Постанова

від 30.01.2015 по справі 826/19836/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2015 року 14:17 № 826/19836/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пентафлоп» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, -

за участю представників сторін:

від позивача - Тітової Г.А.,

від відповідача - Рибак А.Ю.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Пентафлоп» (надалі - позивач або ТОВ «Пентафлоп») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Пентафлоп» (код ЄДРПОУ - 37982829) у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року як податкових декларацій (а також поданих разом з деклараціями документів - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); Реєстр виданих та отриманих податкових накладних);

- визнати податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року (а також подані разом з деклараціями документи - Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); Реєстр виданих та отриманих податкових накладних) такими, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Пентафлоп» (код ЄДРПОУ - 37982829) в день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року - 09 вересня 2014 року; податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року - 17 жовтня 2014 року; податкова декларація з податку па додану вартість за жовтень 2014 року - 17 листопада 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті податкових декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року з додатками.

У судове засідання 30.01.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, зазначаючи про те, що відмовляючи у прийнятті податкових декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року з додатками контролюючий орган діяв у межах та на підставі наданих йому повноважень, оскільки договір про визнання електронних документів, укладений з ТОВ «Пентафлоп», був розірваний в односторонньому порядку. Крім того, представником відповідача наголошено, що причиною неприйняття податкової звітності також слугував факт недостовірності обов'язкового реквізиту «місцезнаходження (місце проживання) платника податків».

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Пентафлоп» та ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір №170920131 про визнання електронних документів від 17.09.2013 року, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

На виконання вищезазначеного договору, ТОВ «Пентафлоп» засобами електронного зв'язку направлено ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних, за результатами обробки яких позивачем отримано квитанції №2, в яких зазначено, що вказана декларація з додатками доставлена до ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, пакет прийнято 09.09.2014 року о 17:46:41

Листом від 25.09.2014 року №20611/10/26-58-15-03-13 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомила ТОВ «Пентафлоп», що податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а тому остання разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних не може бути прийнята як податкова.

15.10.2014 року ТОВ «Пентафлоп» засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист, направлено на адресу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних, яка отримана контролюючим органом 17.10.2014 року (у відповідності до повідомлення про вручення поштового відправлення).

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 20.10.2014 року №22735/10/26-58-15-03-13 повідомила позивача про те, що вказана вище податкова декларація заповнена з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а тому остання разом з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних не може бути прийнята як податкова.

14.11.2014 року ТОВ «Пентафлоп» засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією опису вкладення у цінний лист, направлено на адресу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних, яка отримана контролюючим органом 17.11.2014 року (у відповідності до повідомлення про вручення поштового відправлення).

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 21.11.2014 року №26045/26-58-18-04-14 зазначила, що отримана 17.11.2014 року засобами поштового зв'язку податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року заповнена з порушеннями, а саме: відсутній обов'язковий реквізит «найменування контролюючого органу, до якого подається звітність» та вказано недостовірний обов'язковий реквізит «місцезнаходження платника податку».

Вважаючи вказані вище відмови у прийнятті податкових декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року з додатками необґрунтованими, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, згідно п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу (п. 201.15 ст. 201 ПК України).

Приписами п. 46.1 ст. 46 ПК України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

У розумінні п. 48.2 ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 ПК України).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48.4 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11. ст. 49 ПК України).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Натомість, як зазначено представником відповідача під час судового розгляду справи, підставою для неприйняття податкових декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року з додатками слугував факт зазначення в останніх недостовірного обов'язкового реквізиту «місцезнаходження (місце проживання) платника податків». Крім того, останнім наголошено, що договір №170920131 про визнання електронних документів від 17.09.2013 року розірвано в односторонньому порядку у зв'язку з порушенням його істотних умов, а саме: не встановлення місцезнаходження ТОВ «Пентафлоп» за податковою адресою, про що позивача повідомлено листом від 18.09.2014 року №19172/10/26-58-10-42.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (надалі - Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (п. 5 розділу ІІІ Інструкції №233).

Додатком 1 до Інструкції №233 затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п. 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що законодавчо обґрунтованими підставами для розірвання договору про визнання електронних документів органом ДПС в односторонньому порядку є 1) ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих; або 2) зміна платником податків місця реєстрації.

Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

При цьому, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 року №755-IV (надалі - Закон №755), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону №755).

В Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться такі відомості щодо юридичної особи як місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 17 Закону №755).

Водночас, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ст. 18 Закону №755).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «Пентафлоп» станом на 09.09.2014 року, 17.10.2014 року та 17.11.2014 року (тобто станом на момент отримання контролюючим органом вказаних вище податкових декларацій), місцезнаходженням товариства вказано м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, офіс 1-11, що відповідає інформації, зазначеній у рядку 6 податкових декларацій з податкову на додану вартість ТОВ «Пентафлоп» за серпень, вересень та жовтень 2014 року, а вказані відомості, згідно витягів, мають статус підтверджених.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що розірвання договору №170920131 про визнання електронних документів від 17.09.2013 року з підстав не встановлення місцезнаходження ТОВ «Пентафлоп» за податковою адресою, а саме: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, офіс 1-11, є необґрунтованим, а, відтак, останній не розірваний у встановленому законодавством порядку та продовжує свою дію. Таким чином, у контролюючого органу продовжують мати місце зобов'язання за даним договором, у тому числі прийняття податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредити в розрізі контрагентів (Д5) та реєстру виданих та отриманих податкових накладних, поданих засобами електронного зв'язку.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.12.2014 року у справі №К/9991/12252/12.

При цьому, суд звертає увагу, що розірвання договору №170920131 про визнання електронних документів від 17.09.2013 року відбулося 18.09.2014 року, а податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року була отримана контролюючим органом 09.09.2014 року, тобто ще до моменту розірвання вказаного договору.

Щодо неприйняття контролюючим органом податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Пентафлоп» за вересень та жовтень 2014 року, поданих засобами поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що вказані декларації, які не були визнані контролюючим органом як звітні, містять у собі такий обов'язковий реквізит як «місцезнаходження (місце проживання) платника податків», що відповідає місцезнаходженню ТОВ «Пентафлоп», вказаному в інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, іншого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, а з матеріалів справи не вбачається.

Отже, суд вказує, що дії ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови ТОВ «Пентафлоп» у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року як податкових декларацій (а також поданих разом з деклараціями документів - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); Реєстр виданих та отриманих податкових накладних) є протиправними, за результатами чого останні слід вважати прийнятими днем їх фактичного отримання контролюючим органом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Пентафлоп» (код ЄДРПОУ 37982829) у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року як податкових декларацій, а також поданих разом з деклараціями документів - Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); Реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

3. Визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Пентафлоп» (код ЄДРПОУ 37982829) з податку на додану вартість за серпень, вересень та жовтень 2014 року, а також подані разом з деклараціями документи - Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); Реєстр виданих та отриманих податкових накладних, прийнятими в день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2014 року - 09 вересня 2014 року; податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2014 року - 17 жовтня 2014 року; податкова декларація з податку па додану вартість за жовтень 2014 року - 17 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок