Постанова

від 13.01.2015 по справі 816/4942/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4942/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника позивача - Болтіка С.М.,

представника відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0026741503.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 30 травня 2014 року №3584/16-01-15-03/36274641, складений на підставі проведеної Державною податковою інспекцією у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки щодо відсутності у ТОВ "Теплобудпласт" права включати до декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих звітних періодів, оскільки вважає, що норми Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24 травня 2012 року не мають зворотної дії у часі та не можуть поширюватися на спірні відносини, які мали місце у першому кварталі 2012 року.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акту перевірки від 30 травня 2014 року №3584/16-01-15-03/36274641, підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що за результатами перевірки декларації з податку на прибуток ТОВ "Теплобудпласт" за 2012 рік встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, у результаті чого занижено значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 79572,00 грн. Враховуючи пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, підприємство повинне було відобразити в рядку 06.6 Податкової декларації за півріччя, 3 квартали та 2012 рік у сумі 26524,00 грн (106096,00 грн х 25% = 26524,00 грн), у той час як підприємством задекларовано суму 106096,00 грн. У результаті чого, занижено податок на прибуток до сплати за 2012 рік на 16710,00 грн (79572 грн х 21% = 16710 грн).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" зареєстроване як юридична особа 27 листопада 2008 року, ідентифікаційний код 36274641, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №027011, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 5/.

30 травня 2014 року Державною податковою інспекцією у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 30 травня 2014 року №3584/16-01-15-03/36274641 /а.с 7-8/, яким встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України - позивачем по р. 06.6 відображено "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року" у сумі 106096,00 грн, а не 25% від зазначеної суми, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2012 рік по рядку 14 декларації з податку на прибуток на 16710,00 грн /а.с. 8/.

На підставі зазначеного Акту перевірки контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2014 року №0026741503 /а.с. 9/, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 20887,50 грн, у тому числі за основним платежем - 16710,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4177,50 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню ДПІ у м. Полтаві від 23 червня 2014 року №0026741503, суд зазначає наступне.

Позивач, згідно декларації з податку на прибуток за 2011 рік, мав дохід, що перевищує 1000000 грн /а.с. 23/.

З декларацій з податку на прибуток за І квартал 2012 року судом встановлено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року складає 106096,00 грн /а.с. 24-25/.

Як вбачається з додатку ВП за ІІ-ІV квартали 2011 року до декларації за І квартал 2012 року, позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування (рядок 07 декларації) у сумі 106096,00 грн /а.с. 26/

У декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік ТОВ "Теплобудпласт" задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 106096,00 грн /а.с. 27-28/.

Однак, на думку відповідача, від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду повинен становити 26524,00 грн (106096 х 25%) згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України /а.с. 8/.

Так, за результатами перевірки податкової декларації ТОВ "Теплобудпласт" з податку на прибуток за 2012 рік відповідачем встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних Положень Податкового кодексу України, у результаті чого занижено значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 79572,00 грн (106096,00 грн - 26524,00 грн).

У результаті чого, відповідач дійшов висновку, що що ТОВ "Теплобудпласт" занижено податок на прибуток до сплати за 2012 рік на 16710,00 грн (79572 грн х 21%).

Відповідно до пункту 150.1. статті 150 Податкового Кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Починаючи з 01 липня 2012 року пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України діє з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм" від 24 травня 2012 року №4834-VI в наступній редакції: пункт 150.1 статті 150 вказаного Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи зі півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах; звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення та сум від'ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік.

При цьому, платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від'ємного значення об'єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012 - 2015 років. Таке від'ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих звітних періодів, підприємством відповідно включено у І квартал 2012 року в рядку 06.5 до Декларації з податку на прибуток підприємства.

З аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що обмеження щодо часткового перенесення від'ємного фінансового результату по господарським операціям застосовується лише з ІІ кварталу 2012 року та поширюється на наступні податкові періоди.

Позивач станом на 01 квітня 2012 року не мав від'ємного фінансового результату господарських операцій та не включав його до витрат ІІ кварталу 2012 року, а отже, дія нової редакції пункту 150.1 статті 150 Податкового Кодексу України не поширюється на нього. Порядок заповнення декларації по податку на прибуток наростаючим підсумком та включення до декларації за ІІ квартал 2012 року показників І кварталу 2012 року не доводить правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним звернення Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або іншій нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Розповсюдження дії нової редакції пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в частині особливостей застосування пункту 150.1. статті 150 Податкового Кодексу України щодо часткового врахування в розмірі 25 відсотків суми від'ємного значення, починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року, на операції, які відбулися до набрання чинності цією редакцією закону, суперечить статті 58 Конституції України.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом у справі №820/1361/13-а /а.с.30-33/.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 23 червня 2014 року №0026741503.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" (код ЄДРПОУ 36274641) витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплобудпласт" (код ЄДРПОУ 36274641) надмірно сплачену суму судового збору згідно квитанції ПАТ "Полтава-банк" від 11 грудня 2014 року №12Р1171 у розмірі 1644,30 грн /одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 січня 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова