Рішення

від 02.02.2015 по справі 911/5589/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 911/5589/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/5589/14

за позовом публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", ідентифікаційний код: 00032129, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г,

до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1", ідентифікаційний код: 37773810, місцезнаходження: 95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського/Турецька, буд. 12/4,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Кур'ята В.В., який діє на підставі довіреності від 24.11.2014 року № 19-11/157;

від відповідача не з'явився, -

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 1 159 202,37 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 320 723,11 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 33 749,21 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 3 874,60 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 181 726,53 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 26 002,02 доларів США, простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 8 000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 594,90 грн., трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 80,38 грн., інфляційних втрат у сумі 556,00 грн.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язань за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 1 159 202,37 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 320 723,11 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 33 749,21 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 3 874,60 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 181 726,53 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 26 002,02 доларів США, простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 8 000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 594,90 грн., трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 80,38 грн., інфляційних втрат у сумі 556,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2014 року порушено провадження у справі № 911/5589/14, розгляд якої призначено на 02.02.2015 року.

19.01.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог від 17.01.2015 року №55/2-08/64-429 (вх. №1059/15 від 19.01.2015 року) з доданими документами, у якій Позивач просить прийняти заяву про збільшення позовних вимог та врахувати її при розгляді справи; стягнути з Відповідача заборгованість за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США, простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 769,78 грн., трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 112,04 грн., інфляційних втрат у сумі 1 010,20 грн.

В судове засідання 02.02.2015 року з'явився представник Позивача, який виконав вимоги ухвали суду від 29.12.2014 року, надав пояснення по справі, позов підтримав та просив задовольнити. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.12.2014 року не виконав.

Розглянувши заяву Позивача про збільшення позовних вимог від 17.01.2015 року №55/2-08/64-429, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Враховуючи те, що Позивачем у заяві про збільшення позовних вимог від 17.01.2015 року №55/2-08/64-429 збільшено кількісні показники за вимогами, заявленими у позовній заяві від 25.12.2014 року №55/2-08/189-15993, справа розглядалась у редакції позовних вимог з урахуванням заяви Позивача про збільшення позовних вимог від 17.01.2015 року №55/2-08/64-429, а саме про стягнення з Відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США (двадцять вісім мільйонів двісті сім тисяч двісті п'ятдесят сім доларів 32 центи), простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США (два мільйони вісімсот тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят два долари 96 центів), пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США (триста шість тисяч сто п'ятдесят шість доларів 47 центів), трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят сім доларів 99 центів), пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США (двісті тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят сім доларів 49 центів), трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США (тридцять п'ять тисяч сімдесят два долари 52 центи), простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 769,78 грн. (сімсот шістдесят дев'ять гривень 78 коп.), трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 112,04 грн. (сто дванадцять гривень 04 коп.), інфляційних втрат у сумі 1 010,20 грн. (одна тисяча десять гривень 20 коп.).

Як встановлено судом, на виконання вимог ухвали суду від 29.12.2014 року Позивачем надано суду транспортну накладну №6757-62066, згідно якої Позивачем на адресу Відповідача надіслано копію ухвали господарського суду Київської області від 29.12.2014 року у справі №911/5589/14 та копію заяви про збільшення позовних вимог від 17.01.2015 року №55/2-08/64-429.

Згідно відомостей, що містяться на веб-сайті www.exmoto.com, відправлення за транспортною накладною №6757-62066 вручено представнику Відповідача 26.01.2015 року.

Враховуючи те, що копію ухвали господарського суду Київської області від 29.12.2014 року у справі №911/5589/14 Відповідачем отримано 26.01.2015 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що Відповідач був належним чином завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Разом з тим, нез'явлення в судове засідання представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 02.02.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

17.09.2013 року між публічним акціонерним товариством "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Марс Солар" (назву якого у подальшому змінено на "СЕС СХІДНА-1") (позичальник) укладено договір кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 (надалі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого, банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору, кредит надається у вигляді мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 11.09.2020 року.

Згідно п. 2.3. Договору, сторони погодили суму максимального ліміту користування і визначили його і еквіваленті 20 872 619,00 євро.

Пунктом 2.3.5. Договору визначено, що сторони погодили графік погашення кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно кожного 20 числа починаючи з вересня 2014 року (72 місяці) по 285 926,29 євро; не пізніше 11.09.2020 року (73-й місяць) 285 926,12 євро.

Договором у п. 2.8., 2.8.1., 2.8.2. визначено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим договором. Проценти нараховуються банком за фіксованою процентною ставкою. При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним: проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 11,0 процентів річних в євро; 11,0 процентів річних в доларах США, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором. Проценти повинні бути сплачені позичальником не пізніше 15 числа, наступного за звітним.

Відповідно до п.п. 2.11.1, 2.11.2 Договору, за надання банківських послуг позичальник сплачує банку такі комісійні винагороди: за надання кредиту - сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 100 000,00 грн. протягом 3 банківських днів з дати видачі першого траншу; за обслуговування кредиту - сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1 000,00 грн. щомісячно а строк до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Сторони у п. 3.3.1. Договору визначили, що банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо: позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 5.3.1. Договору визначено, що позичальник зобов'язується належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов'язання.

Згідно п. 7.2.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених положеннями цього договору, банк має право застосувати до позичальника наступні штрафні санкції: пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.5 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.

27.09.2013 року між публічним акціонерним товариством "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Марс Солар" (назву якого у подальшому змінено на "СЕС СХІДНА-1") укладено додатковий договір №1 до договору кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 (надалі за текстом: Додатковий договір №1), згідно п.п. 1, 2 якого сторони вирішили: викласти п. 2.2. договору кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у наступній редакції: кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 11.09.2020 року. Викласти п. 2.3. у наступній редакції: сторони погодили суму максимального ліміту користування і визначили його в розмірі 28 207 257,32 доларів США для купівлі 20 872 619,00 євро.

У пункті 4 Додаткового договору №1 сторони погодили викласти п. 2.3.5. договору кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у наступній редакції: сторони погодили графік погашення кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно кожного 20 числа починаючи з вересня 2014 року (72 місяці) по 386 400,79 доларів США; не пізніше 11.09.2020 року (73-й місяць) 386 400,44 доларів США.

Згідно п. 5 Додаткового договору №1, сторони дійшли згоди викласти п. 2.8.1. договору кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у наступній редакції: проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 11,0 процентів річних в доларах США, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як встановлено судом, Позивач свої зобов'язання за Договором та Додатковим договором виконав належним чином та надав Відповідачу кредитні кошти у сумі 28 207 257,32 доларів США шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку №20637300230391.

Частинами 1, 2 ст. 1054, ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивач зазначає, що Відповідач не виконував належним чином зобов'язання за Договором та не погашав кредит у строки, визначені п. 2.3.5. Договору.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасного повернення кредиту Позивачем на адресу Відповідача направлено вимогу про дострокове повернення кредиту від 02.12.2014 року №12, у якій Позивач, посилаючись на п. 3.3.2 Договору, повідомляв про відкликання кредиту та вимагав не пізніше 20 банківських днів з моменту вручення цієї вимоги здійснити повне погашення кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті позичальником на користь банку відповідно до умов Договору) на загальну суму 31 028 357,34 долари США та 10 231,28 грн.

Вказану вимогу отримано Відповідачем 02.12.2014 року, що підтверджується відміткою Відповідача про отримання, яка міститься на вимозі про дострокове повернення кредиту від 02.12.2014 року №12.

Таким чином, Відповідач повинен був повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у строк до 30.12.2014 року.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами не виконав, відповіді на вимогу про дострокове повернення кредиту від 02.12.2014 року №12 не надав, у зв'язку з чим за Відповідачем станом на 13.01.2015 року наявна заборгованість у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США, простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн.

З метою встановлення обставин щодо виконання чи невиконання Відповідачем зобов'язань за Договором, суд ухвалою від 29.12.2014 року зобов'язував Відповідача надати належні докази виконання Відповідачем зобов'язань за договором кредитної лінії № 17 від 17.09.2013 року. Проте, Відповідач вказаних вимог суду не виконав, доказів повернення Позивачу кредитних коштів, сплати процентів за користування ними та комісійної винагороди суду не надав; про причини неподання вказаних доказів суд не повідомив.

Також суд звертає увагу на те, що представник Відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень щодо відсутності заборгованості перед Позивачем чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасного повернення кредитних коштів у строки, визначені п. 2.3.5. Договору, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісійної винагороди, враховуючи направлення Позивачем Відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту від 02.12.2014 року №12, за Відповідачем наявна заборгованість за Договором у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США та простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 7.2.1. Договору, а саме: за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США за загальний період з 21.09.2014 року по 12.01.2015 року; за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США за загальний період з 16.03.2014 року по 12.01.2015 року; за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 769,78 грн. за загальний період з 16.04.2014 року по 12.01.2015 року.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Таким чином, внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов'язань, Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.ст. 1, 3 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п. 7.2.1. Договору, Позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з: погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США за загальний період з 21.09.2014 року по 12.01.2015 року; сплати процентів у сумі 235 767,49 доларів США за загальний період з 16.03.2014 року по 12.01.2015 року; сплати комісійної винагороди у сумі 769,78 грн. за загальний період з 16.04.2014 року по 12.01.2015 року.

При дослідженні правильності визначення Позивачем вказаних сум пені, судом здійснено перерахунок сум пені, за наслідками якого судом встановлено, що розрахунок суми пені, заявленої Позивачем до стягнення, є обґрунтованим та відповідає умовам Договору. Доказів сплати Відповідачем Позивачу вказаної суми пені суду не надано.

Поряд з цим, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США за загальний період з 21.09.2014 року по 12.01.2015 року, три проценти річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США за загальний період з 16.03.2014 року по 12.01.2015 року, три проценти річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 112,04 грн. за загальний період з 16.04.2014 року по 12.01.2015 року та інфляційні втрати у сумі 1 010,20 грн. за загальний період з 16.04.2014 року по 12.01.2015 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.абз. 2, 3 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вищевказаних сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що останні визначені Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи, доказів сплати Відповідачем Позивачу вказаних сум трьох процентів річних та інфляційних втрат суду не надано; доказів, які б спростовували вірність розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат Відповідачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США, простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 769,78 грн., трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 112,04 грн., інфляційних втрат у сумі 1 010,20 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США, простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн., пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 769,78 грн., трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 112,04 грн., інфляційних втрат у сумі 1 010,20 грн. є обґрунтованими та доведеними за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» від 29.06.2010 року №01-08/369, господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як встановлено судом, Позивач у позовній заяві від 25.12.2014 року №55/2-08/189-15993 просить стягнути з Відповідача заборгованість за Договором у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США, простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США, трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США, саме в іноземній валюті - доларах США.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" до товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1", ідентифікаційний код: 37773810, місцезнаходження: 95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Сергєєва-Ценського/Турецька, буд. 12/4, на користь публічного акціонерного товариства "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", ідентифікаційний код: 00032129, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, заборгованість за договором кредитної лінії від 17.09.2013 року №17 у вигляді простроченої заборгованості за кредитом у сумі 28 207 257,32 доларів США (двадцять вісім мільйонів двісті сім тисяч двісті п'ятдесят сім доларів 32 центи), простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 2 839 272,96 доларів США (два мільйони вісімсот тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят два долари 96 центів), пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 306 156,47 доларів США (триста шість тисяч сто п'ятдесят шість доларів 47 центів), трьох процентів річних за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 37 157,99 доларів США (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят сім доларів 99 центів), пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 235 767,49 доларів США (двісті тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят сім доларів 49 центів), трьох процентів річних за несвоєчасну сплату процентів у сумі 35 072,52 доларів США (тридцять п'ять тисяч сімдесят два долари 52 центи), простроченої заборгованості за комісійною винагородою у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.), пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 769,78 грн. (сімсот шістдесят дев'ять гривень 78 коп.), трьох процентів річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 112,04 грн. (сто дванадцять гривень 04 коп.), інфляційних втрат у сумі 1 010,20 грн. (одна тисяча десять гривень 20 коп.) та судовий збір у сумі 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Зобов'язати публічне акціонерне товариство "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" надіслати товариству з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1" копію рішення господарського суду Київської області від 02.02.2015 року у справі № 911/5589/14 кур'єрською службою доставки, докази чого надати суду, для чого направити публічному акціонерному товариству "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" копію даного рішення в двох примірниках.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2015 року