Ухвала

від 22.01.2015 по справі 813/3990/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 р. Справа № 876/7551/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2014 р. по справі за позовом Малого підприємства "АРГО" до Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

встановив:

03.06.2014 р. позивач - Мале підприємство "АРГО" звернулося до суду із позовом до відповідача - Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 19.05.2014 року №48/2100/03591549 у розмірі 6800,00 грн.

Позивач свої вимоги мотивує тим, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій є протиправним, оскільки прийняте, зокрема, на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.02.2014 року № 150 "Про тимчасове обмеження продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива", що не було у встановленому законом порядку оприлюднене до відома позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2014 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 19.05.2014 року №48/2100/03591549 про застосування штрафних санкцій в розмірі 6800 грн. 00 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки в порушення вимог ч. 5 ст. 12 Закону №1160-IV регуляторний акт виконавчого комітету Львівської міської ради, а саме: рішення від 21.02.2014 року № 150 "Про тимчасове обмеження продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива" та внесені до нього зміни від 24.02.2014 року №161, не було оприлюднене у встановленому законом порядку, у суду немає підстав вважати, що дане рішення було доведено до відома працівника МП "Арго" продавця магазину ОСОБА_1

Суд зазначив, що відсутні докази того, що працівнику МП "Арго" було відомо про тимчасову заборону продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива у визначений рішенням № 150 період часу (з 21.02.2014р. по 26.02.2014р. з 18:00 год. 10:00 год.), та, відповідно не було відомо керівництву МП "Арго".

Однак, вказані вище обставини не були враховані працівниками Головного управління Міндоходів у Львівській області як під час проведення перевірки, так і під час прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій від 07.03.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ГУ Міндоходів у Львівській області зокрема зазначає, що Рішенням ЛМР від 21.02.2014 року № 150 було встановлено тимчасову заборону на продаж на території м.Львова алкогольних, слабоалкогольних напоїв та пива з 18-00 до 10-00 у період з 21.02.2014 року по 26.02.2014 року. Пізніше своїм рішенням від 24.02.2014 року № 161 ЛМР продовжила строк дії заборони до 26.02.2014 року. Вказане рішення було оприлюднено на інтернет-сторінці ЛМР, а також у ЗМІ через телебачення та радіо. Тому твердження суду, який посилається на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 10.06.2014 року № 2а-463/70/14 не відповідають обставинам справи.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень № 57, № 58 від 07.03.2014 р., наказу "Про проведення перевірки" від 07.03.2014р. №198, працівниками ГУ Міндоходів у Львівській області проведено перевірку щодо дотримання суб'єктом господарювання - МП "Арго" вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, про що складено акт від 07.03.2014р. №13/28/2100/03591549 (а.с.7-11).

Перевіркою встановлено, що згідно контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій, всупереч вимог рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.02.2014 року № 150 "Про тимчасове обмеження продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива" (із внесеними змінами і доповненнями) у період з 21.02.2014р. по 26.02.2014р. з 18:00 год. по 10:00 год. в магазині по вул. Левицького, 41 у м.Львові проводилась реалізація алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв та пива, що підтверджується фіскальним чеком від 25.02.2014р. №0844, у зв'язку з чим, позивачем було допущено порушення вимог ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВP (надалі - Закон N 481/95-ВP).

Представниками ГУ Міндоходів у Львівській області відібрано пояснення у працівника магазину ОСОБА_1, (за адресою: м. Львів, вул. Левицького, 41) згідно з яким, вона вказала, що дійсно реалізовувала алкогольні напої, при цьому, про існування рішення виконавчого комітету №150 від 21.02.2014 року про обмеження продажу алкогольних напоїв їй не було відомо.

У зв'язку із встановленими порушеннями, податковим органом у відповідності до вимог абз.11 ч. 2 ст. 17 Закону N 481/95-ВP прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 19.05.2014р. № 48/2100/03591549 на суму 6800,00 грн. (а.с.5-6).Так, штрафна санкція застосована до позивача за порушення вимог ст. 15-3 Закону N 481/95-ВP та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.02.2014 року № 150.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 № 1160-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Так, колегією суддів встановлено, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради рішення від 21.02.2014 року № 150 "Про тимчасове обмеження продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива" не було оприлюднено у відповідності до вимог чинного законодавства України та не було доведено до відома Малого підприємства "АРГО". Відтак, позивачу не було відомо про дане рішення Львівської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В контексті даної процесуальної норми, колегія суддів бере до уваги постанову Личаківського районного суду м. Львова від 10.06.2014р. у справі № 2а-/463/70/14 за позовом ОСОБА_1 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, у даній постанові, що набрала законної сили 16.06.2014р., судом встановлено, що згідно відповіді Управління інформаційної політики та зовнішніх відносин Департаменту "Адміністрація міського голови", рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.02.2014р. №150 у місцевих друкованих засобах інформації, визначених Львівською міською радою, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання - не оприлюднювалося.

З відповіді редакції газети "Ратуша" від 07.05.2014р. №71, яка є офіційним засобом інформації Львівської міської ради встановлено, що обмеження продажу алкогольних, слабоалкогольних напоїв і пива, згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.02.2014р. також не оприлюднювалося.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскільки в порушення вимог ч. 5 ст. 12 Закону №1160-IV регуляторний акт виконавчого комітету Львівської міської ради, а саме: рішення від 21.02.2014 року № 150 "Про тимчасове обмеження продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива" та внесені до нього зміни від 24.02.2014 року №161 - не було оприлюднене у встановленому законом порядку, у суду немає підстав вважати, що дане рішення було доведено до відома працівника МП "Арго" продавця магазину ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В силу ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надавши правову оцінку матеріалам справи, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не надано доказів того, що працівнику МП "Арго" було відомо про тимчасову заборону продажу алкогольних напоїв, слабоалкогольних напоїв і пива у визначений рішенням № 150 період часу (з 21.02.2014р. по 26.02.2014р. з 18:00 год. 10:00 год.), та, відповідно не було відомо керівництву МП "Арго".

Як наслідок, вищевказані обставини не були враховані працівниками Головного управління Міндоходів у Львівській області як під час проведення перевірки, так і під час прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій від 07.03.2014 року.

А тому, судова колегія поділяє висновок суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15-3 Закону N 481/95-ВP, а тому спірне рішення про застосування штрафних санкцій від 19.05.2014 року №48/2100/03591549 на суму 6800,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2014 р. по справі № 813/3990/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І.В. Глушко

Судді О.О. Большакова

В.Я. Макарик