Постанова

від 04.02.2015 по справі 826/18891/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2015 року 16:45 № 826/18891/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВІВ Електромонтаж» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № 0016182203, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Вів Електромонтаж» (надалі - позивач, ТОВ «ВІВ Електромонтаж») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № 0016182203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 15.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.11.2014 року № 1631/26-59-22-03/33643686, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ «ВІВ Електромонтаж» вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «ІБК «ЦЕНТРОБУД» і ТОВ «Торгінвест-Дніпро» за березень 2014 року, а саме: в частині заниження податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованого за наслідками господарських взаємовідносин з підрядником ТОВ «Торгінвест-Дніпро» згідно договору підряду від 20.03.2014року № 20-03/2014, документально і нормативно не підтверджуються. Натомість, факти виконання ТОВ «Торгінвест-Дніпро» ремонтних робіт в офісі ТОВ «ВІВ Електромонтаж» за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, офіс 26, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що наявні у позивача. В свою чергу, висновки контролюючого органу про фіктивність зазначених правочинів ґрунтуються виключно на неналежних документальних доказах (акт регіональної податкової інспекції про неможливість проведення зустрічної звірки), а тому суперечать вимогам чинного законодавства України. З огляду на вищенаведене, за твердженням позивача, податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014 року № 0016182203 є таким, що винесено без належних на то правових підстав, а тому підлягає скасуванню.

15.01.2015 року у судове засідання з'явилися представники сторін.

Представники позивача у даному судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним і таким, що прийнято у межах та на підставі наявних у ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень у зв'язку з виявленими під час перевірки ТОВ «ВІВ Електромонтаж» порушеннями вимог податкового законодавства.

Суд у судовому засіданні 15.01.2015 року на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 05.11.2014 року № 1623 та направлення на перевірку від 05.11.2014 року № 3033/22-03 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання ТОВ «ВІВ Електромонтаж» вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ІБК «ЦЕНТРОБУД» (ідентифікаційний код 31025135) і ТОВ «Торгінвест-Дніпро» (ідентифікаційний код 38944868) за березень 2014 року, за результатами якої складений Акт від 12.11.2014 року № 1631/26-59-22-03/33643686 (надалі - акт перевірки).

У тексті акта перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки контролюючого органу про завищення позивачем, в порушення норм п. 198.3 і п. 198.6 ст.198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 2101.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкового кредиту за березень 2014 року на суму податку на додану вартість 172 364,00 грн. Епізод даного податкового правопорушення відповідач пов'язує з фактом неправомірного віднесення ТОВ «ВІВ Електромонтаж» до складу податкового кредиту за березень 2014 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були виписані ТОВ «Торгінвест-Дніпро» згідно договору підряду від 20.03.2014 року № 20-03/2014.

Відповідно до наданих позивачем до перевірки документів перевіряючим встановлено, що 20.03.2014 року між ТОВ «ВІВ Електромонтаж» (Замовник) і ТОВ «Торгінвест-Дніпро» (Підрядник) був укладений договір за № 20-03/2014, предметом якого є виконання робіт з ремонту офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, офіс 26. Всього за даними актів виконаних робіт ТОВ «Торгінвест-Дніпро» виконало підрядних робіт на загальну суму 1 034 182,00 грн.

На підставі цього договору від 20.03.2014 року ТОВ «Торгінвест-Дніпро» виписало на адресу ТОВ «ВІВ Електромонтаж» податкові накладні від 26.03.2014 року за № 3754 на суму 541 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 90 166,67 грн.) і від 31.03.2014 року № 4552 на суму 493 182,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 197,00 грн.), які були відображені у податковій звітності з ПДВ перевіряємого підприємства за березень 2014 року в повному обсязі.

При цьому, перевіряючим були враховані висновки акта ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.07.2014 року № 1785/15-00/38529491 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгінвест-Дніпро» під час здійснення господарських операцій з контрагентами за березень 2014 року, яким документально не підтвердження обсяги проведених цим підприємством господарських операцій з реалізації робіт (послуг) на користь ТОВ «ВІВ Електромонтаж».

На підставі вищевикладеного працівник ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ВІВ Електромонтаж» достатніх правових підстав для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі неналежних податкових накладних, оформлених за результатами правочинів з ТОВ «Торгінвест-Дніпро», що не підтверджені документально зустрічною звіркою.

За результатами проведеної документальної перевірки ТОВ «ВІВ Електромонтаж» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем податку додану вартість за березень 2014 року на суму 172 364,00 грн.

24.11.2014 року ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі вказаного акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «Р») за № 0016182203, яким визначило ТОВ «ВІВ Електромонтаж» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 215 455,00 грн., в т.ч. 172 364,00 грн. за основним платежем, 43 091,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною..

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Крім того, зокрема, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України), а саме - Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2014 року № 10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», що був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 січня 2014 року за № 185/24962, (який набрав чинності 01.03.2014 року та був чинний станом на момент існування спірних правовідносин).

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, у листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно норм до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз викладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

В ході судового розгляду також встановлено, 20 березня 2014 року ТОВ «ВІВ Електромонтаж» (Замовник), в особі директора Івахи РОКУІ., уклало договір підряду за № 20-03/2014 з ТОВ «Торгінвест-Дніпро» (Підрядник), в особі директора Соколова С.М. За умовами п. 1.1 цього Договору Підрядник бере на себе зобов'язання за завданням Замовника виконати відповідно до проектної документації, зі своїх матеріалів та/або з матеріалів Замовника, своїми власними силами та/або із залученням третіх осіб окремі види будівельних робіт, а саме - ремонт офісного приміщення за адресою м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 30/39 оф. 26 (надалі - Об'єкт). При цьому площа приміщень, що підлягали безпосередньо ремонту Сторонами в Договорі не визначена.

Відповідно до п. 2.1 - 2.2 зазначеного Договору, договірна вартість робіт за цим Договором орієнтовно становить 3 100 000,00 грн., крім того ПДВ - 620 000,00 грн. Вартість щомісячно виконаних робіт на Об'єкті визначається Сторонами по фактично виконаним обсягам робіт за актами приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в і формі КБ-3 з урахуванням ринкових цін на матеріально-технічні та трудові ресурси на день підписання зазначених актів.

Права та обов'язки Сторін визначені в п. 4 Договору підряду. Зокрема, Замовник зобов'язаний: до початку виконання робіт (окремих видів робіт) передати Підряднику у необхідному обсязі затверджену проектну (виконавчу) документацію в 2-х примірниках, передати Підряднику за Актом фронт робіт (будівельну готовність); забезпечити постачання матеріалів (постачання яких здійснює Замовник) в обсязі та у строки, що забезпечують своєчасне виконання Підрядником Робіт. Матеріали у обов'язковому порядку повинні мати сертифікати, якість їх повинна відповідати державним стандартам України та технічним умовам; забезпечити Підрядника місцями підключення до тимчасових мереж водопостачання, електропостачання та місцями для розвантаження і складування будівельних матеріалів.

В свою чергу Підрядник зобов'язаний - прийняти у Замовника за Актом фронт робіт; виконати Роботи за Договором якісно, належним чином відповідно допроектної документації, технічних умов, будівельних норм та правил, в обумовлені Договором строки, передбачені розділом 3 цього Договору,та нести відповідальність перед Замовником за порушення своїх обов'язків, передбачених у цьому пункті Договору; забезпечити постачання матеріалів (постачання яких здійснює Підрядник) в обсязі та у строки, що забезпечують своєчасне виконання Підрядником Робіт. Матеріали у обов'язковому порядку повинні мати сертифікати, якість їх повинна відповідати державним стандартам України та технічним умовам; забезпечити вивантаження, складування та подання матеріалів на поверхи, нести ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалів, у тому числі наданих Замовником до передачі результату виконаних Робіт Замовнику за Зведеним актом про виконання робіт; своєчасно оформлювати акти фактично виконаних обсягів робіт в межах проекту за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3; нести відповідальність за збереження виконаних Робіт до їх передачі Замовнику за Зведеним актом про виконання робіт; призначити наказом із числа інженерно-технічних робітників та стропальників осіб, відповідальних за безпечне переміщення вантажів кранами, копію наказу з посвідченнями надати Замовнику; підготувати та передати Замовнику на весь комплекс виконаних Робіт в складі виробничої та виконавчої документації: журнал виконання робіт, акти на приховані роботи. акти обстежень, обмірів, сертифікати на матеріали, журнал виконання Робіт, акти випробувань та, у випадку необхідності, інші документи, які згідно з вимогами чинного законодавства, є обов'язковими для ведення (оформлення) Підрядником при виконанні передбачених цим Договором Робіт; брати участь в комісії з прийняття Об'єкта в експлуатацію, підписувати Акт готовності Об'єкта до експлуатації (чи інший аналогічний документ, передбачений чинним законодавством).

Порядок приймання-передачі Сторонами результатів виконаних за даним Договором робіт встановлений в п. 5 Договору. Так, у випадку, якщо у строк, визначений цим пунктом Договору, Замовником не будуть виявлені явні (не приховані) дефекти виконаних Робіт або після повного та належного усунення Підрядником виявлених явних (не прихованих) дефектів, Сторони підписують Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Крім того, передбачається, що гарантійні строки експлуатації Об'єкта становлять 10 (десять) років з дня прийняття Об'єкта в експлуатацію, а гарантійні строки якості на окремі види Робіт, що виконує Підрядник за цим Договором, Сторони можуть передбачати в Додатках (Додаткових угодах) по кожному виду Робіт.

На підтвердження фактів виконання ТОВ «Торгінвест-Дніпро» робіт згідно договору від 20.03.2014 року № 20-03/2014, та проведення розрахунків за такі виконані підрядні роботи позивач надав до суду копії наступних документів:

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року (форми № КБ-3), датованої 31.03.2014 роком;

- акта приймання виконаних будівельних робіт за № 1 (форми № КБ-2в) на суму 1 034 182,00 грн. (з ПДВ), датованого 31.03.2014 року. Зі змісту цього акта приймання виконаних будівельних робіт вбачається, що: Об'єктом робіт визначене - ремонт офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 26, виконані підрядні роботи по розділам «демонтажні роботи», «сантехнічні роботи», «монтажні роботи», «підлоги», «двері», «стіни», «підвісні стелі» містять елементи з поточного та капітального ремонтів житлових будівель, перелік яких закріплений в Примірному переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженому наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 № 150 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2004 року за № 1046/9645). Крім того, за результатами виконання робіт безпосередньо прямі витрати на вартість використаних при цьому матеріалів, виробів і конструкцій склали 0,00 грн.;

- податкових накладних від 26.03.2014року № 3754 на суму 541 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 90 166,67 грн.) і від 31.03.2014року № 4552 на суму 493 182,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 82 197,00 грн.), де в ряд. «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначені будівельно-монтажні роботи;

- акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2014року;

- виписок по особовому рахунку позивача банку та платіжних доручень ТОВ «ВІВ Електромонтаж» від 25.03.2014року № 128, від 03.04.2014року № 136, від 07.04.2014року № 165, від 08.04.2014року № 171, від 14.04.2014року № 176, від 16.04.2014року № 186 і від 29.04.2014року № 198 з призначенням платежу «оплата за будівельно-монтажні роботи згідно дог. № 20-03/20144 від 20.03.14року» щодо перерахування користь ТОВ «Торгінвест-Дніпро» безготівкових коштів на загальну суму 1 034 182,00 грн. (з ПДВ).

Інших первинних та інших документів, оформлених на підставі договору від 20.03.2014 року № 20-03/2014, зокрема: додатків до договору підряду від 20.03.2014року, де визначені гарантійні строки на окремі види робіт, проектно-кошторисної документації, акта щодо передачі підрядній організації фронту робіт, журналів виконання робіт, актів на приховані роботи, актів обстежень та/або обмірів (наявність яких передбачена положеннями самого Договору підряду); документальних доказів придбання Замовником (позивачем), обліку на підприємстві та передачі Підряднику будівельних та інших матеріалів, виробів і обладнання (зокрема, сантехнічного) для виконання ремонтних робіт, - позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їх відсутності не надав.

При оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату вартості придбаних у контрагента послуг, судом досліджувалась не лише реальність виконання цих операцій та їх документування, а й факт отримання позивачем доходу за наслідками подальшого використання результатів наданих послуг у відповідних податкових періодах.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

У той же час, умовою відображення господарської операції у податковому обліку є її здійснення за наявності розумної економічної причини (ділової мети).

Аналогічно в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014року № К/800/47453/14 зазначено, що: «…обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій. Оскільки, навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів».

Додатково позивачем до матеріалів справи були також надані наступні документи: копія штатного розпису ТОВ «ВІВ Електромонтаж», затвердженого 27.02.20144 року; копії договору оренди нежилого приміщення від 01.08.2013 року № 01082013 та додаткової угоди до нього від 31.01.2014 року № 1, укладеного між ТОВ «ВІВ Електромонтаж» (як Орендарем) і ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» (Орендодавець) щодо строкового платного користування нежилими приміщеннями загальною площею 218,8 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, для розміщення офісу (при цьому за умовами п. 5.2 і п. 6.2 цього Договору оренди обов'язки по проведенню капітального ремонту об'єкту оренди покладені на Орендодавця, а поточного ремонту - відповідно на Орендаря. Поліпшення об'єкту оренди за ініціативою Орендаря проводяться за згодою Орендодавця - згідно п. 12.1 цього Договору), актів приймання-передачі об'єкту оренди від 01.08.2013 року і від 01.02.2014 року - де зафіксовані відомості про передачу Орендодавцем Орендарю (позивачу) приміщень в придатному для використання стані; копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «Торгінвест-Дніпро» станом на 06.03.2014року, і ліцензії серії АЕ № 280797, виданої ТОВ «Торгінвест-Дніпро» компетентним державним органом на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; копію дефектного акта на ремонт офісного приміщення за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39, оф. 26, затвердженого 01.03.2014 року - складеного та затвердженого невідомими особами та без посилань на відповідний організаційно-розпорядчий документ з питання створення комісії чи визначення відповідальної особи для обстеження технічного стану орендованих приміщень (при цьому, позивачем не були пред'явлені суду жодні організаційно-розпорядчі документи про прийняття рішення про необхідність проведення ремонту орендованого офісного приміщення та визначення порядку роботи підприємства на період проведення такого ремонту, документи листування з Орендодавцем з питання можливості проведення ремонту в орендованому офісі ). Зі змісту цього дефектного акту також неможливо встановити конкретні частини приміщень та їх площу, що потребували ремонту; копію плану офісу 26, що знаходиться в житловому будинку за адресою м. Київ, вул. Щекавицька, 30/39.

Однак, суд критично ставиться до даних документів, оскільки безпосередньо з їх змісту, по-перше, не вбачається причинно-наслідковий зв'язок між спірними господарськими операціями та наведеними документами (зокрема, документально не підтверджено наявність у позивача підстав для прийняття рішення про необхідність проведення ремонтних робіт в офісі, безпосередньо прийняття на підприємстві такого рішення, окреслення конкретного обсягу ремонтних робіт - у вигляді капітального чи поточного ремонту (з метою мінімізації витрат у відповідності до договору оренди від 01.08.2013року), визначення витрат на матеріали для ремонту), по-друге, такі документи не містять жодних відомостей про виконання ТОВ «Торгінвест-Дніпро» ремонтних робіт на користь позивача.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи первинних документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема первинні, які б в дійсності підтверджували як факти реального виконання ТОВ «Торгінвест-Дніпро» ремонтних робіт на користь позивача, так і наявність зв'язку таких операцій з господарською діяльністю ТОВ «ВІВ Електромонтаж».

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «Торгінвест-Дніпро») належними первинними документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, суд дійшов висновку про правомірність донарахування контролюючим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВ Електромонтаж» відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВ Електромонтаж» (ідентифікаційний код: 33643686, адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 71) судовий збір у розмірі 3 878,18 грн. (трьох тисяч вісімсот сімдесят восьми грн. 18 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом

---

(П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689».

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок