Постанова

від 04.02.2015 по справі 926/04-б/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2015 р. Справа № 926/04-б/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Марко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Кіцмань, вул. Українська, 4 (вих. № 127/9/24-06-10-10 від 14.01.2015 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області

від 05.01.2015 року у справі № 926/04-б/15

за заявою: Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Кіцмань

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж ЛТД", смт. Лужани, вул. Прутська,3 Кіцманського району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 14265334)

про визнання банкрутом

За участю представників:

від заявника: - Мойсюка О.Д. - представник за довіреністю;

від боржника: - не з'явився.

Стороні роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

05.01.2015 року Господарським судом Чернівецької області винесено ухвалу у справі № 926/04-б/15 (суддя Ковальчук Т.І.) за заявою: Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Кіцмань до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж ЛТД", смт. Лужани, вул. Прутська,3 Кіцманського району Чернівецької області (код ЄДРПОУ 14265334) про визнання банкрутом, у відповідності до якої заяву Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області про порушення справи про банкрутство повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Чернівецької області скаржник звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2015 року у справі № 926/04-б/15 та винести ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Міраж ЛТД".

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не надано належної оцінки тому факту, що органом стягнення (стягувачем) податкового боргу є органи державної податкової служби, а не органи державної виконавчої служби, оскільки податковим кодексом України та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу, а саме шляхом оформлення інкасових доручень.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 21.01.2015 року справу за № 926/04-б/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 23.01.2015 року у склад колегії для розгляду справи № 926/04-б/15 введено суддів Т.С.Костів та Р.І.Марка. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

23.01.2015 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття апеляційної скарги до провадження, розгляд справи призначено на 04.02.2015 року.

04.02.2015 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення додаткових доказів, зокрема копій документів, що були долученими до заяви про порушення справи про банкрутство, які колегія суддів з метою повного та об'єктивного дослідження обставин справи із врахуванням ст. 101 ГПК України вважає за доцільне долучити подані докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 04.02.2015 року скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови.

Боржник участі уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Колегія суддів звертає увагу на те, що ухвалу суду апеляційної інстанції про порушення провадження у справі було надіслано боржнику за належною адресою, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців отриманого судом станом на 04.02.2015 року, однак поштовий конверт повернуто з відміткою про відсутність боржника за вказаною адресою.

При цьому слід враховувати, що за змістом ст. 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Iз врахуванням положень ст. 102 ГПК України щодо строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції та враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, відтак ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2015 року у справі № 926/04-б/15 слід скасувати, а справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Так, 25.12.2014 року Кіцманськa об'єднана державна податкова інспекція Головного управління міндоходів у Чернівецькій області звернулася до Господарського суду Чернівецької області з заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраж ЛТД".

Підставою для звернення заявника до суду було те, що загальна сума податкового боргу боржника перед заявником становить 1 223 203,98 грн., який складається з податкового боргу по платі за землю з юридичних осіб у сумі 20696,82 грн., що виник за період з квітня по листопад 2013 року та підтверджується постановами Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі № 824/2643/13-а та від 02.04.2014 року по справі № 824/1611/14-а; штрафних санкцій у сумі 594,71 грн., нарахованих згідно податкових повідомлень рішень № 0000211500 від 05.02.2014 року та № 0000541500 від 08.02.2014 року; заборгованості по податку на додану вартість у сумі 1 202 507,16 грн., що виникла на підставі декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

В доказ безспірності вимог заявника ним додано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року по справі № 824/2643/13-а, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року по справі № 824/1611/14-а, податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.12.2013 року та 09.02.2013 року, податкову декларацію з податку на додану вартість від 16.12.2013 року, податкові повідомлення-рішення № 00003811500 від 26.08.2014 року та № 0000211500 від 05.02.2014 року, № 0000541500 від 08.02.2014 року, інкасові доручення № 85 від 03.06.2014 року, № 86 від 03.06.2014 року, № 84 від 03.06.2014 року, № 60 від 22.05.2014 року, № 38 від 20.05.2014 року, № 39 від 20.05.2014 року, № 61 від 22.05.2014 року, № 62 від 22.05.2014 року, № 80 від 03.06.2014 року, № 81 від 03.06.2014 року, № 140 від 08.08.2014 року, № 79 від 03.06.2014 року, № 145 від 08.08.2014 року, № 146 від 08.08.2014 року, 3 148 від 08.08.2014 року, № 147 від 08.08.2014 року, № 143 від 08.08.2014 року, № 142 від 08.08.2014 року, № 141 від 08.08.2014 року.

Згідно ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частиною 7 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" для кредитора - органу доходів і зборів чи інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування передбачено додання до заяви про порушення справи про банкрутство доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Закон про банкрутство передбачає, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що рішення про стягнення податкового боргу згідно вимог закону виконується органами державної податкової інспекції шляхом оформлення інкасових доручень саме на підставі яких і здійснюється списання коштів з рахунків боржника, без залучення органів державної виконавчої служби.

Так, порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 24.01.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження". З огляду на це в адміністративними судами не видаються виконавчі листи про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Вказане узгоджується із положенням ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи у боржника згідно бази даних центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування Кіцманського та Заставнівського районів при УДАI УМВС України у Чернівецькій області відсутні зареєстровані транспортні засоби, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні, у реєстрі права власності на нерухоме майно відомості відсутні, що підтверджується відомостями, що були долученими до заяви про порушення справи про банкрутство.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що заявник вжив усіх передбачених законом заходи щодо отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч. 7 ст. 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України вважає, що ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/04-б/15 від 05.01.2015 року слід скасувати, вимоги апеляційної скарги задоволити частково, а справу передати для розгляду місцевим господарським судом.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Кіцманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління міндоходів у Чернівецькій області, м. Кіцмань, вул. Українська, 4 (вих. № 127/9/24-06-10-10 від 14.01.2015 року) задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 05.01.2015 року у справі № 926/04-б/15 скасувати.

3. Справу передати на розгляд до Господарського суду Чернівецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 09.02.2015 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.