Постанова

від 27.01.2015 по справі 819/3400/14-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3400/14-a

27 січня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Цимбал А.

за участю:

предтставника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Корця Т.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 до Шумська районна державна адміністрація про визнання рішення суб'єкта владних повноважень неправомірним та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_3 з позовом до Шумської районної державної адміністрації в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.12.2014р. №388-од "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014р. №51-од".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51-од "Про укладення договору оренди земель водного фонду" ОСОБА_3 передано в оренду земельна ділянка. Розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.12.2014 р. №388-од «Про визнання таким,що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51 -од.», визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51-од «Про укладення договору оренди земель водного фонду» визнано недійсними договори оренди земельних ділянок водного фонду, укладених між Шумською райдержадміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.02.2014р.№51-од, а саме на земельні ділянки площею 7,3977 га, що знаходяться за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради. Позивач вважає розпорядження Шумської РДА 17.12.2014р. №388-од незаконним, необґрунтованим та таким, що прийнято за відсутності на це повноважень райдержадміністрації.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог з мотивів наведених у письмових запереченнях та вказав, що розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.12.2014 р. №388-од «Про визнання таким,що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51 -од.» , прийнято на вимогу усунення порушень чинного законодавства викладених в листі прокуратури Шумського району від 15.12.2014 року, № 45-2877.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступного висновку.

Розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.12.2014 р. №388-од «Про визнання таким,що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51 -од.», визнано таким, що втратило чинність, розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51-од «Про укладення договору оренди земель водного фонду», визнано недійсними договори оренди земельних ділянок водного фонду, укладених між Шумською райдержадміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 17.02.2014р. №51-од, а саме на земельні ділянки площею 7,3977 га, (кадастровий номер 6125885400:01:001:1332), що знаходиться за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради, площею 27,7057 га (кадастровий номер: 6125885400:01:001:1333), що знаходиться за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради, площею 27,5381 га (кадастровий номер: 6125885400:01:001:1331), що знаходиться за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради, площею 18,0800 га (кадастровий номер: 6125885600:01:001:1404), що знаходиться за межами населених пунктів на території Матвіївської сільської ради

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначає Закон України "Про місцеві державні адміністрації".

Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" встановлено, що виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Частинами першою та другою статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено,що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно частини першої статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено частиною восьмою статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Частиною першою статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розпорядження голови державної адміністрації є обов'язковими для виконання на відповідній території, а також визначено коло суб'єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації.

Суд звертає увагу, що Конституцією України та Законом України "Про місцеві державні адміністрації" не передбачено права чи обов'язку органу місцевої державної адміністрації щодо скасування її власних розпоряджень та не встановлюють відповідного порядку, у тому числі на підставі вимоги прокурора.

Також, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" не визначено повноважень голови місцевої державної адміністрації визнавати такими, що втратили чинність чи скасовувати розпорядження місцевої державної адміністрації.

Доказів на підтвердження оскарження розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51 -од. "Про укладення договору оренди земель водного фонду" до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду, а також докази його скасування у встановленому порядку в матеріалах справи відсутні.

Правова позиція Конституційного Суду України, викладеній у рішенні від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)

Так, у пункті 5 вказаного рішення Конституційного Суду України зазначено: "…органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

У відповідності до частини другої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Крім того, щодо визнаня розпорядженням недійсними договорів оренди земельних ділянок, сдід зазначити, що відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, враховуючи системний аналіз вищезазначених норм, розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.12.2014 р. №388-од «Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014 року № 51 -од.» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що Шумською РДА не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного розпорядження з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак, відповідно до системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_3 до Шумської районної державної адміністрації про визнання рішення суб'єкта владних повноважень неправомірним та його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати притиправним та скасувати розпорядження голови Шумської районної державної адміністрації від 17.12.2014р. №388-од "Про визнання таким, що втратило чинність розпорядження голови районної державної адміністрації від 17.02.2014р. №51-од".

3. Повернути з державного бюджету на користь ФОП ОСОБА_3, АДРЕСА_1 ідент.код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 73,08 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постапнови виготовлено 03.02.2015р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.