Рішення

від 02.02.2015 по справі 914/4588/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2015 р. Справа № 914/4588/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС», с. Муроване, Пустомитівський р-н., Львівська обл.,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич,

про: стягнення 22 099,23 грн.

Суддя М. Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Батьков В. В. - довіреність б/н від 19.01.14р.,

відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22 099,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач, у порушення умов Договору суборенди нежитлового приміщення № 47/13 від 15.10.2013р. не здійснив оплати у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8 036,23 грн. Крім того, відповідачу нараховано 14 063, 00 грн. - пені.

Ухвалою від 29.12.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 19.01.2015 р.

В судове засідання 19.01.2015 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 29.12.2014р. виконав частково, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 19.01.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом за адресою вказаною у позовній заяві, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив.

Ухвалою суду від 19.01.2015р. розгляд справи відкладено на 02.02.2015р.

В судове засідання 02.02.2015 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 02.02.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» та Відкритим акціонерним товариством «Львівагротранссервіс» укладено договір №05/13 оренди нежитлового приміщення. За умовами п. 2.3. цього Договору орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» (позивач у справі) має право здавати приміщення в суборенду. (а.с.41-43)

15 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендарем) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 47/13 від 15.10.2013р. (далі - Договір). За умовами цього Договору, орендар (позивач у справі) передає, а суборендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, (послуги) за адресою: АДРЕСА_1, а саме: робочу канаву в кількості 2, приміщення в кількості 1, кранбалку в кількості 1, прес гідравлічний в кількості 1. (а.с.10-12)

Відповідно до п. 2.2.1. Договору суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з орендарем за орендовані приміщення.

Згідно Розділу 5 Договору за користування орендованим майном суборендар сплачує щомісячно орендодавцеві орендну плату у розмірі 3 350,00 грн. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця наперед не пізніше 10 числа кожного наступного місяця. Суборендар зобов'язаний протягом 20 днів з моменту прийняття приміщення, що орендуються, перерахувати орендну плату за перший та останній місяць авансом. Суборендар здійснює компенсацію орендареві за комунальні послуги (в тому числі витрати на електроенергію) згідно рахунків виставлених орендарем.

Відповідно до п. 4.5. Договору приймання-передача орендованого майна здійснюється на підставі акта приймання-передачі.

15.10.2013 р. між сторонами у справі підписано Акт №47 приймання-передачі суборенди нежитлового приміщення до Договору, згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування робочу канаву в кількості 2, приміщення в кількості 1, кранбалку в кількості 1, прес гідравлічний в кількості 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.13)

У період з 15.10.2013 року по 02.10.2014 р. відповідачу проведено нарахування орендної плати та компенсації за комунальні послуги на загальну суму 17 822,23 грн.

Станом на 02.10.2014 р. відповідачем частково перераховано на рахунок позивача 9 786,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками з рахунку від 08.11.2013 р. в сумі 1 675,00 грн. та в сумі 8 111,00 грн. (а.с.45-46)

Позивачем до матеріалів справи долучено розписку від 03.06.2014 р., згідно якої відповідач зобов'язався повернути позивачу борг в розмірі 8 036,33 грн. (а.с.17)

02.10.2014 р. позивачем скеровано на адресу відповідача претензію №2 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 22 099,23 грн. згідно Договору. (а.с.18)

Відповідно до п.п. 7.1., 7.3. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. У випадку прострочення по сплаті орендних платежів - пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Станом на день розгляду справи судом відповідачем не погашено заборгованість в розмірі 8 036,23 грн., доказів зворотнього суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України , боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 15 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендарем) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 47/13 від 15.10.2013р. (далі - Договір). За умовами цього Договору, орендар (позивач у справі) передає, а суборендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення, (послуги) за адресою: АДРЕСА_1, а саме: робочу канаву в кількості 2, приміщення в кількості 1, кранбалку в кількості 1, прес гідравлічний в кількості 1.

Згідно із статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору суборендар зобов'язаний своєчасно здійснювати розрахунки з орендарем за орендовані приміщення.

У період з 15.10.2013 року по 02.10.2014 р. відповідачу проведено нарахування орендної плати та компенсації за комунальні послуги на загальну суму 17 822,23 грн.

Станом на 02.10.2014 р. відповідачем частково перераховано на рахунок позивача 9 786,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками з рахунку від 08.11.2013 р. в сумі 1 675,00 грн. та в сумі 8 111,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено розписку від 03.06.2014 р., згідно якої відповідач зобов'язався повернути позивачу борг в розмірі 8 036,33 грн.

Зважаючи на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розмір позовних вимог не заперечив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 8 036,23 грн. доведені, а тому підлягають задоволенню.

Як встановлено судом, розрахунок пені здійснений позивачем виходячи із положень пункту 7.3. Договору, згідно якого, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів - пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Суд не погоджується з розрахунком позивача виходячи з наступного.

Статтею 219 ГК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» із змінами і доповненнями внесеними Законом України від 10.01.2002 року № 2921-111, передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Частиною 2 статті 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача - пені за прострочення платежу підлягають до задоволення частково в розмірі 829,82 грн. по Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього в повному обсязі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» (адреса: 81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Січових Стрільців, б. 34; ідентифікаційний код 38641945 ) 8 036,23 грн. заборгованості, 829,82 грн. - пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МУРОВАНЕ-ТРАНС» (адреса: 81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул. Січових Стрільців, б. 34; ідентифікаційний код 38641945 ) 177,32 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 09.02.2015 р.

Суддя Синчук М.М.