Постанова

від 05.02.2015 по справі 825/107/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року Чернігів Справа № 825/107/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Федоренка Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ріпкинського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття , -

В С Т А Н О В И В:

14.01.2015 Ріпкінський районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 1449,38 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 01.12.2014 року під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачем встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку у Ріпкінському районному центрі зайнятості в статусі безробітної не повідомила, що з 01.10.2013 по 30.11.2013 працювала в ТОВ «Август-плюс». У зв'язку з чим, Ріпкінський РЦЗ прийнято рішення про повернення незаконно отриманих коштів в сумі 1449,38 грн., які в добровільному порядку відповідачем не повернуті.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною першою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі поданої заяви від 18.11.2013 відповідач була зареєстрована в Ріпкінському районному центрі зайнятості як така, що шукає роботу (а.с.19). У зазначеній заяві відповідач повідомляє, що не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно.

19.11.2013 Ріпкінським районним центром зайнятості ОСОБА_1 надано статус безробітної, як такої, що шукає роботу, та 25.11.2013 призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується витягом з наказів № НТ131119, № НТ131125 (а.с.29). Наказом № НТ140217 припинено виплату відповідачу вказаної допомоги.

01.12.2014 позивачем, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення та виплати допомоги по безробіттю, за результатами якого, складено акт № 44, в якому зафіксовано, що відповідач перебувавши в статусі безробітної в Ріпкінському районному центрі зайнятості, працювала в ТОВ «Август-плюс» у період з 01.10.2013 по 30.11.2013, що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (а.с.38-39).

01.12.2014 Ріпкінським районним центром зайнятості винесено наказ про повернення коштів гр. ОСОБА_1 № 142 (а.с.40) та направлено повідомлення № 1440.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-ІІІ, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, (далі-Порядок № 307), Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств).

Підпунктом 1 пункту 5.5. Порядку № 307 передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно пункту 18 частини другої статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Відповідно до пункту 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказами Державної податкової адміністрації України, Пенсійним фондом та Міністерством праці та соціальної політики України від 13.02.2009 № 7-1/60/62, розслідування згідно з цим Порядком, здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку, як безробітної.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7, 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів. За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили. У разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа, знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення, повернути незаконно виплачені кошти. У разі неповернення коштів у встановлений строк, стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Аналізуючи вищезазначені нормативно-правові акти, суд приходить до висновку, що на позивача покладено обов'язок здійснювати контроль за правильністю та обґрунтованістю виплат на випадок безробіття шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку, як безробітної.

Так, у грудні 2014, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» позивачем було проведено перевірку достовірності даних, зазначених у заяві відповідача від 18.11.2013, за результатами якої, складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 44 від 01.12.2014 (а.с. 19, 38-39).

Перевіркою встановлено, що відповідач, в період перебування на обліку в Ріпкінському районному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю, працювала в ТОВ «Август-плюс» в період 01.10.2013 по 30.11.2013, що є порушенням частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Даний факт підтверджується витягом з наказів про прийняття від 01.10.2014 № 13/13-К та звільнення з роботи ОСОБА_1 від 30.11.2013 № 14/13-к (а.с. 35-36).

Таким чином, відповідач на час перебування в статусі безробітного та отримання допомоги по безробіттю працювала та отримувала доходи, тобто відносилась до зайнятого населення, яка самостійно забезпечує себе роботою та одночасно перебувала на обліку в Ріпкінському районному центрі зайнятості.

Згідно із частинами другою та третьою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, обов'язок щодо своєчасного подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, покладено на осіб, які зареєстровані як безробітні, тобто на відповідача.

Пунктом 6.14 вищевказаного Порядку № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

01.12.2014 позивачем видано наказ «Про повернення коштів гр. ОСОБА_1.» № 142 та направлено лист від 01.12.2014 № 1440 з вимогою повернути кошти в розмірі 1449,38 грн. на протязі 15 календарних днів з дня отримання повідомлення (а.с.41). Вказані документи відповідачем отримані 04.12.2014, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення (а.с.43).

На виконання приписів зазначених норм, судом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомила Ріпкінський районний центр зайнятості про факт свого працевлаштування в ТОВ «Август-плюс». Заперечень до листа про повернення коштів не надала, наказ про повернення коштів не оскаржувала, в судові засідання своїх заперечень не надавала.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що несплата відповідачем суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає у повному обсязі Ріпкінському районному центру зайнятості забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ріпкінського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 1449,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ріпкінського районного центру зайнятості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ріпкінського районного центру зайнятості (р/р 37172300901421 в ГУДКС у Чернігівській області, МФО 853592, код 14249996) кошти незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 1449 (одна тисяча чотириста сорок дев'ять) грн. 38 коп

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення

Суддя І.І. Соломко