 794-2014 від 17.12.2014р.

Однак, відповідач позивачу не надав, оплату заборгованості за вказаною видатковою накладною у сумі 91 760 грн. 59 коп. не здійснив.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 91 760 грн. 59 коп. заборгованості за видатковою накладною № 6880 від 20.09.2013р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетта", м. Запоріжжя підлягає задоволенню

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетта", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джетта", 69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 1, (код ЄДРПОУ 37777731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-Запоріжжя", 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, (р/р № 26001996107497 в ПАТ «ПУМБ» м. Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 38461580) 91 760 (дев'яносто одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 59 коп. заборгованості, 1835 (одна тисяча вісімсот тридцять п'ять) грн. 22 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет