Рішення

від 26.01.2015 по справі 910/26664/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015Справа №910/26664/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОЛОГІЧНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОМАРКЕТ" про стягнення 78 914,25 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Петрічен Л.А. дов. №б/н від 26.01.2015р. від відповідача -не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОМАРКЕТ» про стягнення з останнього заборгованості за Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) №172 від 29.02.2014 у розмірі 78 914,25 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного сторонами Договору №172 від 29.02.2014 позивач взяв на себе зобов'язання передавати та відпускати у власність відповідача нафтопродукти, а останній - отримувати та оплачувати вартість останнього, проте, як вказує позивач, в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього утворилася заборгованість у розмірі 78 914,25 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 порушено провадження у справі №910/26664/14 та призначено розгляд справи на 22.12.2014.

22.12.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/26664/14 від 05.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2014 розгляд справи №910/26664/14 відкладено на 26.01.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 26.01.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та платіжне доручення №358 від 26.12.2014 на суму 1 000,00 грн. з призначенням платежу - оплата згідно Договору №172 від 29.02.2014 за нафтопродукти, крім того пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимогиз урахуванням часткового погашення боргу.

Представники відповідача у судові засідання, призначені на 22.12.2014, 26.01.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/26664/14 від 05.12.2014 не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/26664/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.01.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» (далі - Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОМАРКЕТ» (далі - Покупець, Відповідач) укладено Договір на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) №172 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Продавець, протягом строку дії цього Договору, зобов'язується передавати у власність Покупця та відпускати через мережу АЗС, визначених у Додатку №1 до Договору, нафтопродукти (далі - Товар) в асортименті: дизельне пальне, неетильовані бензини А-95, А-95 Premium, Pulsar-95, A-92, A-76/80, A-98 Super, скраплений газ, належної якості, що відповідає державним стандартам, в кількості та за цінами зазначеними у видаткових накладних, а Покупець зобов'язується оплачувати вартість Товару та отримувати його на умовах цього Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору передача Товару здійснюється на підставі попередньо оплаченого Покупцем рахунку-фактури.

Сторони погодили, що загальна кількість Товару, що передається та відпускається за цим Договором, визначається шляхом складаня кількості Товару вказаного у кожній з видаткових накладних, виписаних Продавцем протягом строку дії цього Договору (п. 6.1. Договору).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару в строк, зазначений в рахунку-фактурі, на умовах 100% попередньої оплати. У випадку оплати Товару після строку, зазначеного в рахунку-фактурі, Продавець має право перерахувати вартість Товару і вимагати додаткової оплати або передати Товар на сплачену суму за цінами Товару на день оплати.

Приписами п.п. 8.1.-8.2. Договору передбачено, що Договір і додатки до нього набирають чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками. Строк дії Договору складає 1 (один) рік з дати набрання ним чинності. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку Позивача, виконанням Відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору Товару, у зв'язку з чим Позивач вказує на існування заборгованості за поставлений Товар у розмірі 78 914,25 грн.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача Відповідачу Товару за видатковими накладними. Так, на виконання умов Договору Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товару за загальну суму 582 526,55 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №203 від 29.04.2014 на суму 15 590,00 грн.;

- №236 від 08.05.2014 на суму 20 267,00 грн.;

- №454 від 10.06.2014 на суму 33 968,00 грн.;

- №456 від 11.06.2014 на суму 60 245,65 грн.;

- №582 від 26.06.2014 на суму 15 440,00 грн.;

- №635 від 02.07.2014 на суму 30 880,00 грн.;

- №634 від 02.07.2014 на суму 7 720,00 грн.;

- №646 від 03.07.2014 на суму 66 352,50 грн.;

- №710 від 10.07.2014 на суму 4 332,00 грн.;

- №672 від 10.07.2014 на суму 30 880,00 грн.;

- №730 від 15.07.2014 на суму 64 632,25 грн.;

- №936 від 04.08.2014 на суму 46 320,00 грн.;

- №984 від 05.08.2014 на суму 127 459,15 грн.;

- №974 від 05.08.2014 на суму 7 720,00 грн.;

- №1105 від 18.08.2014 на суму 16 440,00 грн.;

- №1200 від 29.08.2014 на суму 17 140,00 грн.;

- №1255 від 03.09.2014 на суму 17 140,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 22.10.2014 Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого Товару виконав частково на суму розмірі 483 612,30 грн. (що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних у матеріалах справи).

Як вказує Позивач у своїх письмових поясненнях, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 7.1. Договору останнім не було визначено строк оплати Товару за рахунками-фактурами, Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про необхідність погашення заборгованості за поставлений Товар протягом 7 днів. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (копія наявна у матеріалах справи) 07.11.2014 повноважним представником Відповідача отримано вказану претензію та відповідно до платіжного доручення №345 та №350 Відповідач перерахував 20 000,00 грн. заборгоаності згідно Договору.

У зв'язку з цим, Позивач вказує на прострочене грошове зобов'язання Відповідача, що станом на день звернення до суду становить 78 91425 грн.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 5.1 Договору передача Товару здійснюється на підставі попередньо оплаченого Покупцем рахунку-фактури.

Таким чином, у разі невиконання обов'язку, передбаченого п. 5.1. Договору, Покупець вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь Позивача, на підставі Договору, за переданий Товар суми заборгованості у розмірі 78 914,25 грн.

Крім того, указана сума заборгованості підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками товариств Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.03.2014 по 20.11.2014, та станом на 20.11.2014 становить 78 914,25 грн. (засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості у розмірі 78 914,25 грн. за поставлений Товар є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату оголошення рішення у справі Відповідач сплатив частину основного боргу у розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №358 від 26.12.2014, а тому, зважаючи на зазначене, провадження в частині стягнення суми боргу у розмірі 1 000,00 грн. у зв'язку з оплатою її Відповідачем, після порушення провадження у справі, підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості за Договором на відпуск паливно-мастильних матеріалів (ПММ) №172 від 29.04.2014 є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом в частині стягнення 77 914,25 грн. - основного боргу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони.

За таких обставин, у зв'язку з тим, що Відповідач 26.12.2014 сплатив частину суми заборгованості у розмірі 1 000,00 грн., тобто після звернення Позивача до суду, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОМАРКЕТ» (04123, м. Київ, вул. Осиповського, буд. 11; код ЄДРПОУ 33746961) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЧНА ПАЛИВНА КОМПАНІЯ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 67; код ЄДРПОУ 39102316) заборгованість за Договором №172 від 29.04.2014 у розмірі 77 914,25 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

3. Провадження в справі в частині стягнення 1 000,00 грн. припинити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 29.01.2015.

Суддя А.В.Яковенко