Постанова

від 20.11.2014 по справі 872/15443/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/10264/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. у справі № 804/10264/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "ДнСЗ") звернулося до адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 24.07.2013р.:

- №0000051430, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 509853грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 339902грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 169951грн.;

- №0000041420, яким позивачу нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 340861,50грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 227241грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 113620,50грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що дані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі безпідставних висновків акту від 08.07.2013р. №16/21.2-14367980 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "ДнСЗ" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинах за лютий 2012 року з ТОВ "Укркольорметсплав" (код 32131251) та правомірності формування податкового кредиту по податковим накладним включеним до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (дод.8) декларацій з ПДВ за січень-липень 2012 року. Позивач заперечує факт порушення зазначених в акті перевірки, оскільки господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що з матеріалів по справі вбачається відсутність здійснення фінансово-господарської діяльності позивача з його контрагентами. Суд погодився з доводами податкового органу, що валові витрати та податковий кредит сформовано позивачем на підставі недостовірних, неповних та суперечливих первинних документів, а тому зазначені в них суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального права.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, з 21.06.2013р. по 01.07.2013р. на підставі наказу №409 від 20.06.2013р. податковим органом здійснено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "ДнСЗ" з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійснені фінансово-господарської діяльності за лютий 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ "Укркольорметсплав" (код 32131251) та щодо правомірності формування податкового кредиту за податковими накладними, включеними до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (дод. 8) декларацій з ПДВ за січень-липень 2012 року (а.с.52-53).

За результатами перевірки 08.07.2013р. складено акт № 16/21.2-14367980 (а.с.52-80), в якому зазначається про порушення позивачем:

- п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.137.16 ст.137, п.138.2 п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на суму 339902грн.;

- п.33.1 ст.33, п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201, п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України, ч.1 та ч.5 ст.203, п.1 та п.2 ст.215, ч.2 ст.207, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 227241грн. в тому числі: за квітень 2012 року - на суму 149066грн., за травень 2012 року - на суму 1775грн., за червень 2012 року на суму 65194грн., за липень 2012 року - на суму 11206грн.;

- п.46.5 ст.46 Податкового кодексу України та п.20 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 №1492, порушено порядок ведення податкового обліку в частині невірного заповнення додатків 5 та 8 до декларації з ПДВ (а.с.79).

На підставі акту перевірки 24.07.2013р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000051430, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 509853грн., з яких збільшено податкове зобов'язання за основним платежем - на 339902грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 169951грн. (а.с.105);

- № 0000041420, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 340861,50грн., з яких за основним платежем (збільшено податкове зобов'язання) у розмірі 227241грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 113620,50грн. (а.с.103).

За висновками податкового органу первинні документи, що фіксували взаємовідносини з ТОВ "Укркольорметсплав" є дефектними. Відповідач в акті зазначає, що під час перевірки ПАТ "ДнСЗ" не було надано вичерпного переліку первинних документів, в тому числі сертифікатів якості продукції, які б свідчили про факт поставки продукції, виконання умов договору позивача з його контрагентом. Тому відповідачем зроблено висновок, що ПАТ "ДнСЗ" не надав належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ "Укркольорметсплав", а отже факт поставки продукції не доведено, тобто господарські операції - нереальні.

Крім того, податковим органом при формуванні висновків перевірки було застосовано отриманий від ДПІ у Жовтневому районі у м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби акт від 15.08.2012 №2249/226/32131251 перевірки ТОВ "Укркольорметсплав" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період лютий 2012 року, згідно з яким не підтверджено реальність господарських операцій по ТОВ "Укркольорметсплав" (а.с.71).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно з п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II ПК.

В силу п.п.139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому патникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 44.6 ст.44 Податкового кодексу України України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами п.1 ст.9 Закону № 996 факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".

Згідно з пп.16.1.12 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Згідно з п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Як свідчать матеріали справи, позивач надав податковому органу усі необхідні первинні документи, які стосуються питань перевірки.

Так, згідно з наданими на перевірку документами позивач мав господарські взаємовідношення ТОВ «Укркольорметсплав» відповідно до договору від 27.12.12 №686/СН про постачання «феромарганцю» на загальну суму 882861,30грн., у т.ч. ПДВ - 147143,55грн.

За даними податкового органу контрагента позивача - ТОВ «Укркольорметсплав» як на час здійснення господарських операцій так і на момент розгляду спору зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також зареєстровано платником ПДВ.

Господарські операції позивача з його контрагентом підтверджені видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

Крім зазначених документів товарність проведених господарських операцій також підтверджується інвентаризацією активів. При цьому перевіркою не встановлено розбіжностей між даними бухгалтерського обліку та фактичними надходженнями товару на склад позивача.

Колегія суддів погоджується з позивачем, що товарно-транспортна накладна не може вважатися єдиним доказом доставки товару. Дійсно, в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, вказано, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому в статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» зазначено, що документом, на підставі якого виконуються внутрішні перевезення вантажів може бути товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Таким документом може бути супровідна видаткова накладна на товар.

Транспортування, доставку та відвантаження товару позивачу підтверджують товарно-транспортні накладні форми №1-ТН серії 01АА №09021201 від 09.02.2012 року та серії 01АА №17021201від 17.02.2012 року.

З метою пояснення відсутності в деяких документах прізвища матеріально-відповідальної особи позивачем надано картку примірників підписів посадових осіб, які приймали участь у господарських операціях, в тому числі здійснювали оприбуткування товару на складі. Так, перевезення товару було здійснено ПП ОСОБА_5 (водій ОСОБА_1, вантажним автомобілем НОМЕР_2) та ПП ОСОБА_2 (вантажним автомобілем ТАТРА д.н. НОМЕР_3). За договором ТОВ «Укркольорметсплав» постачання позивачу «феромарганцю» здійснювалось на умовах DDP - м.Дніпропетровськ (ІНКОТЕРМС - 2010). Відповідно до специфікацій місцем постачання товару є склад покупця (м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 181). Отримання-передачу товару на складі здійснювали економісти ОМТС ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є матеріально-відповідальними особами (договори про матеріальну відповідальність досліджувались у судовому засіданні 02.10.13), внаслідок чого довіреність на отримання товару не виписувалась.

Матеріали справи підтверджують, господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Укркольорметсплав» відбувались з 27.12.10 року. При цьому кожна поставка товару обумовлювалась сторонами окремо у специфікаціях до договору.

У спірних відносинах такими документами (п.4.3 Договору) є видаткові накладні від 09.02.12 та від 17.02.12, які свідчать, що Продавець передав товар, а Покупець прийняв його.

Таким чином не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції наявність або відсутність окремих помилок при оформленні первинних документів, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Як не може бути безумовним підтвердженням реальності господарської операції наявність формально складених, але недостовірних документів, якщо відсутність такої операції доведена належними доказами.

Щодо висновків податкового стосовно порушень позивачем ст.198 та ст.46 Податкового кодексу України, а також п.20 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, яка відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

За нормами п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

У відповідності до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

При цьому Податковим кодексом України встановлено обмеження щодо строку, протягом якого платник податків має право на включення сум ПДВ за податковою накладною до складу податкового кредиту, так п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, платник податку - покупець, має право включити суму ПДВ за податковими накладними, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом визначеного п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України строку, одночасно додавши до податкової декларації за період, в якому здійснюється включення сум за цими накладними до складу податкового кредиту заяву (додаток № 8) та документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з поясненнями позивача відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року з додатком 8 було подано скарги по наступним податковий накладним, які були виписані:

- ТОВ «МКУ» №37/9 відіб.03.12 на суму ПДВ 592,50 грн. (незареєстрована в ЄДРПН);

- ТОВ «Оптіма Телеком» №6039618 від 31.03.12 на суму ПДВ 1 225,01 грн. (факсимільне);

- ТОВ «Еділія» №166 від 19.04.12 на суму ПДВ 104,45 грн. (номенклатура на рос. мові);

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за травень 2012 року з додатком 8 було подано

скарги по наступним податковий накладним, які були виписані:

- ТОВ «Еділія» №79 від 11.05.12 на суму ПДВ 84,09 грн. (номенклатура на рос. мові);

- ТОВ «Еділія» №79188 від 25.05.12 на суму ПДВ 89,32 грн. (номенклатура на рос. мові);

- ТОВ «Тримоб» №2542 від 30.04.12 на суму ПДВ 237,33 грн. (факсимільне);

- ТОВ «Фарлеп-Інвест» №6006810/006 від 30.04.12 на суму ПДВ 1 363,62 грн. (факсимільне);

Відповідно до податкової декларація з ПДВ за червень 2012 року з додатком 8 було подано

скарги по наступним податковий накладним, які були виписані:;

- ТОВ «Український центр провадження з відходами» №312 від 18.06.12 на суму ПДВ 1 400,17 грн. (не вірно вказана сума);

- УРА ТОВ підприємство СПЕЦ №867 від 15.06.12 на суму ПДВ 7 071,50 грн. (не вірно вказана сума);

- УРА TOB підприємство СПЕЦ №1621 від 27.06.12 на суму ПДВ 7 071,50 грн. (не вірно вказана сума);

- УРА ТОВ підприємство СПЕЦ №1304 від 22.06.12 на суму ПДВ 7 071,50 грн. (не вірно вказана сума);

- ДП «Український державний центр радіочастот» Дніпров.філія №6686/03 від 30.06.12 на суму ПДВ 12,80 грн. (не вірно вказано назву підприємства);

- ВАТ «Дніпрозаводтранс» №1від 20.04.12 на суму ПДВ 32 166,67 грн. (не вірно вказана назва та адреса);

- ПРАТ «МТС Україна» №6079 від 31.05.12 на суму ПДВ 8 573,03 грн. (факсимільне);

- ТОВ «Тримоб» №3462 від 31.05.12 на суму ПДВ 280,00 грн. (факсимільне);

- ТОВ «Фарлеп-Інвест» №6016389/06 від 31.04.12 на суму ПДВ 1 547,17 грн. (незареєстрована факсимільне).

Відповідно до податкової декларації з ПДВ за липень 2012 року з додатком 8 було подано скарги по наступним податковий накладним, які були виписані:

- ТОВ «Еділія» №78 від 11.07.12 на суму ПДВ 92,39 грн. (номенклатура на рос. мові);

- ТОВ «Тримоб» №1650 від 31.07.12 на суму ПДВ 280,00 грн. (факсимільне);

- ПрП «Термопремаш»» №126 від СІ.07.12 на суму ПДВ 3 765,00 грн. (не вірно вказана одиниця виміру та кількість);

- ПРАТ «МТС Україна» №6056 від 30.06.12 на суму ПДВ 5 545,67 грн. (факсимільне);

- ТОВ «Фарлеп-Інвест» №6025432/06 від 30.06.12 на суму ПДВ 1 523,26 грн. (факсимільне).

Податкові накладні позивача за вищезазначеними операціями було включено:

- в декларації за квітень 2012 року у додаток 8 були включені податкові накладні на суму ПДВ З 982,01 грн., з них період виписки за квітень 2012 року на суму ПДВ 2164,50 грн., за березень 2012 року на суму ПДВ 1817,51 грн.;

- в декларації за травень 2012 року у додаток 8 були включені податкові накладні па суму ПДВ 64 679,07 грн., з них період виписки за квітень 2012 року на суму ПДВ 1 600,95 грн., за травень 2012 року на суму ПДВ 63 078,12 грн.;

- в декларації за червень 2012 року у додаток 8 були включені податкові накладні на суму ПДВ 65 239,34 грн., з них період виписки за квітень 2012 року на суму ПДВ 32 166,67 грн.. за травень 2012 року на суму ПДВ 10400,20 грн., за червень на суму ПДВ 22 672,47 грн.;

за липень 2012 року включені податкові накладні на суму ПДВ 1 043 577,82 грн., з них період виписки за червень 2012 року на суму ПДВ 7 068,93 грн., за липень 2012 року на суму ПДВ 1 036 508,89 грн.

Позивачем було послідовно виконано встановлені Податковим кодексом України дії, що надають право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною на підставі причин: «не зареєстрованою постачальником в ЄРПН», «не вірно вказана сума», «номенклатура на рос. мові», «факсимільне, подано заяву» (додаток №8) до податкової декларації за перевіряємий період та супровідний лист з додатками на підтвердження факту сплати суми ПДВ. Податкові накладні було отримано саме в тому місяці, за який подавалась податкова звітність з ПДВ, що підтверджується копією виписки з журналу реєстрації пізніше отриманих податкових накладних, при цьому правових підстав для їх включення до складу податкового кредиту у звітних податкових періодах (квітень-липень 2012 року) у позивача не було.

Колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу на норми Цивільного кодексу України (ЦК України), оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

За встановлених обставин податковий орган не довів порушення з боку позивача зазначених в акті перевірки норм податкового законодавства. Первинні бухгалтерські документи підтверджують товарність здійснених господарських операцій, зазначені в акті видаткові накладні містять відмітки матеріально-відповідальних осіб підприємства щодо руху товару та його використання в господарській діяльності позивача. А тому дані позивача як платника податку на прибуток та податку на додану вартість, визначені в податковій звітності є обгрунтованими.

Проте судом першої інстанції вищевказане не враховано, що призвело до помилкового рішення. Колегія суддів вважає, що доводи позивача ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський стрілочний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. у справі № 804/10264/13-а задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2013р. у справі № 804/10264/13-а скасувати.

Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками у м.Дніпропетровську від 24.07.2013р. №0000041420, №0000051430.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова