Рішення

від 03.02.2015 по справі 910/26710/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015Справа №910/26710/14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В."

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Менеджмент"

про стягнення 36 599,39 грн.

Представники сторін:

від позивача: Браташов А.В. - представник за довіреністю № 053 від 23.12.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Менеджмент" про стягнення 36 599,39 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Менеджмент" укладений договір № 14.14 оренди майна (оперативна оренда), відповідно до якого орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (надалі - «майно»), асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікаціях (додатки до договору), що є невід'ємними частинами цього договору. Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

На виконання умов Договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято об'єкт оренди у користування, що підтверджується накладною на переміщення № 577 від 02.04.2014 року та довіреністю № 110 від 31.03.2014 року.

У період користування майном з квітня 2014 року по листопад 2014 року орендареві виставлялись рахунки на загальну суму 49 502,82 грн. та направлялись акти наданих послуг. Однак відповідач лише частково оплатив орендну плату у сумі 12 903,43 грн.

Таким чином, станом на 24.11.2014 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 599,39 грн.

Враховуючи вищезазначене позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 36 599,39 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.12.2014 року.

22.12.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 03.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 22.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31257127.

Представник позивача у судове засідання з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2014 року розгляд справи перенесено на 20.01.2015 року.

У судове засідання 20.01.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31267831.

Представник позивача у судове засідання з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2015 року розгляд справи перенесено на 03.02.2015 року.

03.02.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

У судове засідання 03.02.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 03.12.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 31269591.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01042, м. Київ, вулиця Чигоріна, будинок 55, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.12.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Менеджмент" укладений договір № 14.14 оренди майна (оперативна оренда), відповідно до якого орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування та за плату будівельну опалубку (надалі - «майно»), асортимент, ціна та кількість якої визначені в Специфікаціях (додатки до договору), що є невід'ємними частинами цього договору. Орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

На виконання умов Договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято об'єкт оренди Framax Xlife універсальний елемент 0,90х1,35 м. у користування, що підтверджується накладною на переміщення № 577 від 02.04.2014 року та довіреністю № 110 від 31.03.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як зазначено у п.1.2. договору, вказане в п. 1.1. договору майно передається у тимчасове користування орендарю для проведення будівельно-монтажних робіт.

За змістом п. 2.1. договору, строк орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю і діє до моменту повернення орендарем майна у повному обсязі.

Для цілей ч.1 цього пункту, моментом фактичної передачі майна сторони будуть розуміти відвантаження майна або його частини орендарю з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна або акт прийому-передачі).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1. договору, загальний розмір платежів за тимчасове користування майном (орендна плата) розраховується за фактичний строк перебування майна в оренді, але в будь-якому разі не менше ніж за 1 (один) календарний місяць (п. 2.4. договору) та становить, згідно додатку 1 до договору, суму у розмірі 6 451,72 грн., у тому числі ПДВ: 1 075,29 грн. на місяць.

Як визначено сторонами у п. 3.5. договору, фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю, підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна або акт прийому-передачі).

Відповідно до п. 3.6 договору орендна плата (п.п.3.1.,3.2.) щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні орендаря, до 20-го числа кожного місяця, наступного за поточним місяцем орендних правовідносин. При цьому, орендар зобов'язується сплатити орендодавцю шляхом передоплати орендну плату у розмірі, передбаченому п.3.1. договору та у додаткових специфікаціях, за перший та останній місяці орендних правовідносин, протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту підписання цього Договору, або додаткових специфікацій до нього.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.п. 3.11 та 3.12 договору, щомісяця, протягом строку знаходження майна у тимчасовому платному орендному користуванні у орендаря за цим договором, орендодавець складає та направляє орендарю два примірники належним чином ним завіреного Акту наданих послуг по оренді майна. Орендар не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання від орендодавця двох примірників Акту наданих послуг по оренді майна зобов'язаний підписати їх, завірити своєю основною печаткою та повернути орендодавцю один примірник Акту наданих послуг по оренді майна.

У випадку, якщо Акт наданих послуг по оренді майна не буде підписано та повернуто орендодавцю у встановлений п. 3.11 даного договору строк, Акт наданих послуг вважається підписаним та прийнятим орендарем.

Відповідно до п. 4.6. договору, документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю, є відповідна накладна або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін та вручається орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У період користування майном з квітня 2014 року по листопад 2014 року орендареві виставлялись рахунки на загальну суму 49 502,82 грн. та направлялись акти наданих послуг. Однак відповідач лише частково оплатив орендну плату у сумі 12 903,43 грн., що підтверджується випискою із АТ «Райффайзен Банк Аваль» позивача 27.03.2014 року

Таким чином, станом на 24.11.2014 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 599,39 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами договору, не виконав своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати у строки передбачені договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 36 599,39 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 2 ст. 49, ст. 75, ст. ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Кепітал Менеджмент" (01042, м. Київ, вулиця Чигоріна, будинок 55, ідентифікаційний код 38451551) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, будинок 20-А, ідентифікаційний код 30530955) заборгованість у сумі 36 599 (тридцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп., та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 09.02.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий